Ухвала

іменем україни

22 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Хопти С.Ф., Гулька Б.І., Луспеника Д.Д.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 7 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 серпня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що на підставі договору про відступлення права вимоги від 30 квітня 2014 року до нього перейшло право вимоги до ОСОБА_5 по виконанню ним умов кредитного договору від 6 липня 2007 року та іпотечного договору від 6 липня 2007 року, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ТОВ «Банк «Фінанси та кредит») та ОСОБА_5 На момент відступлення права вимоги розмір основного зобов'язання становив 1 472 522 грн 59 коп. Також у зв'язку з невиконанням умов кредитного та іпотечного договорів відповідачу було нараховано пеню у розмірі 5 109 653 грн 38 коп. та штраф у розмірі 1 513 016 грн 96 коп. 12 травня 2014 року він направив відповідачу вимогу про виконання взятих на себе зобов'язань, на яку відповідач не відреагував. Зазначав, що на земельній ділянці, яка є предметом іпотеки, знаходяться нежиле приміщення - ресторан та житловий будинок, належні відповідачу на праві власності, які є предметом іпотеки.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_4 просив суд визнати за ним, як іпотекодержателем, право іпотеки на житловий будинок, загальною площею

814,7 кв. м, нежиле приміщення - ресторан, загальною площею 274,3 кв. м, в якості забезпечення зобов'язань ОСОБА_5, як позичальника за кредитним договором від 6 липня 2007 року з моменту державної реєстрації права власності за позичальником на вищевказане нерухоме майно. Просив суд у рахунок погашення заборгованості у розмірі 8 227 719 грн 96 коп. звернути стягнення на земельну ділянку, нежиле приміщення - ресторан, та житловий будинок, розташовані по АДРЕСА_1 м. Яремче Івано-Франківської області, шляхом визнання за ним права власності на вказане нерухоме майно загальною вартістю 16 826 100 грн.

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 7 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 серпня 2015 року, позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право іпотеки на житловий будинок та нежиле приміщення - ресторан, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, в якості забезпечення зобов'язань ОСОБА_5 за кредитним договором від 6 липня 2007 року (з усіма додатковими договорами, додатками, змінами та доповненнями до нього) з моменту державної реєстрації права власності за ОСОБА_5 на вищевказане нерухоме майно. У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 по кредитному договору від 6 липня 2007 року (з усіма додатковими договорами, додатками, змінами та доповненнями до нього) у розмірі 8 227 719 грн 96 коп. звернуто стягнення на земельну ділянку, площею 0,0906 га, нежиле приміщення - ресторан та житловий будинок АДРЕСА_1 Івано-Франківської області, шляхом визнання за ОСОБА_4 права власності на вказане нерухоме майно, загальною вартістю 16 826 100 грн.

У касаційній скарзі ПАТ «Укрсоцбанк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Задовольняючи позов, суди, правильно застосувавши положення ст. ст. 512, 526, 611 ЦК України, ст. ст. 3, 6, 7, 16, 33, 37 Закону України «Про іпотеку», на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли до правильного висновку про те, що відповідач порушив умови кредитного договору, договору іпотеки (позивач є новим кредитором за цими договорами згідно договору про відступлення права вимоги), тому для нього наступили наслідки, передбачені вказаними нормами права та умов пп. 4.3.1, 4.3.3 договору іпотеки.

Посилання касаційної скарги ПАТ «Укрсоцбанк» на незалучення банка до участі у справі є безпідставним, оскільки преюдиційним судовим рішенням, яке залишено без змін після апеляційного та касаційного переглядів договори іпотеки між ОСОБА_5 та ПАТ «Укрсоцбанк» визнано недійсними (ч. 3 ст. 61 ЦПК України). Отже, судові рішення, які банк оскаржив, його прав та обов'язків не стосуються.

У зв'язку із цим доводи касаційної скарги про те, що: судами не дано оцінки співмірності заборгованості і вартості майна іпотеки; надто великим є розмір неустойки, а суд її не зменшив; не досліджено оплату за договором відступлення права вимоги; наявність елементів самочинного будівництва у предметах іпотеки тощо, є безпідставними, прав та обов'язків банка не стосуються, а, крім того, були предметом судових досліджень та не знайшли свого підтвердження, а відповідач судові рішення не оскаржив.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» відхилити.

Рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 7 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С.Ф. Хопта

Б.І. Гулько

Д.Д. Луспеник