УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року Справа № 876/3959/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Хобор Р.Б., Попко Я.С.,

з участю секретаря судового засідання Сердюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці Міндоходів на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року у справі № 813/7928/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «БЕЛЗ» до Львівської митниці Міндоходів про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

В С Т А Н О В И В:

20.11.2014 року позивач, ТзОВ «Торговий Дім «БЕЛЗ» звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати рішення Львівської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 209000006/2014/000007/2 від 18.09.2014 року та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209040003/2014/00007.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при здійсненні митного оформлення товарів, що імпортуються на митну територію України, позивач в повному обсязі виконав вимоги ст. 53 МК України щодо подання митному органу усіх обов'язкових та наявних у декларанта додаткових документів. Документи, надані ТОВ «Торговий Дім «БЕЛЗ» Львівській митниці, на думку позивача містять достатньо інформації та усі необхідні відомості для застосування декларантом методу визначення митної вартості за ціною договору згідно зі ст. 58 МК України, зокрема містять відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та ціни, що була фактично сплачена за даний товар. Позивач стверджує, що Львівською митницею всупереч ст. 54 МК України було порушено процедуру контролю митної вартості, оскільки декларанту не було надано письмової інформації про причини, за яких заявлена митна вартість товару не може бути визнана, що в свою чергу унеможливило усунення та спростування декларантом розбіжностей, на які митний орган посилається як на підставу для прийняття рішення про коригування митної вартості товару. Також позивач зазначив, що процедури консультації з декларантом, яка обов'язково передує застосуванню другорядних методів, проведено не було, що також свідчить про неправомірність оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.03.2015 року адміністративний позов задоволений повністю. Визнано протиправним і скасувати рішення Львівської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 209000006/2014/000007/2 від 18.09.2014 року та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209040003/2014/00007 від 18.09.2014 року.

Відповідач Львівська митниця Міндоходів оскаржила постанову суду першої інстанції. Вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного з'ясування фактичних обставин справи і з порушенням норм матеріального права і просить постанову суду скасувати і прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, також згідно ст..55 КАС України змінити в порядку правонаступництва Львівську митниці Міндоходів на Львівську митницю ДФС.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Торговий Дім «БЕЛЗ» уклало з компанією GE Hungary Kft. (Угорщина) зовнішньоекономічний контракт №С1171 від 28.08.2014 року, відповідно до п. 1.1 якого Продавець (за контрактом - GE Hungary Kft. ) продає, а Покупець (ТОВ «Торговий Дім «БЕЛЗ») купує товари по назвах, в асортименті, по цінах та в кількостях згідно зі специфікацій, які після підписання їх сторонами стають невід'ємними частинами цього контракту. Товар, обумовлений у специфікації № 1 до контракту від 28.08.2014 року № С1171, ТОВ «Торговий Дім «БЕЛЗ» ввезло на митну територію України 17 вересня 2014 року. Для митного контролю та митного оформлення товарів, що імпортуються на митну територію України, декларант позивача, ТОВ «УкрПол ЛТД», подало митному органу електронну митну декларацію № 209040003/2014/005178 на згаданий вище товар із заявленою митною вартістю 50745 дол. США. Митну вартість товару декларант визначив за першим методом - за ціною договору. На підтвердження заявленої митної вартості разом із митною декларацією митному органу було надано наступні документи: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №209/2012/0000052 від 20.09.2012 року; акт про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №209040003/2014/00098 від 17.09.2014 року; міжнародну автомобільну накладну (CMR) №2421126 від 15.09.2014 року; калькуляцію транспортних витрат від 16.09.2014 року; розрахунок ціни від 17.09.2014 року; рахунок-фактуру (інвойс) №6100002201 від 15.09.2014 року (для митних цілей); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 28.08.2014 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №С1171 від 28.08.2014 року; договір про надання послуг митного брокера від 11.09.2014 року; договір про перевезення №36 від 10.09.2014 року; декларацію про відповідність №UA.023.D00124-14 від 15.09.2014 року; декларацію про відповідність №UA.023.D00125-14 від 15.09.2014 року; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) №2730 від 15.09.2014 року; сертифікат про походження товару загальної форми №595469 від 15.09.2014 року; копію митної декларації країни відправлення №14HU92205020CC5E25 від 15.09.2014 року.

Під час контролю правильності визначення митної вартості контролюючий орган на підставі ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України17.09.2014 року виставив декларанту позивача, вимогу про необхідність подання додаткових документів, а саме: розширений прайс-лист виробника товару, на що декларант подав цінову пропозицію компанії Hungary Kft. (price offer) на товари (лампи еклектичні в асортименті), терміном дії до 31.12.2014 року.

Отримавши витребуваний документ контролюючий орган під час митного контролю все ж дійшов висновку про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору і прийняв рішення про коригування митної вартості товару №209000006/2014/000007/2 від 18.09.2014 року. Рішення про коригування митної вартості товару від 18.09.2014 року обґрунтовано тим, що декларант не подав документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-3 ст. 53 МК України. Окрім того, в рішенні про коригування митної вартості від 18.09.2014 року зазначено про наступні мотиви його прийняття: ціни, зазначені у поданій декларантом ціновій пропозиції зазначені на умовах EXW, відповідають цінам фактури, зазначеним на умовах FCA; інвойс №6100002201 від 15.09.2014 року виданий для митних цілей, тобто не є підставою для оплати товару; у сертифікаті про походження №595469 від 15.09.2014 року зазначено два інвойса: №6100002201, що надано для митного оформлення, та №1200003986, якого декларант не надав; посилання на документ №1200003986 міститься також у CMR №2421126 від 15.09.2014 року; згідно з поданою калькуляцією транспортних витрат проведено невірний розрахунок витрат на ввезення товару на митну територію України .

Як зазначено в тому ж рішенні про коригування митної вартості, за наслідками проведеної консультації з декларантом у відповідності зі ст. 57 Митного кодексу України митний орган прийшов до висновку про наявність підстав для застосування третього методу визначення митної вартості товару - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (ст. 60 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості ввезеного позивачем товару слугувала митна декларація №100270001/2014/279622 від 01.07.2014 року. Митна вартість товару, яку визначив митний орган згідно з рішенням від 18.09.2014 року, становить 83550,992 USD (0,2USD/шт. *415500+450,992 (транспортні витрати); вартість одного кілограму товару становить 9,14 USD/кг (83550,992 USD/9141 кг (вага нетто товару).

У зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 18.09.2014 року Львівська митниця винесла також картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209040003/2014/00007, якою позивачу відмовлено у випуску товару, зазначеного в митній декларації від 17.09.2014 року. У тій же картці декларанту роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, а саме: задекларувати товар відповідно до рішення про коригування митної вартості товару №209000006/2014/000007/2 від 18.09.2014 року.

19 вересня 2014 року декларант подав Львівській митниці нову електронну декларацію митної вартості №209040003/2014/005227, в якій з урахуванням рішення відповідача про коригування митної вартості зазначено митну вартість товару.

З метою випуску товару у вільний обіг позивач доплатив в бюджет обов'язкові платежі виходячи з митної вартості товару, яку визначив митний орган, але позивач не погоджується з правомірністю прийнятого рішення про коригування митної вартості товару від 18.09.2014 року, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду, оскільки вважає, що при ввезенні товару на митну територію України разом з митною декларацією від 17.09.2014 року було подано усі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості у відповідності з вимогами ст. 53 Митного кодексу України. Вимогу митного органу про надання додаткових документів було виконано, втім мотиви, якими відповідач керувався при прийнятті оскарженого рішення не мають взаємозв'язку з документом, який він вимагав у декларанта. Окрім того, позивач наголосив на тому, що жодних інших документів чи пояснень з приводу умов та вартості поставки товару чи стосовно наявності розбіжностей у поданих документах, про що зазначено в оскарженому рішенні, відповідач не вимагав і консультацій відповідно до ст. 57 Митного кодексу України не проводив.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з частинами першою та другою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості. Декларація митної вартості подається, зокрема, у разі якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятійстатті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни.

Частиною 1 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно зі статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

У відповідності до ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 55 МК України під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Згідно з ч. 5, ч. 6 ст. 55 МК України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з ч. ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до ч. 2 цієї статті, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч. 2 цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до ч. 4 ст. 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, як зазначено в ч. 5 ст. 58 МК України, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно з ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Згідно з ч. 11 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Згідно з ч. ч. 3-6 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів (за винятками, передбачених у цій частині статті); 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ст. 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена. У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 - 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування. У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Згідно зі ст. 61 МК України товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються. Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише у разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, що оцінюються. Товари не вважаються ідентичними чи подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо їх проектування, дослідно-конструкторські роботи, художнє оформлення, дизайн, ескізи, креслення, а також інші аналогічні роботи виконані в Україні.

Згідно з ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За змістом п.10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються в тому числі витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Серед переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначеного частиною другою статті 53 МК України, передбачено рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу). За своїм призначенням рахунок-фактура (інвойс) є розрахунково-платіжним документом, що виставляється продавцем товару покупцеві для оплати за товар, що поставляється чи фактично поставлений. Наданий декларантом до митного оформлення інвойс №6100002201 від 15.09.2014 року містить такі відомості як: дата складання, найменування та реквізити продавця і покупця, вантажоотримувача і вантажовідправника, відомості про транспортний засіб, найменування товарів, їх вартісну, якісну та кількісну характеристику, а також умови постачання, місце завантаження, загальну суму, що належить до сплати за товар та валюту розрахунку. За умовами згаданого вище контракту від 28.08.2014 року оплата за поставлений товар здійснюється протягом 45 днів від дати інвойсу.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості орган доходів і зборів повинен впевнитись, що рахунок-фактуру можна ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару та чи він містить відомості, які підтверджують відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті. Втім про те, що наданий декларантом інвойс, як вирішив відповідач, призначений для митних цілей і не є підставою для оплати, а також про відсутність інвойса №1200003986, також зазначено вже в оскарженому рішенні про коригування митної вартості, хоча ці недоліки чи неузгодженості у документах, наданих декларантом на підтвердження задекларованої митної вартості товару, визначеної за першим методом, контролюючий орган мав би виявити ще при їх поданні разом з митною декларацією від 17.09.2014 року. Те саме стосується і транспортних витрат, включених у митну вартість товару, калькуляцію яких також було подано з митною декларацією 17.09.2014 року.

В силу вимог п. 2 ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана. Суд встановив, що до прийняття оскарженого рішення від 18.09.2014 року контролюючий орган при здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості не повідомляв декларанта про наявність неузгодженостей у наданих документах, як і не надсилав письмової вимоги про надання документів, яких не вистачає, окрім тієї письмової вимоги, про яку згадано вище.

Стосовно застосування відповідачем другорядного методу визначення митної вартості, то в силу вимог ч. 4 ст. 57 МК України цьому обов'язково має передувати процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Митну вартість товару, який ТОВ «Торговий Дім «БЕЛЗ» ввозило на умовах зовнішньоекономічного контракту від 28.08.2014 року та підписаної до неї специфікації №1, відповідач визначив на підставі третього методу, взявши за основу вартість операції, з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну. Джерелом інформації в цьому випадку слугувала митна декларація №100270001/2014/279622 від 01.07.2014 року від 01.07.2014 року, відповідно до якої на митну територію України ввозився аналогічний товар (лампи електричні розжарювання), виробником якого також є GE Hungary Ktf. Суд встановив, що відомості про ввезення на митну територію України товарів, подібних (аналогічних) тим, що їх ввозив позивач, відповідач отримав цінової бази ЄАІС ДМС з діапазоном пошуку з 17.06.2014 року по 17.09.2014 року. Проте, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості відповідач не надав суду доказів проведення процедури консультацій та декларантом відповідно до ст. 57 МК України, що на думку суду свідчить про порушення встановленого законом порядку застосування другорядних методів визначення митної вартості товару.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення про коригування митної вартості товару від 18.09.2014 року, а також картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлена у зв'язку з прийняттям такого рішення, є такими, що не відповідають критеріям, передбаченим в ч. 3 ст. 2 КАС України, тому їх слід скасувати як протиправні, а позовні вимоги ТОВ «Торговий Дім «БЕЛЗ» слід задовольнити повністю.

Згідно ст. 55 КАС України змінити в порядку правонаступництва Львівську митниці Міндоходів на Львівську митницю ДФС.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС - залишити без задоволенн.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року у справі № 813/7928/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Р.П. Сеник

Судді Р.Б. Хобор

Я.С. Попко