П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
місто Здолбунів
12 год. 25 хв.
29 травня 2009 р. № 2-а-2043/09
Здолбуніський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Бондаренко Н.В.
при секретарі Симонович С.О.
з участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача Жижкевича В.Б.(довіреність № 03/19-1473 від 05.09.2008р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Здолбунові справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської райдержадміністрації Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов»язання здійснення перерахунку допомоги по догляду за дитиною за період з 05.06.2008р. по 28.02.2009р., доплати її в розмірі 3790 грн.33 коп. і виплачувати її надалі в розмірі прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років,
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила сина ОСОБА_2, в зв»язку з чим була поставлена на облік в управлінні праці та соціального захисту населення Здолбунівської райдержадміністрації, де їй була призначена грошова допомога по догляду за дітьми в розмірі, яка відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» повинна бути на рівні прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років. Вказана допомога виплачувалася не у повному обсязі, у зв'язку з чим за період з 05 червня 2008 року по 28 лютого 2009 року виникла заборгованість по допомозі. Просила суд, визнати дії відповідача протиправними, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, за період з 05.06.2008р. по 28.02.2009р., та доплатити її в розмірі 3790 грн.33 коп. і виплачувати її надалі в розмірі прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років
Позивачка у судовому засіданні позов підтримала повністю, дала суду пояснення, аналогічні викладеному у позові. Доповнила, що на час народження сина у трудових відносинах не перебувала.
Представник управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської державної адміністрації Жижкевич В.Б. позов не визнав.Подав до суду свої письмові заперечення, в яких зазначив, що відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надавалася у вищезазначений період у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 130грн. Разом з тим, згідно статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Що стосується виплат допомоги за період з 05.06.2008 р. по 28.02.2009р., то закони про Державний бюджет за ці роки, які регулюють розмір виплати цієї допомоги, не визнані не контитуційними. Виходячи з вищевикладеного, управління праці та соціального захисту населення не погоджується з позовною заявою, оскільки позовні вимоги не відповідають чинному законодавству.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень частини 1 статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Така допомога відповідно до ч.4 цього ж Закону здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.
Позивач - ОСОБА_1 є матір'ю сина ОСОБА_2 -ІНФОРМАЦІЯ_1, фактично здійснює за ним догляд. Вона є непрацюючою, перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Здолбунівської райдержадміністрації та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року №2811-ХІІ.
Судом встановлено, що позивачка отримує вищезазначену допомогу, починаючи з 05 червня 2008 року, у розмірі, що обчислюється відповідно до п.23 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та з 01.01.2009р. по 28.02.2009р. у розмірі, що обчислюється відповідно до ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», що підтверджується довідкою №в/д 286/379 від 01.04.2009 року та поясненнями сторін.
Листом від 01 квітня 2009 року №в/д 379/286 відповідач відмовив позивачці провести перерахунок суми щорічної допомоги за вищевказаний період, мотивуючи відмову діючими, за кожний період, нормами законів, які регулюють дану виплату.
Ч.1 ст.15 Закону України ««Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 р. № 107-VI, який набрав чинності з 01.01.2008р., внесено зміни в Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми»у зв'язку з чим допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1.01.2008р. -50 %, з 1.01.2009р. -75 %, з 01.01.2010р. -100 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
Внесені зміни до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми» Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 не визнавались неконституційними.
Відповідно до положень ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» в редакції Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
П.22 ПОРЯДКУ призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою КМ України від 27 грудня 2001 р. N 1751 встановлено, що відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.
Враховуючи, що Конституція України не встановлює пріоритету одних законів над іншими, що норми Законів України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», «Про Державний бюджет України на 2009 рік», які змінюють розмір допомоги, встановлений Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», є чинними відповідно у 2008р. та з 01.01.по 28.02.2009р., суд приходить до висновку про правомірність застосування відповідачем у 2008 році, з 01.01.по 28.02.2009року розміру допомоги, встановленого законом про держбюджет за відповідний рік.
До того ж, згідно ч.1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду, як джерело права. Відповідно до ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. При розгляді справи “Кечко проти України” Європейський суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки про зобов»язання проведення перерахунку за період з 05.06.2008р. по 28.02.2009року розміру державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку є безпідставними, не ґрунтуються на законі та задоволенню не підлягають.
Відносини, що склалися між сторонами є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту статті 3 та пункту 2 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі наведеного, суд вважає, що позовні вимоги щодо зобов»язання відповідача провадити нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною в розмірі прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років в майбутньому(надалі) не підлягають задоволенню, оскільки звернення до суду має бути зумовлене наявністю вже порушених прав, свобод чи інтересів, на захист яких звертається особа, у зв»язку з чим визнання будь-якого права на майбутнє є безпідставним та не обґрунтованим.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.
Що стосується сплати судового збору, то він обчислюється відповідно до пп.б п.1 ст.3 Декрету КМ України «Про державне мито»-0,2% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян(3грн.40коп), а пп.а п.1 ст.3 цього Декрету до даної категорії справи не застосовується.
Відповідно до ст.94 КАСУ України судові витрати позивачу, у випадку відмови в позові, не відшкодовуються .
Керуючись статями 2,11 69-71, 94, 159-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»суд, -
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 в позові до управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської райдержадміністрації Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов»язання здійснення перерахунку допомоги по догляду за дитиною за період з 05.06.2008р. по 28.02.2009р., доплати її в розмірі 3790 грн.33 коп. і виплачувати її надалі в розмірі прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років відмовити за безпідставністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського адміністративного апеляційного суду через Здолбунівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України шляхом подання апеляційної скарги в строк, передбачений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошено 29 травня 2009 року, у повному обсязі постанову складено 01 червня 2009 року.
Суддя Н. В. Бондаренко