Справа № 2- а - 293

 2009 р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 травня 2009 року.

    Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Клименка А.М.,

при секретарі – Полікарпові Є.В.,

з участю:

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради, третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Харківській області, про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії та зобов’язання виплатити недоплачені суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та недоплаченої грошової допомоги при народжені дитини,  

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії та зобов’язання виплатити недоплачені суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та недоплаченої грошової допомоги при народжені дитини і просила  визнати дії відповідача щодо нарахування їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не в повному обсязі – неправомірними та стягнути на її користь різницю недоплаченої їй допомоги по догляду за дитиною у розмірі за 2007 рік 1990 грн. 40 коп., за 2008 рік 4753 грн. 80 коп., за січень – лютий 2009 року 825 грн., недоплачену допомогу при народжені дитини у розмірі 1963 грн. 80 коп., судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп.,  посилаючись на те, що вона має дитину – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, і у відповідності до положень ст. 1, п. 3 ст. 3, ст. 13, ст. 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» має право на одержання щомісячної допомоги по догляду за дитиною по день досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, однак зазначена допомога була нарахована їй в період з 2007 року до лютого 2009 року не в повному обсязі.

    В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали.

    Представник відповідача позов не визнала , надала суду пояснення, позиція яких повністю збігається з викладеними в письмових запереченнях, в яких зазначила, що призначення та виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам здійснювалася відповідно до Постанови КМУ від 11.01.2007 р. № 13 «Про деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми», якою був визначений механізм призначення та виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим (якою й була позивачка) в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування за рахунок коштів державного бюджету. В п.1 частині 9 Порядку, затвердженого вищезазначеною Постановою КМУ визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожитковою мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23 % зазначеного прожиткового мінімуму. Позивачка в адміністративному позові посилається на ст. 15 Закону України «Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми», але відповідно до розділу 4 ст. 13 Закону України «Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми» право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціальною страхування особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною. В статтю 13 вищезазначеного Закону були внесені зміни згідно із Законом України від 28.12.2007 року «право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною», враховуючи викладене представник відповідача просив відмовити позивачці в задоволенні позову.

Третя особа - Головне управління праці і соціального захисту населення м. Харкова було повідомлено своєчасно та належним чином, однак представник в судове засідання не з'явився.

Вислухавши думку учасників процесу, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про народження позивачка є матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13).

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначений ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року), відповідно до якої розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідачем не заперечується, що позивачка перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради як одержувач допомоги по догляду за дитиною і є застрахованою особою.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посилання представника відповідача на виплату допомоги позивачці у сумах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 "Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми" не можуть бути взяті до уваги судом з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" має вищу юридичну силу і виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, а тому саме цей Закон підлягає застосуванню при вирішення даного спору.

Також відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, втому числі на виконання делегованих повноважень.

У частині 3 ст. 46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих па реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначаються Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

За змістом абзацу 3 ст. 1 цього Закону державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення. соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та інтими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Відповідно до вимог Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Таким чином, при визначенні розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованих осіб, застосовується розмір допомоги, визначений ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

Однак, Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" при визначенні розміру допомоги не визначив відповідно до якого прожиткового мінімуму визначається розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Зважаючи па обумовлене суд, виходячи з положень ч. 7 ст. 9 КАС України, застосовує закон, що регулює подібні правовідносини, а саме ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, відповідно до якої розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічною віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до ст. 58 Закону України, від 28.12.2007. № 107Л/І "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 526 гривень, з 1 квітня - 538 гривень, з 1 липня - 540 гривень, з 1 жовтня - 557 гривень.

Як вбачається зі змісту Постанови КМ України від 16.01.2007 року № 32 "Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку", до повноважень управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради належить нарахування та виплата позивачці щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".

Підпунктом 12 пункту 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статті 40 - 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" було виключено, але Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1 пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу І, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення підпунктом 12 пункту 25 розділу 11 „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові повинно було нараховувати та сплачувати позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності Закону України ..Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" нараховувати та здійснювати виплати позивачці.

Враховуючи вищенаведене, та в межах заявлених позовних вимог, суд знаходить позов таким, що підлягає в цій частині частковому задоволенню і необхідним визнати протиправними дії управління праці і соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради по не виконанню з 22 травня 2008 року приписів ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", яка призвела до порушення прав позивачки на своєчасне нарахування та отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (п.7 ст.71) дію ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" зупинено на 2007 рік, в той же час статтею 56 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік" установлено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Призначення та виплата допомоги відповідає вимогам вищезазначеної норми Закону.

Як вбачається з наданої відповідачем довідки, і позивачка ці обставини не заперечує, з 02 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року позивачці було призначено допомогу по догляду за дитиною в розмірі 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (а.с. 23).

Також судом встановлено, що в зв’язку з народженням дитини позивачка мала право на отримання державної допомоги при народженні дітей відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям  з дітьми».

Відповідачем позивачці була призначена та виплачена допомога відповідно до положень ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у загальному розмірі 8500 грн. (а.с. 23, 24).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» в редакції, що діяла на момент народження дитини, допомога при народженні дитини надається у сумі кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини.

Між тим, пунктом 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено на 2007 рік дію ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми».

Статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлений інший розмір допомоги при народженні дитини ніж зазначений у Законі України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», а саме у сумі 8500 гривень, та інший розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а саме - у розмірі не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за № 6-рп/2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми».

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч. 2 ст.152 Конституції України з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України про визнання неконституційними п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» діючою стала на ряду зі ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми».

Однак в зазначених нормах законів по різному визначається розмір допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Отже, на час виникнення у позивачки права на отримання допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку існували дві норми закону, які встановлювали різний розмір допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. При цьому слід зазначити, що закони є актами єдиного органу законодавчої влади - Верховної Ради України. Конституція не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає такого закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Конституційний Суд України в п. З мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 по справі за № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) зазначив, що «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

Таким чином, виходячи з системного аналізу Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 по справі за № 4-зп, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивачки про стягнення допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 02 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, оскільки позивачці була призначена та виплачена допомога при народженні дитини та допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку протягом 2007 року відповідно до положень статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яка діяла на час виникнення у позивачки права на отримання допомоги і не була визнана неконституційною.

При цьому, також слід зазначити, що виходячи з висновків Конституційного Суду України наведених у рішення від 03.10.1997 по справі за № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) до даних правовідносин підлягає застосуванню Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», який був прийнятий пізніше Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» в редакцій, що діяла на момент виникнення у позивачки права на отримання допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.  

    Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України з місцевого бюджету м. Харкова на користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати по справі в розмірі 3 грн. 40 коп.

На підставі викладеною, керуючись ст. ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст. ст. 71, 94, 160, 161, 162, 163 КАС України , ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", ст. 12 та 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», суд -

ПОСТАНОВИВ:

    Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради, третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Харківській області, про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії та зобов’язання виплатити недоплачені суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та недоплаченої грошової допомоги при народжені дитини  - задовольнити частково.

    Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні їй з 22 травня 2008 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими похованням».

    Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевської районної в м. Харкові ради призначити та виплатити ОСОБА_1 з урахуванням фактично виплачених сум з 22 травня 2008 року допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими похованням».

    В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 в задоволенні позову – відмовити.

        Стягнути з місцевого бюджету м. Харкова на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

    Суддя: