Справа № 344/12617/15-ц

Провадження № 22-ц/779/2394/2015

Категорія 25

Головуючий у 1 інстанції Мелещенко Л. В.

Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Горблянського Я.Д.

суддів: Матківського Р.Й., Максюти І.О.

секретаря Петріва Д.Б.

за участю: позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення страхового відшкодування, - за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на рішення Івано-Франківського міського суду від 24 вересня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

В серпні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд з вказаним позовом, мотивуючи тим, що 29.10.2014 року уклав з АТ «Страхова Група «ТАС» договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків №074090, предметом якого є автомобіль марки MAZDA 626,1985 р.в., державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

12.12.2014 року в м. Чернівці даний автомобіль був викрадений, з приводу чого позивач 13.12.2014 року звернувся до АТ «Страхова Група «ТАС» про настання страхового випадку. В зв'язку з тим, що йому було відмовлено у виплаті страхового відшкодування через невчасне повідомлення та ненадання пакету документів, просив суд стягнути з відповідача страхову виплату в розмірі 43 330 грн.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 24.09.2015 року позов задоволено повністю та стягнуто з АТ «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 43330 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Вважаючи рішення суду незаконним та необґрунтованим, яке ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права за неповно з'ясованих обставин, що мають значення для справи представник АТ «Страхова «Група «ТАС» подав апеляційну скаргу.

Доводи апеляційної скарги зводиться до того, що всупереч умов Договору добровільного комплексного страхування транспортних ризиків, страхувальник вчасно не пізніше 12 годин після страхового випадку не повідомив страховика. Так, ОСОБА_2 повідомив страховика про викрадення автомобіля, яка трапилась о 15.00 годині 12.12.2014 року телефонним зверненням о 12 год.53 хв. 13.12.2014 року, тобто з порушенням строку, що є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Крім того, відповідно до вимог п.17.1. Договору в разі настання події, що заявляється як страховий випадок, страхувальник зобов'язаний надати страховику документи згідно з переліком визначеним договором. Станом на час подачі позову та слухання справи в суді до АТ «Страхова Група «ТАС» так і не було надано оригіналу свідоцтва про реєстрацію автомобіля, повного комплекту оригінальних ключів та інших документів. Відповідно до умов договору ненадання страховику документів, передбачених договором протягом 60 календарних днів з дати настання події або моменту першої можливості отримання документів, строк видачі яких визначений законодавством є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Посилаючись на п.17.5 та 19.4 Договору добровільного комплексного страхування транспортних ризиків №074090 від 29.10.2014 року та ст.26 ЗУ «Про страхування» представник відповідача вважає, що у АТ «Страхова Група «ТАС» немає законних підстав для виплати страхового відшкодування по події, яка настала 12.12.2014 року.

Крім того, відповідно до п.п.2,п.23.10.2 Договору при страховому випадку в результаті настання страхового випадку викрадення розмір матеріального збитку при втраті ТЗ визначається як дійсна вартість ТЗ на дату настання страхового випадку, визначена згідно з актом товарознавчого дослідження. Згідно чинного законодавства та умов договору розмір страхового відшкодування розраховується на підставі Звіту суб'єкта оціночної діяльності про визначення вартості матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу, складеного згідно ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Зважаючи на вказане, представник страхової компанії просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю та необґрунтованістю.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, оцінивши зібрані докази.колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Даним вимогам оскаржуване рішення відповідає.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до обґрунтовано висновку, що зважаючи на встановлені обставини справи страхова компанія безпідставно відмовила ОСОБА_2 у виплаті страхового відшкодування.

Судом вірно встановлено, 29.10.2014 року між сторонами укладено договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків №074090, предметом якого є автомобіль марки MAZDA 626,1985 р.в. державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

12.12.2014 року ОСОБА_2 подав заяву до відділення Садгірського РВ УМВС в Чернівецькій області про незаконне заволодіння транспортним засобом, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України. Так в період з 10 до 15 години 12.12.2014 року невідома особа умисно, протиправно заволоділа автомобілем ОСОБА_2, який був залишений на мості по вул. Калинівській 13-А біля КП МТК «Калинівський ринок» в м. Чернівці.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач повідомив про страхову подію АТ «Страхова група «ТАС» 13.12.2014 року о 12 годині 53 хвилини, що стало однією з підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Статтею 991 ЦК України та статтею 26 Закону України «Про страхування» передбачено підстави для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування, зокрема, несвоєчасне повідомлення страхувальником без поважних причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 989 ЦК України на страхувальника покладено обов'язок повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

Зі змісту п. 5 ч. 1 ст. 989, ст. 991 ЦК України та ст. 26 Закону України «Про страхування» вбачається, що для вирішення питання щодо виплати страхового відшкодування правове значення має факт повідомлення страховика про настання страхового випадку в строк, який дає страховику можливість дослідити обставини випадку і дійти висновку про визнання його страховим випадком чи про відмову в цьому.

Сам лише факт порушення страхувальником визначеного договором порядку повідомлення про настання страхового випадку за наявності повідомлення страховика про настання такого випадку не може бути підставою для відмови у здійсненні страхової виплати.

Тобто за змістом зазначених норм можна дійти висновку, що у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування. Порушення страхувальником інших умов договору є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком.

Це також узгоджується з роз'ясненнями, наведеними у п. 19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки».

Таким чином, зважаючи на незначне порушення строку при повідомленні страховика, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що даний факт не перешкоджав страховику переконатись в настанні страхового випадку

Що стосується посилання відповідача на ненадання позивачем протягом 60 днів документів згідно з переліком визначених договором, а саме - оригіналу свідоцтва про реєстрацію автомобіля, повного комплекту оригінальних ключів та довідки про те, що ТЗ поставлений на облік по базах СНД, Інтерпол «Угон», то колегія вважає такі безпідставними. Так, як вбачається з повідомлення старшого слідчого СВ Садгірського РВ УМВС України в Чернівецькій області свідоцтво про реєстрацію автомобіля та один ключ визнані речовими доказами та зберігаються при матеріалах кримінального провадження. Інформація про розшук, затримання або про звернення громадян із вимогами про проведення будь-яких дій, пов'язаних із відчуженням зазначеного ТЗ було внесено до інформаційних баз ДАІ УМВС України в Чернівецькій області. В зв'язку з цим, вказані документи не могли бути надані страховику.

Відповідно до ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч.1 ст.64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяг із них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Розмір шкоди завданої транспортному засобу ОСОБА_2 визначив відповідно до електронної версії «Бюлетеня Автотоварознавця» станом на 18.03.2015 року, відповідно до якого вартість транспортного засобу MAZDA 626,1985 р.в. становить 43330 грн.

Надання такого доказу не суперечить вимогам ст.ст. 57, 212 ЦПК України.

Відповідач на підтвердження своїх заперечень щодо розміру спричиненої шкоди не надав ніяких підтверджень,а тому суд відповідно до вимог ст.ст.212, 213 ЦПК України ухвалив рішення на підставі наявних у справі доказів.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обставини справи з'ясовано всесторонньо і повно та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, обґрунтованості якого доводи апеляційної скарги не спростовують.

Тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.303,307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» -відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 24 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: Я.Д. Горблянський

Р.Й. Матківський

І.О. Максюта