Справа №467/1574/15-ц 19.10.2015 02.11.2015 02.11.2015

Провадження №22-ц/784/2477/15

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/1574/15-ц Головуючий І інстанції - Кологрива Т.М.

Провадження № 22-ц/784/2477/15 Доповідач - Темнікова В.І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2015 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Миколаївської області в складі :

головуючого - Темнікової В.І.,

суддів - Прокопчук Л.М., Маляренко І.Б.,

при секретарі - Богуславській О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Арбузинського районного суду Миколаївської області від 04 вересня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Державної виконавчої служби Арбузинського районного Управління юстиції, Державної виконавчої служби Братського районного Управління юстиції, ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам, -

В С Т А Н О В И Л А :

В вересні 2015р. позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив звільнити його від сплати заборгованості по аліментам в розмірі 46152,30 грн., яка виникла в період з липня 2007 р. по липень 2015 р.

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 04 вересня 2015 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної виконавчої служби Арбузинського районного Управління юстиції, Державної виконавчої служби Братського районного Управління юстиції, ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості по аліментам.

Не погодившись з даною ухвалою суду, відповідачка ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу і направити позовну заяву за підсудністю для розгляду до Братського районного суду Миколаївської області, посилаючись на те, що два відповідача по справі - вона та Державна виконавча служба Братського районного Управління юстиції знаходяться у Братському районі Миколаївської області, а також на порушення судом положень розділу 6 ЦПК України.

Сторони до судового засідання не з'явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування, а позови до юридичних осіб пред'являються - за їх місцезнаходженням.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позов, з яким ОСОБА_2 звернувся до суду підсудний Арбузинському районному суду Миколаївської області.

Дані висновки суду відповідають матеріалам справи та вимогам зазначеного вище закону, оскільки відповідачами у справі позивачем зазначені не тільки Державна виконавча служба Братського районного Управління юстиції, місцем знаходження якої є смт. Братське, та ОСОБА_1, місцем проживання якої є с. Новоолександрівка, Братського району Миколаївської області, а також Державна виконавча служба Арбузинського районного Управління юстиції, місцем знаходження якої є смт. Арбузинка Миколаївської області. Згідно ст. 113 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача. Таким чином, якщо справа підсудна декільком судам, право вибору підсудності завжди належить позивачу. Крім того, підсудність справи загальним судам має визначатись, виходячи зі складу сторін, вказаного позивачем. В зв'язку з наведеним є необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що суд порушив вимоги ст. 109 ЦПК України.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що відповідно до розділу 6 ЦПК України всі питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах вирішує той суд, який розглянув справу, а предметом спору є заборгованість по сплаті аліментів за рішенням Братського районного суду від 20 липня 2007 року, не заслуговують на увагу як на підставу для скасування ухвали суду з наступних підстав. Так, згідно ч.1 ст. 368 ЦПК України питання, пов'язані із зверненням судового рішення до виконання, дійсно вирішує місцевий суд, який розглянув справу. Однак, виконання рішення здійснюється не судом, а іншими, визначеними законом, органами та особами. Завданням суду на цьому етапі є належне звернення рішення до виконання. Звернення рішення до виконання - це частина стадії виконання рішення, особливістю якої є те, що основним її учасником є суд. Діяльність судді, який розглядав справу, у цій частині виявляється у здійсненні контролю за своєчасним зверненням ухваленого рішення до виконання. У подальшому більша частина дій, пов'язаних із виконанням рішення, вчиняється вже не судом, а іншими уповноваженими законом органами та особами. Тобто, після ухвалення рішення суд повинен виписати у передбаченому законом порядку виконавчий лист та направити його на виконання відповідним органам чи особам. Крім того, розділом 6 ЦПК України чітко визначено інші питання, які розглядаються судом за правилами даного розділу і не всі вони вирішуються судом, який розглянув справу. Питання звільнення від заборгованості по аліментам, яка виникла під час виконання рішення не відноситься до таких питань. Дані питання згідно ст.197 СК України вирішуються в позовному провадженні. Згідно п.34 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» питання про підсудність справ визначається ЦПК, зокрема: розділом II - щодо справ наказного провадження; главою 1 розділу III - щодо справ позовного провадження; розділом IV - щодо справ окремого провадження; розділами VI, VII - щодо заяв (скарг) стягувача, боржника, інших учасників виконавчого провадження, заяв (подання) державного виконавця з питань, пов'язаних з виконанням судових рішень; главами 1 і 2 розділу VII-1 - щодо заяв про оскарження рішень третейських судів та про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів; главами 1 і 2 розділу VIII - щодо клопотань про визнання, звернення до виконання рішень іноземних судів; статтею 404 - щодо заяв про відновлення втраченого судового провадження; статтею 414 - щодо справ за участю іноземних осіб. Якщо інше не встановлено ЦПК, позови пред'являються: до фізичної особи - до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування; до юридичної особи - за її місцезнаходженням. Для звернення до суду з позовом про звільнення від сплати аліментів ЦПК України не встановлено іншого по зрівнянню з загальним порядком пред'явлення позову, тому пред'явлення таких позовів здійснюється за загальними правилами підсудності.

Проаналізувавши зазначені обставини по справі у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду, зроблених в ухвалі суду, а отже не є підставою для її скасування.

Керуючись ст. 303, 307, 312, 314-315, 122, 109 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Арбузинського районного суду Миколаївської області від 04 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили в касаційному порядку.

Головуючий :

Судді: