УХВАЛА

02 листопада 2015 р.справа №804/15240/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                              Чорної В.В.

суддів                                                                       Турлакової Н.В., Олійника В.М.

при секретарі                                                              Разумовій І.О.

за участі представника позивача           ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в :

26 жовтня 2015 року Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України, Державної організації «Південна територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр», Державної служби геології та надр України, в якому просить визнати протиправним та скасувати припис Південного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України № 15 від 16.07.2015 р.; визнати протиправними дії Державної організації «Південна територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр» щодо проведення перевірки ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та складення акту перевірки № 15/3950-Д від 15.07.2015 р.; визнати протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо не розгляду заяви ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» від 12.08.2015 р. вих. № 457-15 ГОК про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами № 3950 від 07.07.2006 р., та зобов’язати відповідача розглянути цю заяву та прийняти рішення за наслідками її розгляду; визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України № 271 від 04.09.2015 р. в частині зупинення дії спеціального дозволу ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на користування надрами № 3950 від 07.07.2006 року (додаток 2 до наказу); зобов’язати Державну службу геології та надр України та її структурні підрозділи утриматися від вчинення будь-яких дій щодо зупинення та анулювання спеціального дозволу № 3950 та Угоди про умови користування надрами у зв’язку з не проведенням з 01.01.2015 року згідно з п. 5 особливих умов спеціального дозволу № 3950 від 07.07.2006 року обов’язкового моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов, передбачених дозволом.

Ухвалою суду від 29 жовтня 2015 року за даним позовом відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено її до розгляду в судовому засіданні. Разом із позовною заявою, позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу до ухвалення судом рішення по суті спору, а також заборони Державній службі геології та надр України приймати будь-які рішення та вчиняти будь-які дії, направлені на зупинення чи анулювання дії спеціального дозволу на користування надрами № 3950 від 07.07.2006 р.

В обґрунтування вказаного клопотання, позивач зазначив, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та законним інтересам, оскільки станом на дату звернення до суду з даним позовом, строк на усунення порушень згідно оскаржуваного припису відповідача-1 сплинув, та відповідачем-3 прийнято оскаржуваний наказ про зупинення дії спеціального дозволу позивача на користування надрами. Водночас, виконання зазначеного наказу фактично призведе до зупинення господарської діяльності позивача, оскільки переривання виробничого процесу із добування та реалізації корисних копалин, яке виникне через виконання оскаржуваного наказу про зупинення дії спеціального дозволу, призведе до неможливості погашення кредиторської заборгованості позивача та як наслідок потягне застосування штрафних санкцій з боку контрагентів. Позивач також зазначив, що приблизна ринкова вартість корисних копалин, які добуваються за один місяць, складає 21 540 000,00 грн. Також, підприємство є великим платником податків та має у своєму штаті більше ніж 20 тис. працівників, а отже, зупинення його діяльності буде мати наслідком невиплату заробітної плати та несплату податків до бюджету. Посилаючись на вказані обставини, а також на очевидну протиправність оскаржуваного наказу, позивач просить зупинити його дію до вирішення спору по суті.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 клопотання про забезпечення позову підтримала, та просила його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Інші сторони, повідомлені належним чином про час та місце розгляду заяви про забезпечення позову, в судове засідання не прибули, про причини своєї неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду заяви не надали.

Відповідач-3 – Державна служба геології та надр України – надав заперечення на заяву про забезпечення позову, в яких зазначив, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження обставин, що свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по суті спору. Відповідач також вважає, що застосування заходів забезпечення позову, про які просить позивач, фактично вирішує спір по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані ним в обґрунтування заявленого клопотання докази, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення клопотання про забезпечення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. ч. 3 - 4 ст. 117 КАС України, адміністративний позов може бути забезпечено: 1) шляхом зупинення дії рішення суб’єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржується; 2) забороною вчиняти певні дії.

Зазначений перелік заходів забезпечення позову є вичерпним, і розширеному тлумаченню не підлягає.

Позивач, звертаючись до суду з клопотанням про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу, посилається на те, що у разі зупинення дії його спеціального дозволу на користування надрами, фактично, буде зупинена його господарська діяльність з видобування залізних руд, які, до того ж, використовуються ним в якості сировини для власного металургійного виробництва. При цьому, спеціальний дозвіл № 3950 від 07.07.2006 р., дію якого зупинено оскаржуваним наказом відповідача-3 з формальних підстав, виданий позивачу терміном на 13 років (до 07.07.2019 року), на цей час позивачем укладені контракти, невиконання яких з вини позивача потягне за собою застосування до нього штрафних санкцій з боку контрагентів. Крім того, позивач посилається на те, що він є великим платником податків (наказ ДФС України № 145 від 26.09.2014 р.), в тому числі, плати за користування надрами, розмір якої у вересні 2015 року склав 1 739 995,50 грн., податку з доходів фізичних осіб, розмір якого склав 467 589,02 грн., єдиного соціального внеску, розмір якого склав 993 382,55 грн. Кількість штатних працівників підприємства станом на 30.10.2015 р. складає 20 832 особи, а середньомісячний обсяг реалізації продукції – 50 тис. тон, ціна реалізації якої без ПДВ складає 359 грн./тону. Отже, у разі зупинення дії спеціального дозволу на використання надр ГЗК «Укрмеханобр» ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», розмір збитків складатиме 17 950,0 тис. грн. на місяць (50*359). Також, підприємство має несплачену кредиторську заборгованість на суму приблизно 9 млн. грн., термін оплати якої наступив, що призведе до застосування санкцій до позивача приблизно у розмірі 961 643,84 грн.

На підтвердження наведених обставин, позивачем надані відповідні документи (бухгалтерські довідки, розрахунок суми збитків у разі припинення дії спеціального дозволу, копія штатного розкладу, реєстр великих платників податків, розрахунок суми боргу у разі невиплати позивачем простроченої кредиторської заборгованості, тощо).

З матеріалів справи вбачається, що основним видом діяльності ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» є видобування залізних руд. Вказана господарська діяльність здійснюється позивачем на підставі спеціального дозволу на користування надрами № 3950 від 07.07.2006 р., виданого Державною службою геології та надр України, з терміном дії до 07.07.2019 р.

Між тим, Державною службою геології та надр України видано наказ № 271 від 04.09.2015 р. "Щодо анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів на усунення порушень», пунктом 2 якого зупинено дію спеціальних дозволів на користування надрами згідно з переліком, наведеним у додатку 2 до цього наказу, у тому числі щодо ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча». Листом №127550/13/14-15 від 28.09.2015 р. відповідач-3 повідомив позивача про надання 30 календарних днів для усунення порушень, та про те, що у разі невиконання цих вимог буде розглянуто питання щодо подальшої дії спеціального дозволу на користування надрами.

Згідно з частиною 8 статті 16 Кодексу України про надра, переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

Статтею 25 Кодексу України про надра установлено, що права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України. Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.

Відповідно до частини 1 статті 57 Кодексу України про надра, у разі порушення вимог статті 56 та інших статей цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або іншим державним органом, уповноваженим на застосування таких заходів реагування, в порядку, встановленому законодавством.

Згідно з п.1, пп.13 п.4 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України № 391/2011 від 06.04.2011 р., Державна служба геології та надр України (Держгеонадра України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами, поновлює їх дію.

Як передбачено пунктом 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 р. № 615 (надалі - Порядок № 615), дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби. Після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов'язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом. Зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов'язку проводити на ділянці надр роботи, пов'язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків. Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії, і сплати сум фінансових санкцій, застосованих у зв'язку із зупиненням дії дозволу.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 615, право користування надрами припиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби зокрема у разі невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк. Припинення права користування надрами здійснюється шляхом прийняття Держгеонадрами наказу про анулювання дозволу.

Пунктом 25 Порядку №615 передбачено, що накази органу з питань надання дозволу про зупинення, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

Наведене свідчить, що наказ Держгеонадра України про зупинення дії дозволу, у разі невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк, є передумовою для припинення права користування надрами шляхом анулювання дозволу.

Відтак, дія спірного наказу до ухвалення рішення у даній справі, предметом спору у якій є законність зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами, становить очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, як надрокористувача, та зумовить ситуацію, при якій для їх відновлення у подальшому необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, оскільки зупинення дії дозволу та його подальше анулювання позбавляють позивача права користування надрами та унеможливлюють провадження ним господарської діяльності з видобування корисних копалин, яка для нього є основною.

Між тим, надані суду бухгалтерські документи свідчать про те, що станом на 30.10.2015 р. у позивача наявна поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з бюджетом у сумі 9 млн. грн., термін оплати якої наступив, що призведе до застосування до позивача санкцій приблизно у розмірі 961 643,84 грн. Крім того, позивач є великим платником податків, та щомісячно сплачує до бюджету, зокрема, плату за користування надрами, розмір якої у вересні 2015 року склав 1 739 995,50 грн., податок з доходів фізичних осіб, розмір якого склав 467 589,02 грн., єдиний соціальний внесок, розмір якого склав 993 382,55 грн., та заробітну плату штатним працівникам, кількість яких станом на 30.10.2015 р. складає 20 832 особи.

Відтак, зупинення виробничої діяльності підприємства призведе до погіршення його фінансового стану, унеможливить погашення ним існуючої кредиторської заборгованості, та обов’язкових платежів до бюджету.

Враховуючи, що подання адміністративного позову та відкриття провадження у адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення відповідача, а сукупність наведених вище обставин свідчить про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, суд вважає за доцільне зупинити дію оскаржуваного наказу Держслужби геології та надр України № 271 від 04.09.2015 р. (додаток 2 до наказу) в частині зупинення дії спеціального дозволу ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на користування надрами № 3950 від 07.07.2006 року до розгляду Дніпропетровським окружним адміністративним судом справи щодо законності вказаного наказу.

Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача в частині забезпечення позову шляхом заборони Державній службі геології та надр України приймати будь-які рішення та вчиняти будь-які дії, направлені на зупинення чи анулювання дії спеціального дозволу на користування надрами № 3950 від 07.07.2006 р., оскільки на даний час відповідачем-3 не вчиняється дій, направлених на зупинення чи анулювання дії спеціального дозволу позивача, а з огляду на зупинення судом дії оскаржуваного наказу, підстави для вчинення таких дій у відповідача-3 відсутні.

Згідно ч. ч. 5, 6 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно. Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 117, 118, 160, 165 КАС України, суддя, -

у х в а л и в :

          Клопотання Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про забезпечення позову – задовольнити частково.

Зупинити дію наказу Держслужби геології та надр України № 271 від 04.09.2015 р. (додаток 2 до наказу) в частині зупинення дії спеціального дозволу Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на користування надрами № 3950 від 07.07.2006 року до ухвалення рішення по суті справи, та набрання ним законної сили.

У задоволенні решти клопотання – відмовити.

Згідно ч. 5 ст. 118 КАС України, в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень, допустити негайне виконання ухвали про забезпечення адміністративного позову.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

У відповідності до ч. 6 ст. 118 КАС України, оскарження ухвали про забезпечення адміністративного позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий суддя           (підпис) суддя (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3

суддя (підпис) В.М. Олійник

Ухвала не набрала законної сили

суддя В.В. Чорна

З оригіналом згідно

суддя В.В. Чорна