Ухвала

іменем україни

08 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Леванчука А.О., Нагорняка В.А., Писаної Т.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Одеської області від 09 липня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за договором позики і в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що між ним та ОСОБА_5 був укладений договір позики, за яким відповідач ОСОБА_5 отримав в борг для власних потреб 30 000 дол. США, що на час укладання договору було еквівалентно

240 000 гривень та зобов'язався повернути позику до 31 грудня 2012 року.

Свої зобов'язання за договором позики відповідач не виконав, позику не повернув. Позивач просив стягнути з ОСОБА_5 на користь позивача заборгованість за договором позики у розмірі 850 440 гривень та судові витрати.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07 травня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 грошові кошти за договором позики від 26 серпня 2011 року у розмірі 30 000 доларів США, що за курсом НБУ на день винесення рішення складає 630 765, 09 гривень.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 09 липня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4, вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Постановляючи нове рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем ОСОБА_4 не підтверджено право вимоги до відповідача щодо виконання боргових зобов'язань, оскільки позивачем не надано доказів передачі 30 тис. дол. США (відсутня розписка). Визначення сторонами в договорі формулювання про передачу у власність позикодавцем 30 000 у. о. позичальнику не є достатнім доказом отримання відповідачем суми позики.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ погоджується з таким висновком апеляційного суду.

Так, відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Пунктом 5 договору позики між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 передбачено, що він вважається укладеним внаслідок настання двох умов: підписання його сторонами та передачі коштів.

Однак доказів щодо передачі коштів відповідачу позивачем не наведено.

Апеляційний суд з урахуванням позиції Верховного Суду України, висловленої постановою від 02 липня 2014 року (6-79цс14), дійшов правильного висновку про недоведеність позовних вимог, оскільки обставини щодо передачі грошових коштів не підтверджені належними та допустимими доказами.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Отже, підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, а тому його необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Апеляційного суду Одеської області від 09 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:А.О. Леванчук В.А. Нагорняк Т.О. Писана