ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2010 р. Справа № 57709/09

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Богаченка С.І., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання Ткач О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода»та Ужгородського МРЕМ ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго»на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.03.2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради, комунального підприємства «Уж-тепло», ВУ водопровідного-каналізаційного господарства м. Ужгорода, ЖРЕР-4, відкритого акціонерного товариства «Закарпаттягаз», Ужгородського МРЕМ про визнання права на пільги на оплату житла,

          В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради, комунального підприємства «Уж-тепло», ВУ водопровідного-каналізаційного господарства м. Ужгорода, ЖРЕР-4, відкритого акціонерного товариства «Закарпаттягаз», Ужгородського МРЕМ про визнання права на пільги на оплату житла.

Позивач посилався на те, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ по вислузі років та учасником бойових дій. Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»йому та членам сімї, які постійно проживають разом з ними надається 75% знижка плати за користування житлом та комунальними послугами. З 01.11.2006 року при перерахунку оплати за житло і комунальні послуги його повнолітня донька, яка постійно проживає з ним, була позбавлена права на такі пільги.

Позивач просив визначити право на пільги за користування житлом та комунальними послугами його доньки, зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради включити ОСОБА_2 до Єдиного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та зобов’язати КП «Уж-тепло», ВУ водопровідного каналізаційного господарства м. Ужгорода, ЖРЕР-4, ВАТ «Закарпаттягаз», Ужгородський МРЕМ з 01.11.2006 року перерахувати розмір оплати за користування житлом та комунальними послугами з врахуванням 75% пільг його доньки.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.03.2009 року позов задоволено.

Визначено ОСОБА_2 право на 75% пільг за користування житлом та комунальними послугами.

Зобов’язано управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради включити ОСОБА_2 до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

Зобов’язано КП «Уж-тепло», ВУ водопровідного каналізаційного господарства м. Ужгорода, ЖРЕР-4, ВАТ «Закарпаттягаз», Ужгородський МРЕМ з 01.11.2006 року перерахувати розмір оплати за користування житлом та комунальними послугами з врахуванням 75% пільг ОСОБА_2

Постанову суду першої інстанції оскаржили КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода»та Ужгородський МРЕМ ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго», подавши на неї апеляційні скарги.

В апеляційних скаргах апелянти зазначають, що постанова суду першої інстанції є необґрунтована та винесена з порушенням норм матеріального права.

Апелянти звертають увагу на те, що КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода»та Ужгородський МРЕМ ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго»не можуть бути відповідачами по справі, оскільки не можуть відповідати по зобов’язанням третіх осіб, в тому числі по зобов’язанням держави перед громадянами.

Апелянти просять скасувати постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.03.2009 року та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у повному обсязі заявлених позовних вимог.

Вислухавши суддю-доповідача, представника виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Ужгорода, який апеляційну скаргу підтримав, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області виходив з того, що дана справа підлягає вирішенню судом адміністративної юрисдикції, а вимоги позивача в частині наявності права на пільги по оплаті житла та комунальних послуг з врахуванням його повнолітньої доньки, яка проживає разом з ним, ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.

З такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції –публічно-правовий спір, в якому хоча б однією сторін є суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

За ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб з суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

Суд не прийняв до уваги, що в даному випадку між позивачем та відповідачами виник спір відносно права позивача на пільги з оплати за житло та комунальні послуги з врахуванням тієї обставини, що повнолітня дочка позивача, яка проживає з ним, є членом його сімї.

Такий спір не є публічно-правовим спором в розумінні ст..3 КАС України, оскільки його предметом є правовідносини, які не передбачені ст..17 КАС України. Відповідачі в справі –юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність в сфері житлово-комунальних відносин, не є суб’єктами владних повноважень в розумінні п.7 ст.3 КАС України.

Та обставина, що справи за позовами до житлово-комунальних органів про право на пільги при оплаті за житло та комунальні послуги підлягають розгляду за нормами цивільного судочинства стверджується практикою Верховного Суду України по розгляду аналогічних справ (Ухвала Верховного Суду України від 19.12.2007р. в справі К.).

На норми ЦПК України посилався сам позивач в позовній заяві, чого не прийняв до уваги суд першої інстанції, помилково розглянувши справу за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційних скарг, скасування постанови суду першої інстанції з закриттям провадження в справі, оскільки її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Доводи апеляційних скарг в частині прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову позивачу, в зв’язку з наведеним, є безпідставними.

Керуючись ст.ст.157, 160 ч.3, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода»та Ужгородського МРЕМ ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго»задоволити частково.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.03.2009 року по справі № 2а-646/07 скасувати.

Провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради, комунального підприємства «Уж-тепло», ВУ водопровідного-каналізаційного господарства м. Ужгорода, ЖРЕР-4, відкритого акціонерного товариства «Закарпаттягаз», Ужгородського МРЕМ про визнання права на пільги на оплату житла закрити, оскільки її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України в порядку цивільного судочинства протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : С.І. Богаченко

ОСОБА_3