Ухвала

іменем україни

21 жовтня 2015 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Кафідової О.В.,

Колодійчука В.М., Фаловської І.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 21 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 05 травня 2015 року,

встановила:

У жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про встановлення факту батьківства, посилаючись на те, що з 2005 року вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5

Під час сумісного проживання з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 року у неї народився син ОСОБА_6. Факт батьківства ОСОБА_5 визнав, проте відомості про батька в книзі реєстрації народжень було здійснено відповідно до вимог ч. 1 ст. 135 СК України.

ІНФОРМАЦІЯ_5 року помер ОСОБА_5

Враховуючи вищевикладене позивач просила встановити факт батьківства ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, відносно її сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 21 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 05 травня 2015 року, заяву задоволено.

Встановлено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року, є батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Зобов'язано Орган РАЦС внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_6 за № 17 від 12 січня 2006 року, зробленого Костянтинівським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції, в графу «Відомості про батька», зазначити батьком цієї дитини ОСОБА_5, а також видати нове свідоцтво про народження.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, та передати справу на новий розгляд, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Зі змісту рішення суду першої інстанції вбачається, що задовольняючи заяву ОСОБА_3 місцевий суд, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що нею доведено факт батьківства ОСОБА_5 відносно ОСОБА_6 Встановлення батьківства заявнику необхідно для реєстрації ОСОБА_5 батьком їх сина ОСОБА_6, внесення відповідних змін до Книги реєстрації народжень та отримання нового свідоцтва про народження для подальшого оформлення спадщини після смерті ОСОБА_5

Однак суд не врахував норми процесуального права, які регламентують розгляд справ окремого провадження.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 та п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 6 ст. 235 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної та касаційної скарги, ОСОБА_4 вказувала на те, що її донька ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, є спадкоємицею після смерті свого дядька ОСОБА_5

Наведене свідчить про те, що при розгляді цієї справи в порядку окремого провадження виник спір про право на майно, який також повинен вирішуватися в порядку позовного провадження, оскільки ОСОБА_3 вважає свого сина ОСОБА_6 спадкоємцем ОСОБА_5

Оскільки допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із залишенням заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 4 ст. 256 ЦПК України.

Керуючись статтями 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 21 жовтня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 05 травня 2015 року скасувати.

Заяву ОСОБА_3 про встановлення факту батьківства залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.С. Ткачук

Судді: В.С. Висоцька

О.В. Кафідова

В.М. Колодійчук

І.М. Фаловська