ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2010 р. Справа № 18228/10

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Богаченка С.І., Старунського Д.М.,

при секретарі судового засідання Ткач О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Вільховецької сільської ради Закарпатської області на постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 09.02.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вільховецької сільської ради Тячівського району Закарпатської області про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

          В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вільховецької сільської ради Тячівського району Закарпатської області про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позивач посилався на те, що рішенням №217 від 21.02.2009 року позачергової 19 сесії 5 скликання Вільховецької сільської ради його повноваження Вільховецького сільського голови були достроково припиненні на підставі ст. 79 ч.2, 3 Закону України «Про місцеве самоврядування».

Позивач вважав звільнення з посади незаконним, оскільки жодних підстав достроково припиняти його повноваження сесія ради не мала, зокрема, відсутні будь-які докази порушення ним як сільським головою Конституції України, законів України, прав і свобод громадян, а також докази не забезпечення здійснення наданих йому повноважень.

Крім того, позачергова 19 сесія 5 скликання була нелегітимна , оскільки проводилась не в приміщенні сільської ради, не на території Вільховецької сільської ради, а в кафе-барі с. Бедевля Тячівського району.

Позивач просив визнати нечинним та скасувати рішенням №217 від 21.02.2009 року позачергової 19 сесії 5 скликання Вільховецької сільської ради про затвердження протоколу лічильної комісії та дострокове припинення повноважень сільського голови с. Вільхівці ОСОБА_1, поновити його на посаді та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.02.2009 року до дня поновлення на роботі.

Постановою Тячівського районного суду Закарпатської області від 09.02.2010 року позов задоволено.

Визнано протиправним і скасувати рішення Вільховецької сільської ради №217 від 21.02.2009 року позачергової 19 сесії 5 скликання Вільховецької сільської ради про дострокове припинення повноважень сільського голови с. Вільхівці ОСОБА_1

Поновлено ОСОБА_1 на посаді сільського голови с. Вільхівці та стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 27203 грн. заборгованості по заробітній платі за час вимушеного прогулу з відрахуванням обов’язкових платежів в державний бюджет.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Вільховецька сільська рада, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню.

Апелянт вказує на те, що ОСОБА_1 допускав порушення законів України, прав та інтересів громадян, в зв’язку з чим проти нього було порушено кримінальні справи. Це давало підстави для вираження йому недовіри та дострокового припинення його повноважень сільського голови. Таке було проведено у відповідності з вимогами закону.

Суд першої інстанції безпідставно вважав звільнення позивача з публічної служби незаконним, тому незаконно задоволив позовні вимоги позивача.

Апелянт просить скасувати постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 09.02.2010 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши суддю-доповідача, ОСОБА_1, який просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

В справі встановлено, що ОСОБА_1 проходив публічну службу на посаді Вільховецького сільського голови Тячівського району Закарпатської області.

Рішенням №217 позачергової 19 сесії 5 скликання Вільховецької сільської ради від 21.02.2009р. повноваження ОСОБА_1 були достроково припинені на підставі ст..79 ч.2,3 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(далі –Закону).

Відповідно до ч.2 ст.79 Закону повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

Відповідно до ч.3 ст.79 Закону повноваження сільського, селищного, міського голови за наявності підстав, передбачених частиною другою цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

В справі встановлено, що сесія Вільховецької сільської ради, на якій було вирішено питання про дострокове припинення повноважень сільського голови ОСОБА_1 була проведена за межами території сільської ради з ініціативи частини депутатів сільської ради.

Всупереч вимогам ст..46 Закону рішення про скликання сесії не було доведено до відома всіх депутатів у встановлені строки. В судовому засіданні суду першої інстанції окремі депутати сільської ради пояснили про отримання повідомлення вже після проведення сесії та прийнятих на ній рішень.

З протоколу сесії, рішення якої оскаржив позивач, видно, що діяльність ОСОБА_1 на посаді сільського голови с.Вільхівці, за наслідками якою було прийнято оскаржуване рішення, депутатським корпусом не обговорювалася. Сесія обмежилася доповіддю депутата ОСОБА_2 та приєднанням його доповіді до матеріалів сесії.

Відповідач як суб’єкт владних повноважень не подав суду бюлетенів для таємного голосування при вирішенні питання про дострокове припинення повноважень сільського голови, що унеможливило дослідження обставин справи, пов’язаних з реальним визначенням кількості голосів депутатів при голосуванні та їх волевиявленням.

З показань свідків, допитаних в суді першої інстанції видно, що не всі депутати сільської ради, які приймали участь в голосуванні були обізнані з питанням, яке ставиться на голосування –чи за дострокове припинення повноважень взагалі, чи до часу остаточного вирішення справи судом, оскільки проти позивача було порушено ряд кримінальних справ, в зв’язку з чим мала місце постанова слідчих органів про відсторонення ОСОБА_1 від посади.

Зазначені обставини об’єктивно стверджуються матеріалами справи –протоколом №3 лічильної комісії від 21.02.2009р., яка пропонувала сесії вважати повноваження сільського голови припиненими до «остаточного вироку суду»та самим рішенням сесії від того ж числа, сформульованим іншим чином –вважати повноваження сільського голови ОСОБА_1 достроково припиненими на підставі ч.2,3 ст.79 Закону.

За таких обставин дійсна воля двох третин депутатів сільської ради відносно прийнятого рішення про дострокове припинення повноважень позивача як сільського голови викликає сумнів.

Крім того, при вирішенні питання про дострокове припинення повноважень сільського голови Вільховецька сільська рада не встановила вини позивача у вчиненні порушень Конституції України, законів України, прав та свобод громадян. Така вина не стверджена доказами в справі, оскільки постанови органів прокуратури про порушення кримінальних справ проти позивача скасовані у встановленому законом судовому порядку, а інші докази з цього приводу в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.3 ст.42 Закону повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених ст..79 цього Кодексу, що має наслідком звільнення його з посади. З копії трудової книжки ОСОБА_1 видно, що звільнення його з посади сільського голови не проведене, що свідчить про невідповідність закону рішення про дострокове припинення повноважень.

Тячівський районний суд Закарпатської області, повно встановивши дійсні обставини справи, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність задоволення позову, оскільки дострокове припинення повноважень позивача як сільського голови мало місце з порушенням норм чинного законодавства.

Відтак обґрунтовано поновив ОСОБА_1 на публічній службі та стягнув на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Постанова суду першої інстанції, за таких обставин, скасуванню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що рішення сесії сільської ради про дострокове припинення повноважень сільського голови ґрунтується на законі підставою для її задоволення бути не можуть, оскільки спростовуються висновками суду першої інстанції, які повністю відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Вільховецької сільської ради Закарпатської області залишити без задоволення.

Постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 09.02.2010 року у справі № 2а-3/10 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : С.І. Богаченко

ОСОБА_3

Повний текст виготовлено 23.04.2010 року.