ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І., розглянув справу  №4/188

за позовом комунального підприємства „Кіровоградводоканал” (належний  позивач:  товариство  з  обмеженою  відповідальністю   “Водне  господарство”), м. Кіровоград, вул. Озерна Балка, 3А

          до комунального ремонтно-експлуатаційного підприємства (КРЕП) №2 м.Кіровоград  вул. Полтавська  32

про стягнення  22 927 грн. 72 коп.

Представники сторін:

від позивача - Долинчук Л.П. , довіреність № 459-01/01  від 25.05.06 ;

від відповідача - участі не брав;

Позивач просить стягнути 22927 грн.  72 коп. вартості втраченої води із-за несправностей внутрибудинкових комунікацій в будинках,   балансоутримувачем яких є  відповідач.  Ухвалою  суду  від 16.06.06 року  задоволено клопотання   позивача  про заміну  позивача  Комунальне  підприємство   “Кіровоградводоканал”  на   його  правонаступника- товариство з  обмеженою  відповідальністю “Водне  господарство”.

Відповідач відзив подав, вимоги   заперечив.

Справа розглядається за наявними доказами та матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України. При розгляді  справи в  судовому  засіданні   03.07.06 р   оголошено   перерву  до  11 год. 21.07.06 р.

Заслухавши пояснення представника позивача та  відповідача,  дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд  

                                ВСТАНОВИВ:

Представник позивача наполягає на задоволенні вимог та просить стягнути  22927 грн. 72 коп. та судові витрати.

В обгрунтування вимог позивач посилається на слідуючи  обставини:

КП „Кіровоградводоканал” ( товариство   з  обмеженою  відповідальністю)   “Водне   господарство”  згідно статутної діяльності є підприємством по забезпеченню водою населення та організацій міста, а також надає послуги з водовідведення.  

„Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації

населених пунктів України”, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05 липня 1995 року №30, встановлений порядок технічної експлуатації системи внутрішнього водопроводу та каналізації, до яких відноситься ввід в будинок, водомірний вузол, розподільча мережа, підводка до санітарно-технічних приладів і пожежних кранів, запірно-регулювальна арматура. Мережею внутрішньої системи водопроводу є зовнішня поверхня стіни будівлі, а мережею внутрішньої системи каналізації – переріз труби випуску в першому від будинку каналізаційному колодязі.

Завданням технічного обслуговування систем внутрішнього водопроводу і каналізації є:

-контроль за технічним станом та збереженням внутрішніх мереж водопроводу   і каналізації, встановлених санітарно-технічних приладів, обладнання;

-проведення оглядів, профілактичного обслуговування, ремонтів,

попередження аварій і їх ліквідація;

-утримання систем в належному технічному і санітарному стані, ліквідації  витоків, засмічень, затоплень підвалів;

-усунення несправностей, які потребують термінового виконання, наладка і  регулювання технічного обладнання  і т.д.

Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 30.12.00 р. №1706 позивача  зобов”язано пред”являти  для  відшкодування  збитки від нераціонального використання води в  будинках організаціям, що обслуговують відповідну внутрішньо будинкову  систему.

„Положенням про систему технічного обслуговування, ремонту та реконструкції жилих будівель в містах і селищах України”, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 31 грудня 1991  за №135, затверджено періодичність та обсяги технічного обслуговування і ремонтів будівель та внутрішньобудинкових мереж.

Щодо фінансування вказаних робіт, то відповідно п.7 Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах і в організаціях житлово-комунального господарства, затверджених наказом Держбуду України від 06 березня 2002 за №47, витрати на обслуговування внутрішньо будинкових мереж та обладнання в тому числі, включаються до складу квартирної плати. Фінансування витрат на ремонт жилих квартир, що належать громадянам на правах особистої власності, здійснюється за рахунок їх коштів.

Відповідно до наказу Управління житлово-комунальної інфраструктури Кіровоградського  міськвиконкому від 26 березня 2001 за №68, який  був  чинним на час  виникнення  спірних правовідносин, виконавцем надання послуг населенню по технічній експлуатації та обслуговуванню внутрішньо будинкових мереж та обладнання на них в комунальному житловому фонді міста визначено комунальні ремонтно-експлуатаційні підприємства.

Зважаючи на обов’язки КРЕП щодо обслуговування комунікацій будинків, додаткової угоди між КП „Кіровоградводоканал” та КРЕП не потребується.

Зазначені несправності внутрішньо будинкових мереж водопроводу та каналізації зафіксовано актами б/н від 30.06.05 р., 29.07.05 р.,  26.10.05 р.,25.11.05 р.,26.11.05 р.,28.12.05 р.  (а.с. 25-37)

та   на  підставі  вказаних  актів  визначено об’єми витоку води, чим зафіксовано  факт завдання позивачу шкоди, та виставлено відповідних рахунків на суму   22927 грн. 72 коп. Однак,  відповідач в добровільному порядку сплатити вказану суму відмовляється.

Позивачем  15.12.05 р. за №3415/21  відповідачу направлявся  лист-попередження про перерахування  коштів в розмірі заподіяної шкоди  22927 грн. 72 коп.  на  розрахунковий рахунок  позивача, однак вимоги позивача залишені без задоволення,   що  посвідчується   листами   відповідача  №150  від  19.12.05 р.,  №7  від  16.01.06 р. тва №23 від 01.02.06 р.Не погоджуючись з  доводами  відповідача ,  позивач  додатково обґрунтував свої вимоги посилаючись на  слідуючі підстави:

Згідно ст. 1166 ЦКУ підставами відповідальності за завдану майнову шкоду є  (наявність матеріальної шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина.)

Наявність шкоди, що була завдана Позивачу, вбачається з актів обстеження водорозбірної арматури в жилих будинках, якими були зафіксовані витоки води.

Балансоутримувачем житлових будинків, що обстежувались, є Відповідач, який представляє собою  ко мунальне ремонтно-експлуатаційне підприємство.

Причиною вказаних витоків став незадовільний стан водорозбірної арматури в квартирах житлових будинків.

Виявлений незадовільний стан водорозбірної арматури спричинений невиконанням Відповідачем обов'язку по технічному обслуговуванню, ремонту, контролю стану внутрішньобудинкових (квартирних) систем   водопостачання.

Обов'язок   Відповідача   по   утриманню   житлових   будинків,    зокрема       по   технічному обслуговуванню ,     ремонту,     контролю     стану     внутрішньобудинкових     (квартирних)     систем  водопостачання, випливає з діючих законодавчих актів.

П.п. 11.1.6., 11.1.7, 11.1.8, 11.2.4, 11.2.5 Правил експлуатації та Положенням про систему технічного обслу говування    встановлений    наступний    порядок    здійснення    технічного    обслуговування    систем Внутрішнього водопроводу і каналізації:

I.Завданням технічного обслуговування систем внутрішнього водопроводу і каналізації є:
-Контроль за технічним станом і збереженням внутрішніх мереж водопроводу та каналізації, встановлених  санітарно-технічних приладів, пристроїв та обладнання;

-проведення оглядів, профілактичного обслуговування, ремонтів, -запобігання аваріям та їх ліквідація;

-утримання систем у належному технічному і санітарному стані, -ліквідація витоків, засмічень, затоплень

усунення   несправностей,   які   вимагають   негайного   вжиття   заходів,   налагодження   і   регулювання  т ехнічного обладнання;

-підготовка систем внутрішнього водопроводу та каналізації до експлуатації в  осінньо-зимовий та  в есняно-літній періоди;

-ведення технічної документації та звітності.

Відповідач  подав  відзив на позов , вимоги  заперечив. Згідно заперечень  відповідача  вимоги позивача не підлягають задоволенню зі слідуючи підстав:   

Відповідно до правил користування системами комунального водопостачання та  водовідведення позивач,  а  не відповідач  знаходиться в договірних відносинах з власниками квартир , яким відкриті особисті рахунки та видані розрахункові книжки. Відповідно  до  п.2 ст. 20  Зкону  України   “Про  житлово-комунальні  послуги” споживач  зобов'язаний  своєчасно вживати заходів  щодо  усунення  виявлених  неполадок, пов'язаних  з  отриманням  житлово-комунальних  послуг, що виникли з  власної  вини. Відповідно  до  п.22.1  “Правил  користування   системами  водопостачання  та водовідведення  в  містах і селищах  України” від  22.07.1994 року  внутрішні  водопровідні та  каналізаційні  мережі перебувають  на  балансі  абонентів і ними  експлуатуються  (обслуговуються і  ремонтуються ).  

Проаналізувавши   матеріали справи, заслухавши   представника  позивача  та  відповідача, господарський  суд  приходить  до висновку,  що в  позові   слід  відмовити  зі  слідуючих  підстав:

Із  складених   представниками   позивача  актів  обстеження вбачається, що  витоки  води  були  виявлені   лише  в  квартирах  абонентів,  випадків  витоку  води в  підвальних  приміщеннях, з  водорозбірної  арматури  на  стояках  до  вводів  в  квартири, виявлено  не  було, а  тому   суд  вважає, що вину  відповідача  в  допущені   витоку  води  та  спричиненні   позивачу  шкоди   позивачем  не  доведено.  Господарським  судом  при цьому  враховано, що  в  розрахункових  книжках абонента  на  надання  послуг з  водозабезпечення та  водовідведення  є  напис, про те що книжка є договором і в ній вказана відповідальність абонента а саме :

1). Абонент приймає на себе повну відповідальність за утримання всього водопровідного  обладнання та оплату всієї витрати води.

13). Водопровідні вводи житлових будинків громадян, а також прилади та обладнання в них в  тому числі колодязі, запірна арматура, водолічильники тощо належать абоненту та ним експлуатуються.

14). Абонент зобов'язаний слідкувати за справним станом водопровідних мереж ( від місця  врізки)  та   сантехприладів   в   квартирах   не   допускати   витоків   води,   своєчасно   їх  ліквідувати.

Крім того, із змісту актів не вбачається, яким чином і яким вимірювальним засобом користувався  представник позивача при виявленні однакових у всіх випадках витоків води.

Акти були складені   без участі повноважних представників  відповідача, за  підприємство підписувались завідуючі будинками , які не мали  належних повноважень .

Представник позивача обстежував водопровідні мережі квартир абонентів відповідача, по   результатам обстежень складали акт про обстеження водорозбірної арматури будинку в цілому.

Акти  про наявність витоків  води   складені  не  уповноваженими  особами,  фактично  без участі  представників  відповідача і не можуть  слугувати  підставою  для  нарахування   розміру  шкоди.

Так,   "Інструкцією   по   визначенню   розміру   витрат   води   в   житлових   будинках   та  стимулюванню    по    їх    усуненню",    затвердженою    Міністерством    житлово-комунального  господарства УССР від 04.12.1984року, розділом другим передбачено, що для визначення витоків питної води міськвиконкомами створюються комісія до складу яких повинні входити:

представники житлового - комунального господарства,

представники абонентного відділу Водоканалу,

майстри технічних участків (ЖЄКів та КРЕПів),

Вказані комісії повинні проводити обстеження витоків питної води не менше одного разу на два роки, про  що складається та затверджується конкретний план таких обстежень.

На час складання вище вказаних актів, такої комісії взагалі не існувало.

Вказана Інструкція не протирічить Конституції України, та діючому законодавству України, а  навпаки доповнює нормативні документи позивача, так як позивач і відповідач підпорядковується міськжилуправлінню м. Кіровограда, тому існування такої комісії необхідно для нормальної роботи  обох  підприємств. Судом  при цьому  також  враховується, що  вказана  Інструкція   розроблена  та  стосується    оцінки   роботи   слюсарів-сантехників.

Таким  чином, суд приходить  до висновку, що  саме  на позивача  покладено  обов'язок   по роботі з абонентами ( громадянами) з якими знаходиться в договірних відносинах,  і  позивач  повинен проводити роботу по стимулюванню, профілактиці та ліквідації витоків у громадян.

Системний аналіз вказаних нормативних актів  дає суду підстави зробити висновок про те, що   обов'язок  по  технічному  обслуговуванню  та  ремонту  внутрішньо будинкових (квартирних) систем водопостачання покладається як на  власників квартир  так і  на комунальні  ремонтно-експлуатаційні підприємства згідно укладених з  позивачем та відповідачем  договорами;

-обов'язок по укладенню договорів з власниками квартир  покладається  на комунальні ремонтно- ек сплуатаційні підприємства;

-типовим договором передбачено, що склад робіт по обслуговуванню житлових  будинків визначається законодавчими та нормативними актами;

-власники   житлових   квартир    оплачують    вказані    роботи    шляхом    сплати  комунальним ремонтно-експлуатаційним підприємствам квартирної плати.

Відповідач  надав суду  докази того, що він   дійсно виконував належним чином, у відповідності з вимогами законодавчих і нормативних актів   роботи   по   технічному   обслуговуванню,   ремонту,   контролю   стану   внутрішньо будинкових  (квартирних) систем водопостачання.

За приписом ст.33 ГПК України кожна  сторона  повинна   довести ті  обставини,  на  які  вона посилається як  на підставу  своїх вимог  та  заперечень. Докази подаються  сторонами та  іншими учасниками  судового процесу. Позивачем  не  подано  суду  доказів, які б  безспірно засвідчували про наявність  вини  відповідача в  спричиненні   матеріальної  шкоди   позивачу в  результаті   витоків   води  через  несправності   водорозбірних  мереж, які  перебували  на  балансі  та    обов'язок  щодо  обслуговування   яких  покладено на   відповідача.

Суд  вважає, що   наданими   позивачем  доказами  не  доведено  сам   факт  наявності  витоків  води та  їх  розмір,  у зв'язку з чим   проведені  розрахунки  спричинених  збитків  не   є  об'єктивними. Суд не  може  покласти в  основу   рішення в якості    доказів   складені   працівниками  позивача  в  одностороньому  порядку  акти   обстеження водорозбірної арматури в  житлових   будинках, оскільки  вони  були  складені   без  залучення  працівників  відповідача,  а присутність   завідувачів   будинками  які   представляли    права  мешканців  на  громадських  засадах  не  може  бути  визнаною як  виконання  вимог  щодо  комісійного  проведення обстежень.

Допущені  представниками  позивача  порушення рекомендацій    Інструкції  по визначенню величини  витоків  питної  води  в  житлових  приміщеннях і  стимулювання  роботи  по  їх  усуненню  затвердженої Міністерством житлово-комунального  господарства УРСР  04.12.1984 року   щодо  створення   комісій для  визначення  витоків  води  та  вибору  доступних  методів визначення витоків  води в  будівлях, зокрема   ігнорування  таких  методів як  замір нічної  витрати  води на  каналізаційних випусках  та  за  допомогою  водяних  лічильників на  вводі в  будівлю  призвело  до отримання результатів  перевірок,  які  судом  визнаються  не  об'єктивними  та  поверховими.

Поряд з цим,  спірні  правовідносини між  сторонами не  можливо  дослідити  без аналізу  правовідносин, що виникли між  відповідачем  та   власниками   житла,  в приміщеннях  яких  виявлені витоки  води  і  які   можуть нести  матеріальну  відповідальність  перед  відповідачем в  регресному  порядку оскільки   вони  є  отримувачами  послуги по  водозабезпеченню  згідно  укладеного  з  позивачем  договору і  для надання цієї  послуги  якраз і  використовується  водорозбірна  арматура,  неналежне  обслуговування  якої   позивач  намагається   визначити в  якості вини  відповідача. Ступінь  вини  всих учасників  правовідносин  є  елементом ступеня  відповідальності  відповідача  у  справі,  однак  визначення   ступеня  вини  фізичних  осіб не є  компетенцією  господарських  судів.  Поряд з цим, до  складання  актів  про наявність витоків  води   представники   позивача  залучили    мешканців  квартир, в  яких виявлені   вказані витоки. Отримати   будь-які  фактичні  дані з  пояснень  цих  осіб  господарський  суд не може, оскільки  господарським  процесуальним  законодавством  не  передбачено такий  вид доказів  як  пояснення  свідків. Згідно  до положень ст.34  ГПК України  обставини  справи, які відповідно  до законодавства  повинні  бути  підтверджені  певними засобами  доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами  доказування.

Таким  чином,   судом використано всі  надані  законом  можливості  для   отримання доказів  по справі але  наданих  позивачем та  отриманих  з ініціативи  суду  доказів  недостатньо  для   доведення вини  відповідача в  спричиненні  шкоди  позивачу  і сам   розмір заявленої  позивачем  шкоди не  базується  на  об'єктивних  даних.  

Оцінюючи зібрані докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не підлягають  задоволенню.  Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на  позивача.

На підставі  викладеного,  керуючись   ст.ст. 33,34,36, 43, 49, 82, 84, 86 Господарського процесуального кодексу  України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в  позові  повністю.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  десятиденного  строку з дня його прийняття,  а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення  десятиденного  строку  з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому  законом порядку.