Справа № 2- а - 294

 2009 р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 травня 2009 року.

    Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Клименка А.М.,

при секретарі – Полікарпові Є.В.,

з участю:

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради та до Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, про призначення, нарахування та виплату недоотриманих сум соціальних виплат,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові раді та до Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, про призначення, нарахування та виплату недоотриманих сум соціальних виплат і просив визнати дії відповідача незаконними та забов’язати його здійснити перерахунок належних позивачу щорічної допомоги на оздоровлення і разової грошової допомоги за 2007 та 2008 рік в сумі 10953грн. 48коп., посилаючись на те, що рішення МСЕК він визнаний інвалідом 2-ої групи, віднесений до 1-ої категорії осіб,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому мав право на отримання пільг і компенсацій, передбачених Законами України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема на тримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімумів заробітних плат на момент виплати та право на отримання щорічно до 05 травня разової грошової допомоги в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з 1 січня 2007 року були встановлені мінімальні розміри заробітної плати та пенсії, але позивач отримав допомогу на оздоровлення лише в розмірі 120 грн. Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року положення п.п.13 і 30 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнанні неконституційними.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до Законів України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи» і «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і надано право Кабінету Міністрів України визначати розміри соціальних виплат. Керуючись цим відповідач призначив позивачу допомогу на оздоровлення – 120 грн. та разову грошову допомогу – 400 грн. Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року ці положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (п.п. 20, 28 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України») визнані неконституційними.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, надав суду письмові заперечення, в яких повідомив, що позов не визнає, оскільки фінансування витрат, передбачених ч. 3 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема на отримання позивачем щорічно до 05 травня разової грошової допомоги в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, та Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи», на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4-х мінімальних заробітних плат на момент виплати, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Відповідно до п. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України головне управління праці та соціального захисту населення Харківської облдержадміністрації, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, може брати бюджетні зобов’язання та проводити видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених затвердженими кошторисами. Рішеннями Конституційного суду України від 09 липня 2007 року п. 13 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» в частині соціальних виплат були визнані неконституційними, але механізм та порядок цих виплат в зв’язку з рішеннями КСУ визначено не було, тому ці виплати позивачу було здійснено згідно з кошторисом розпорядників бюджетних коштів розпису державного бюджету України та у відповідності до напрямів витрачання бюджетних коштів та бюджетного асигнування. Крім того, представник відповідача наполягав на розгляді позовних вимог в обсязі річного строку позовної давності, визначеного ст. 99 КАС України. Також позивач надав суду письмові заперечення проти позову.

Представник Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином – телефонограмою (а.с. 14), заперечень на позов не надав. Заяви про відкладання розгляду справи від нього до суду не надходило. Зі згоди позивача суд вважав за можливе розглянути справу у відсутність представників відповідачів.

Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, оцінив надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач має статус особи 1-ї категорії, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і інваліда війни 2-ї групи, що підтверджується його пенсійними посвідченнями серії А № 104695, виданим 10 лютого 2000 року, (а.с. 2) та серії Б № 404495, виданим 28 жовтня 1999 року (а.с. 6), і відповідно до частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання пільг і компенсацій, а саме: отримання щорічної грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат та щорічної разової грошової допомоги в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення пунктів 13 і 30 статті 71 Закону України   «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які обмежували право позивача на отримання зазначених вище видів соціальної допомоги,  визнані неконституційними.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» внесено зміни в Закони України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи» і «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та надано право Кабінету Міністрів України визначати розміри соціальних виплат.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (п.п. 20, 28 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»)  також визнано неконституційними.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік та 2008 рік відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, оскільки віднесений до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (ч. 7 ст. 48 вказаного Закону).

Крім того, позивач є інвалідом 2-ї групи, має статус інваліда війни, оскільки його інвалідність пов'язана з перебуванням на військовій службі і  в ідповідно до вимог ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ в редакції від 01 січня 2007 року має право на отримання щорічно до 5 травня разової грошової допомоги в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Згідно ст. 17 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів .

Стаття 46 Конституції України гарантує громадянам право на соціальний захист.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до п. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.

Згідно з ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої ст. 62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», збільшений на 1%.

Розміри державних соціальних гарантій на 2008 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Зі змісту ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вбачається, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Таким чином, законодавчо визначено лише розмір мінімальної пенсії, яка призначена особі, згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, збільшений на 1 %.

Отже, питання щодо визначення розміру мінімальної пенсії за віком, який застосовується при обчисленні розміру пенсії, призначеної за іншими законами та при розрахунку щорічної разової допомоги до 5 травня, законодавчо не визначено.

З урахуванням положення ч. 7 ст. 9 КАС України суд приходить до висновку, що у зв'язку з відсутністю закону, який регулює спірні правовідносини, а саме, розмір мінімальної пенсії за віком, який застосовується при обчисленні розміру щорічної разової допомоги до 5 травня, необхідно застосувати норми закону, який регулює подібні правовідносини, а саме ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та ст. 59 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік».

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин та з урахуванням вимог статті 48 Закону України «Про статус і соціальний   захист   громадян,   які   постраждали   внаслідок   Чорнобильської   катастрофи» та ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" , управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської в м. Харкові ради повинно  виплатити  позивачу щорічну допомогу  на оздоровлення та щорічну разову допомогу до 5 травня за 2007-2008 роки, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати та суми мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а саме ст. 76, були встановлені розмір мінімальної заробітної плати: з 1 січня 2007 року - 400 гривень на місяць, з 1 квітня 2007 року - 420 гривень на місяць, з 1 липня 2007 року – 440 грн., з 1 жовтня 2007 року - 460 гривень на місяць;

Статтею 62 того ж закону розмір мінімальної пенсії за віком встановлено: з 1 січня 2007 року - 380 гривень на місяць, з 1 квітня 2007 року – 410,06 гривень на місяць, з 1 жовтня 2007 року – 415,11 гривень.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», а саме ст. 59, був встановлений розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2008 року - 515 гривень на місяць, з 1 квітня 2008 року - 525 гривень на місяць з 1 жовтня 2008 року - 545 гривень на місяць та з 1 грудня 2008 року - 605 гривень на місяць.

Статтею 58 розмір мінімальної пенсії за віком встановлений: з 1 січня 2008 року - 470 гривень на місяць, з 1 квітня 2008 року - 481 гривень на місяць, з 1 липня 2008 року - 482 гривень на місяць та з 1 жовтня 2008 року - 498 гривень.

З урахуванням отриманої позивачем в 2007 році суми 120 грн. допомоги на оздоровлення та розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виплати, а саме 440 грн. (з липня 2007 року) та з урахуванням суми 120 грн. отриманої позивачем у 2008 році та розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виплати, а саме - 525 грн. (з квітня 2008 року) на користь позивача за період 2007-2008 роки підлягає стягненню  4585 грн. допомоги на оздоровлення.

Крім того, на користь позивача з урахуванням отриманої ним в 2007 році суми 360 грн. разової грошової допомоги та отриманої в 2008 році суми 400 грн. і з урахуванням мінімальних розмірів пенсії за віком на 1 квітня 2007 року – 410,06 грн. та 481 грн. на квітень 2008 року, на користь позивача за період 2007-2008 роки підлягає стягненню 6368 грн. 48 коп. разової грошової допомоги.  

Щодо посилань відповідача на пропуск позивачем строку на звернення до суду з адміністративним позовом, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Положення даної норми закону суд застосовує і до пред’явлення вимог щодо неправомірних нарахувань належних позивачу соціальних виплат.

Не ґрунтуються на законі і доводи представника відповідача, що Управління праці і соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради є неналежним відповідачем.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ від 28.02.1991 року в редакції закону від 09.07.2007 року, щ орічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення, тому управління праці і соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради є належним відповідачем у справі .  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 10, 71, 122, 158, 159, 160, 163 КАС України, статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний   захист   громадян,   які   постраждали   внаслідок   Чорнобильської   катастрофи», ч.5 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради та до Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, про призначення, нарахування та виплату недоотриманих сум соціальних виплат – задовольнити частково.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові Ради   здійснити ОСОБА_1 перерахунок належних йому щорічної допомоги на оздоровлення і разової грошової допомоги та провести відповідні виплати за 2007 та 2008 роки у відповідності до положень частини 4 статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи» та частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

    Суддя: