Справа № 2-3801\08
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2008 року Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Уваров О.М., при секретарі Іващенко Р.В. розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що вони з серпня 2007 року припинили сімейні шлюбні відносини, через різні погляди на життя й на сімейні відносини, постійні сварки по різним побутовим питанням. Відповідач зловживав спиртними напоями, після чого вів себе агресивно, і їй приходилось звертатися до органів міліції, що остаточно привело до втратили почуття любові й поваги один до одного, необхідні для нормального сімейного життя. Таким чином заходів до примирення вони не приймали та не мають наміру приймати, і їхній шлюб носить лише формальний характер.
Відповідач в судове засідання не з’явився, до судового засідання надав заяву в якій позов визнав, просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідно до ч.4 ст. 130, ст. 174 ЦПК України, виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
З’ясувавши усі обставини, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
У судовому засіданні встановлено, що сторони одружені з 23 липня 1988 року, від спільного подружнього життя неповнолітніх дітей не мають. Шлюбно-сімейні відносини сторони припинили у серпні 2007 року, через різні погляди на життя й на сімейні відносини, постійні сварки по різним побутовим питанням. Відповідач зловживав спиртними напоями, після чого вів себе агресивно, і позивачці приходилось звертатися до органів міліції, що остаточно привело до втратили почуття любові й поваги один до одного, необхідні для нормального сімейного життя. Таким чином заходів до примирення сторони не приймали та не мають наміру приймати, і їхній шлюб носить лише формальний характер.
Майновий спір між сторонами буде вирішуватися окремо. На цей час ніяких стосунків вони не підтримують, і ніяких заходів щодо примирення не приймали, та не мають наміру приймати, тому подальше спільне проживання між сторонами неможливе.
Однак до органів РАЦС відповідач відмовився звертатися, тому позивачка вимушена звернутися до суду з дійсним позовом.
Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки ця сім’я розпалася, а подальше спільне проживання і збереження шлюбу протиречіло б інтересам сторін.
Витрати по розірванню шлюбу слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 213, 214, 215 ЦПК України, ст. 110, 111, 112 Сімейного Кодексу України суд ,
В И Р І Ш И В:
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 23 липня 1988 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Кіровського районного управління юстиції м. Дніпропетровська, актовий запис № 552 - розірвати .
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 державне мито в розмірі 17 гривень, ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.
На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або безпосередньо у десятиденний строк через Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська.
Суддя