Ухвала

іменем україни

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Єлфімова О.В.,

суддів: Крещенка А.М., Пузиревського Є.Б.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 02 листопада 2015 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Жидачівського районного суду Львівської області від 7 жовтня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 28 січня 2014 року з доданим до неї клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження,

в с т а н о в и л а:

У касаційній скарзі порушується питання про перевірку вказаних судових рішень у касаційному порядку. У клопотанні, доданому до касаційної скарги, засуджений просить поновити йому строк на касаційне оскарження зазначених судових рішень.

Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо причини його пропуску є поважними.

Оскільки засуджений не мав можливості подати касаційну скаргу в передбачений законом строк з незалежних від нього причин, колегія суддів дійшла до висновку про поважність причин пропуску ним строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог пунктів 4, 5 ч. 2 та частин 3 цієї статті.

Згідно зі ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка подає скаргу, та доводи на їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, а також думку особи, яка подає скаргу, з приводу її участі у касаційному розгляді.

Проте наведених положень процесуального закону засудженим не дотримано.

Так, у скарзі не міститься обґрунтування необхідності скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК з огляду на положення статей 412-414 цього Кодексу. Натомість засуджений, надаючи свою оцінку доказам, заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження та вказує на неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Крім того, вимоги засудженого до касаційного суду не узгоджуються з положеннями ст. 436 КПК, оскільки направлення справи на нове судове розслідування та винесення нового вироку після скасування оскаржуваних судових рішень не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

Також, засуджений у скарзі не вказав чи бажає він особисто брати участь у касаційному розгляді.

Наявність зазначених недоліків унеможливлює відкриття касаційного провадження за скаргою засудженого.

Оскільки касаційна скарга засудженого не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити її без руху та встановити строк, необхідний для усунення зазначених в ухвалі недоліків (засудженим має бути підтверджено, що ним не пропущений встановлений ухвалою суду строк при повторному зверненні до суду).

Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Клопотання засуженого ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити засудженому ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження вироку Жидачівського районного суду Львівської області від 7 жовтня 2013 року та ухвали Апеляційного суду Львівської області від 28 січня 2014 року щодо нього.

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без руху та надати йому строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання вимог, касаційна скарга буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С у д д і:

О.В. Єлфімов А.М. Крещенко Є.Б. Пузиревський