Справа №731/552/15-ц

Провадження №2/731/177/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2015 року с.м.т.Варва

Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

судді - Савенка А.І.,

за участю секретаря - Ріпка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Варва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Варвинської селищної ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування, третя особа - ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 23 вересня 2015 року звернувся до суду з позовом, на обґрунтування якого зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3. Після її смерті залишилась земельна ділянка площею 0,1248 га для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1. Вказану земельну ділянку ОСОБА_3 успадкувала після смерті свого чоловіка - ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом та відміткою нотаріуса на державному акті на земельну ділянку. Втім, ОСОБА_3 за життя не встигла зареєструвати перехід права власності до неї у відділі Держкомзему у Варвинському районі, через що, позивач отримав відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину. Інший спадкоємець померлої - ОСОБА_2 відмовилась приймати спадщину. Оскільки позивач позбавлений можливості вирішити спір у позасудовому порядку, вимушений був звернутись до суду, та просив, визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,1248 га призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_5 не з'явились, про день місце та час розгляду справи повідомлялись належним чином, від представника позивача надійшла заява, в якій він позовні вимоги підтримав та просив озглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача - Варвинської селищної ради не з'явився. Про день місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином. До початку розгляду справи від селищного голови Варвинської селищної ради Саверської - Лихошви В.В. надійшла заява, про визнання позову та розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Третя особа по справі в судове засідання не з'явилась, копію ухвали про залучення до справи третьою особою, копію позову з доданими документами отримала 17 жовтня 2015 року, судову повістку про виклик до суду на 03 листопада 2015 року отримала особисто 29 жовтня 2015 року. Заяв від третьої особи не надійшло.

Суд дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлені наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4.

Після його смерті залишилась спадщина - земельна ділянка, площею 0,12 га, що розташована на території Варвинської селищної ради Варвинського району Чернігівської області, передана для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, належна йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії НОМЕР_2, виданого Варвинською селищною радою народних депутатів 12 грудня 2000 року на підставі рішення Варвинської селищної ради народних депутатів від 26.12.1997 року №398 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №879, кадастровий номер НОМЕР_1.

16 листопада 2009 року ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_4, успадкувавши зазначену земельну ділянку.

Державним нотаріусом Прилуцької міської державної нотаріальної контори Ярмаком Н.О. на оригіналі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 зроблено відмітку, відповідно до якої, на підставі виданого 16 листопада 2009 року свідоцтва про право на спадщину за законом за реєстром №2-2309, право власності на цю земельну ділянку переходить до ОСОБА_3 (а.с.7).

За життя ОСОБА_3 не зареєструвала перехід права власності на спірну земельну ділянку у відділі Держкомзему Варвинського району Чернігівської області та відповідно у Державному земельному кадастрі, що вбачається із витягу (а.с. 9-12).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла (а.с. 5).

Після її смерті залишились два спадкоємці - ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Позивач 10 вересня 2014 року подав заяву до приватного нотаріуса Пушкарьової-Гезердави Н.О. про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а.с.31).

Заявою від 06 жовтня 2014 року спадкоємець ОСОБА_2 відмовилась від прийняття належної їй спадщини після смерті ОСОБА_3 (а.с. 45). В подальшому цю заяву не відкликала.

Як вбачається із копії спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_3 (а.с.31-65) будь - які інші спадкоємці заяв про прийняття спадщини не подавали, чинних заповітів ОСОБА_3 не має.

21 вересня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та спірну земельну ділянку (а.с.23).

21 вересня 2015 року позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами (а.с. 64), а в частині видачі свідоцтва про право на спадщину на спірну земельну ділянку позивачу було відмовлено, оскільки право власності на вказану земельну ділянку ОСОБА_3 не було зареєстровано (а.с.6).

Наведені обставини на думку суду мали місце, та підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами.

Із наведених обставин справи вбачається, що між сторонами виник спір, щодо спадкування позивачем права на земельну ділянку після смерті його матері.

Умови, порядок та черговість спадкування передбачені положеннями Цивільного Кодексу України.

Так, ст. 1216 ЦК України визначає спадкуванням, як перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України, про що зазначено у ч.ч. 1,2 ст. 1223 згадуваного Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини у строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, що передбачено ст.ст. 1269, 1270 ЦК України.

Згідно до ч.1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття, як передбачено ч.6 вказаної статті.

Правові наслідки відмови від прийняття спадщини передбачені ст. 1275 ЦК України, зокрема ч.2 регулюється, «якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну».

Як вбачається із ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 125 ЗК України ( стаття 125 ЗК України в редакції Закону № 1066-VI від 05 березня 2009 року) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 126 ЗК України (далі Кодекс) (у редакції до 01 січня 2013 року) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину.

При набутті права власності на земельну ділянку на підставі цивільно-правової угоди щодо відчуження земельної ділянки чи свідоцтва про право на спадщину, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки.

На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід.

Відповідно до пункту 14 Порядку ведення Поземельної книги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1021 (втратив чинність з 01 січня 2013 року), у разі здійснення нотаріусом у встановленому законом порядку відмітки про перехід права власності на земельну ділянку на підставі цивільно-правового договору або свідоцтва про право на спадщину вносяться відомості до розділу 3 Поземельної книги "Земельна ділянка. Права власності, постійного користування". Дата внесення відомостей є датою державної реєстрації переходу права власності на земельну ділянку.

Аналізуючи наведені правові норми, правовідносини та обставини справи суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача. Так, обґрунтованими є твердження позивача, що він - ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавця - ОСОБА_3. Подав до нотаріальної контори у передбачений законом строк заяву про прийняття спадщини. Інший спадкоємець першої черги - ОСОБА_2, від прийняття спадщини відмовилась, та її частка повинна розподілятись між спадкоємцями першої черги. Крім позивача інших осіб, які звертались з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 судом не встановлено. Згодом, позивач подав заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину, але отримав нотаріальну відмову про неможливість оформлення спадкових прав у зв'язку з відсутністю документів, які б підтверджували перехід до спадкодавця права власності на земельну ділянку. Належність спадкодавцю права на відповідну земельну ділянку підтверджується наявними у справі доказами, та підлягає включенню до спадкової маси та відповідного спадкування ним. Реєстрація переходу права власності на спірну земельну ділянку на ім'я спадкодавця не можливе у зв'язку з його смертю. Ухвалюючи рішення, суд бере до уваги наявність у позивача права вирішення спору щодо визнання права власності на земельну ділянку у судовому порядку, факт неможливості на даний час реєстрації переходу права власності, відповідну відмову державного нотаріусу у вчиненні нотаріальної дії.

Зважаючи на наведене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 10, 60, 212 -215 ЦПК України, 1216, 1218, 1223, 1272 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Варвинської селищної ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування, третя особа - ОСОБА_2задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,1248 га, призначену для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення суду може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернігівської області через Варвинський районний суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.І.Савенко