ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2015 р. Справа № 876/2799/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Глушко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

представника відповідача Свистун Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.02.2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопіль Мостобуд» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Тернопіль Мостобуд» 17.01.2015 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.12.2014 року №0005912201.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.02.2015 року позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління державної фіскальної служби у Тернопільській області подала апеляційну скаргу. В якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову повністю, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, працівниками Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Тернопіль Мостобуд» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Денікс Груп» за період з 01.07.2014 року по 31.08.2014 року, результати якої відображені в акті перевірки №9342/22-01/36044316 від 08.12.2014 року.

Перевіркою встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме ТОВ «Тернопіль Мостобуд» занижено суму податку на додану вартість у розмірі 196522,74 грн., у тому числі за липень 2014 року на суму 98261,37 грн. та серпень 2014 року на суму 98261,37 грн.

Не погоджуючись з висновками, зробленими податковою службою в акті перевірки №9342/22-01/36044316, позивачем подано заперечення №149 від 11.12.2014 року з вимогою визнати правомірними господарські операції між ТОВ «Тернопіль Мостобуд» та ТОВ «Денікс Груп».

В свою чергу, Тернопільською ОДПІ листом від 18.12.2014 року №37795/22-01 «Про розгляд заперечення» повідомлено позивача, що податковим органом проведено засідання комісії зі спірних питань, щодо розгляду заперечень на акт перевірки та прийнято рішення, що висновки, викладені в акті позапланової невиїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Тернопіль Мостобуд» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Денікс Груп» за період з 01.07.2014 року по 31.08.2014 року є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України.

На підставі акту перевірки, Тернопільською ОДПІ складено та надіслано позивачу податкове повідомлення - рішення від 22.12.2014 року №0005912201 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 294784 грн., що включає 196523 грн. основного платежу з податку на додану вартість та 98261 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як слідує з акту перевірки, на підставі наданих первинних документів, та проведених заходів щодо наявності здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Тернопіль Мостобуд» та його постачальників, не підтверджено фактичного постачання послуг на адресу ТОВ «Тернопіль Мостобуд», що свідчить про відсутність взаєморозрахунків ТОВ «Тернопіль Мостобуд» з ТОВ «Денікс Груп», тому підтвердження факту наявності фактичного руху активів відсутнє. Таким чином, за відсутності придбання активів, відсутні підстави для податкового обліку.

Також податковий орган дійшов висновку на підставі акту ДПІ в Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 01.09.2014 року №2623/26-55-22-07/37882958 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Денікс Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків з період з 01.06.2014 року по 31.08.2014 року» про те, що фінансові - господарські взаємовідносини між ТОВ «Тернопіль Мостобуд» у липні - серпні 2014 року та ТОВ «Денікс Груп» є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків.

Суд вважає, що вищенаведені висновки про порушення податкового законодавства є безпідставними та необґрунтованими виходячи з наступних доводів.

Згідно досліджених судом матеріалів справи, між ТОВ «Тернопіль Мостобуд» (орендар) та ТОВ «Денікс Груп» (орендодавець) були укладені договори оренди №1/07/14 від 01.07.2014 року та №01/08/14 від 01.08.2014 року згідно умов яких, орендодавець зобов'язався передати орендарю в строкове платне користування майно (будівельну опалубку), перелік якого визначений в Специфікаціях (додатки, що є невід'ємною частиною договору), а орендар зобов'язаний прийняти майно та сплачувати орендодавцю орендну плату. На виконання умов договорів оренди №1/07/14 та №01/08/14 орендодавець надав орендарю послуги оренди, що підтверджується актами здачі-приймання робіт №31/07 від 31.07.2014 року на суму 589568,22 грн. в т. ч. ПДВ 98261,37 грн. та №31/08 від 31.08.2014 року на суму 589568,22 грн., в т. ч. ПДВ у розмірі 98261,37 грн.

Таким чином, у зв'язку з придбанням вищезазначених послуг орендодавцем було надано ТОВ «Тернопіль Мостобуд» податкові накладні №265 від 31.07.2014 року та №310 від 31.08.2014 року.

В свою чергу, на виконання умов договорів №1/07/14 та №01/08/14 орендарем було проведено розрахунки з орендодавцем за надані послуги в наступному порядку: 13.08.2014 року - оплата на рахунок орендодавця в розмірі 76644 грн., що підтверджується платіжним дорученням №995 та 16.09.2014 року - оплата на рахунок орендодавця в розмірі 589568,22 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1190.

Разом з тим, 01.11.2014 року між ТОВ «Денікс Груп» (первісний кредитор), ТОВ «АНБ ГРУП» (новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги №1/11/14, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає на користь нового кредитора право вимагати наступних грошових зобов'язань, що належать первісному кредитору на підставі укладених між первісним кредитором та боржником правочинів, а саме сплату заборгованості у розмірі 512924,22 грн., що виникла на підставі договору оренди №1/08/14 від 01.08.2014 року та заборгованість у розмірі 589568,22 грн. згідно договору оренди №01/09/14 від 01.09.2014 року.

На виконання умов договору відступлення права вимоги №1/11/14 від 01.11.2014 року ТОВ «Тернопіль Мостобуд» здійснило плату на розрахунковий рахунок ТОВ «АНБ ГРУП», що підтверджується: платіжними дорученнями №1930 від 09.12.2014 року в розмірі 300000 грн., №2009 від 17.12.2014 року в розмірі 200000 грн., №2038 від 23.12.2014 року в розмірі 250000 грн., №2071 від 26.12.2014 року в розмірі 369142,84 грн..

Зважаючи на викладене, ТОВ «Тернопіль Мостобуд» виконано зобов'язання оплати послуг в загальному розмірі 1179136,44 грн., наданих на підставі договорів оренди №1/07/14 та №01/08/14, та надання яких підтверджено актами здачі-приймання робіт №31/07 від 31.07.2014 року на суму 589568,22 грн. та №31/08 від 31.08.2014 року на суму 589568,22 грн.

Як встановлено п.п.14.1.181 п.41.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3 ст.198 ПК України).

Відповідно до п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Реальність здійснення господарської операції по оренді опалубки ТОВ «Тернопіль Мостобуд» у ТОВ «Денікс Груп» та використання останньої в оподатковуваних операціях підтверджується дослідженими договорами, актами, податковими накладними, подорожніми листами та товарно-транспортними накладними представленими позивачем. Зокрема, про переміщення орендованої опалубки на об'єкт будівництва свідчать покази допитаних свідків та наданні подорожні листи вантажного автомобіля №064 товарно-транспортна накладна від 01.07.2014 року.

Внутрішні перевезення опалубки між об'єктами будівництва на 228, 211 та 149 кілометрах автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський, підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля №084, №077, №095, №0104 та товарно-транспортними накладними від 03.07.2014 року, 06.07.2014 року, 07.07.2014 року, 11.07.2014 року, 12.07.2014 року, 02.08.2014 року, 05.08.2014 року, 09.08.2014, 12.08.2014 року, 17.08.2014 року, 28.08.2014 року.

Отримана в оренду будівельна опалубка на умовах договорів була використана для виконання будівельних робіт на користь третіх осіб (контрагентів - замовників таких робіт) та вартість користування якою було враховано при розрахунку вартості будівельних робіт на користь третіх осіб (замовників таких робіт - генпідрядника «Тодінні Конструкціоні Дженералі С.п.А.»), що свідчить про необхідність оренди опалубки з метою використання у власній господарській діяльності та наявність ділової мети.

Правильність оформлення первинних документів не заперечується відповідачем і матеріалами перевірки, а сам акт перевірки від 08.12.2014 року не містить будь яких відомостей про відсутність документального підтвердження господарських операцій з ТОВ «Денікс Груп» чи неналежного їх оформлення.

Суд вважає, що досліджені факти вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту підтверджують фактичне здійснення господарських операції між ТОВ «Тернопіль Мостобуд» та ТОВ «Денікс-груп», які були спрямованні на реальне настання правових наслідків.

Як слідує з матеріалів справи, в акті перевірки податковим органом відзначено, що актом ДПІ в Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 01.09.2014 року №2623/26-55-22-07/37882958 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Денікс Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків з період з 01.06.2014 року по 31.08.2014 року» встановлено, що чисельність працюючих в ТОВ «Денікс Груп», відповідно до довідки по формі 1 ДФ - одна особа. Інформація щодо основних засобів, які використовував ТОВ «Денікс Груп» у своїй діяльності відсутня.

При цьому, згідно вищевикладеного, та до бази даних ДПС, податкової звітності, Системою автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ТОВ «Денікс Груп» встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Суд не може погодитись із такими висновками податкового органу з огляду на те, що в комерційній діяльності виконання поставок, надання послуг не обов'язково вимагає наявності власних основних засобів та транспортних засобів, значної кількості персоналу. Звичаями ділового обороту встановлені й інші можливості залучення матеріальних ресурсів без реєстрації в уповноважених органах.

Посилання податкового органу на неподання ТОВ «Денікс Груп» бухгалтерських регістрів аналітичного та синтетичного обліку не можуть обумовлювати законність прийняття оспорюваного податкового повідомлення - рішення, адже платник не відповідає за дії контрагентів щодо не подання на вимогу податкового органу необхідних бухгалтерських документів. Більше того, облікові регістри призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку. Такі регістри не є обов'язковими підтверджувальними документами даних податкового обліку платника.

Суд при вирішенні даного спору, враховує те, що податковим органом не доведено недобросовісності ТОВ «Денікс Груп», а вчиненні ним господарські операції з ТОВ «Тернопіль Мостобуд» не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідальність платника настає лише у разі доведення податковим органом недобросовісності його дій, наміру платника отримати необґрунтовану податкову вигоду шляхом змови та здійснення узгоджених дій з контрагентами - учасниками ланцюгових поставок. Суд вважає, що ТОВ «Тернопіль Мостобуд» правомірно включено до податкового кредиту в липні - серпні 2014 року ПДВ по розрахунках з ТОВ «Денікс Груп» в сумі 196522,74 грн.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржене податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 22.12.2014 року №0005912201 винесене з порушенням вимог чинного податкового законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Тернопільській області - залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.02.2015 року у справі №819/95/15-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

І.В. Глушко

Повний текст ухвали виготовлено 12.10.2015 року