Справа № 752/6637/15-ц

Провадження №: 2/752/3585/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2015 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Пасинок В.С.

за участю секретаря - Мушта І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, штрафу та процентів за договором позики, -

встановив:

у квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики від 25 травня 2012 року, а також штрафу та процентів за ним.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що ним згідно договору позики від 25 травня 2012 року ОСОБА_2 була надана грошова позика в розмірі 217 809,00 грн., що за курсом НБУ на день укладення договору становило 27 250,00 доларів США, яку останній зобов'язався повернути до 25 листопада 2012 року. Однак, строк повернення позики закінчився, а відповідач свій обов'язок з повернення грошових коштів не виконав.

Тому, просив стягнути з відповідача на його користь суму позики в розмірі 27 250,00 доларів США в гривневому еквіваленті станом на 09 квітня 2015 року становить 640 656,62 грн., 45 495,39 грн. - 3% річних у відповідності до положень ст. 625 ЦК України, а також судовий збір у розмірі 3 654,00 грн.

Представник позивача в судове засіданні не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. В останній також зазначив про те, що обґрунтування позову та позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти розгляду справи за відсутності відповідача та ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідач, який оповіщався в установленому законом порядку про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин суд вважав за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникли цивільні правовідносини на підставі договору позики.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 3 ст. 3, ст. ст. 6, 626 та 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є реальним, одностороннім, платним або безоплатним договором. Це значить, що він набуває чинності тільки після передачі майна, всі обов'язки покладені лише на позичальника і у визначених законом випадках договір позики може бути як оплатним так і безоплатним. Предметом договору позики є речі, визначені родовими ознаками, та грошові кошти.

Договір позики укладається як в усній так, і в письмовій формі. В ЦК України зазначено, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст. 1047 ЦК України).

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути пред'явлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).

Так, в ході розгляду справи судом встановлено, що 25 травня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено в письмовій формі договір безвідсоткової позики, за умовами якого ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 отримав гроші в розмірі 217 809,00 грн., що за курсом НБУ на день укладення договору становило 27 250,00 доларів США (а.с. 8-9).

Передача зазначеної суми позики була здійснено під час підписання цього договору. З цього моменту договір позики вважається укладеним (п.2.1. договору, а.с. 8).

Вказане, на думку суду, свідчить про те, що договір безвідсоткової позики від 25 травня 2012 року набув чинності в установленому законом порядку.

Згідно умов договору від 25 травня 2012 року відповідач зобов'язався повернути позику до 25 листопада 2012 року (п. 1.1. договору, а.с. 8).

Проте, як було встановлено судом, у встановлений договором строк ОСОБА_2 грошові кошти не повернув.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 614 цього ж Кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 11 ЦПК України, аналізуючи норми чинного законодавства, оцінюючи всі докази по справі у їх сукупності, приймаючи до уваги визнання позову відповідачем в повному обсязі, суд дійшов до висновку про те, що вимоги ОСОБА_1 про стягнення суми позики знайшли своє доведення у судовому засіданні та підлягають задоволенню.

Крім того, на думку суду, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача й сума 3% річних від простроченої суми до положень ст. 625 ЦК України. При цьому судом приймаються до уваги розрахунки, проведені позивачем, виходячи з того, що з боку відповідача в розпорядження суду доказів на підтвердження їх необґрунтованості, як того вимагає ст. 60 ЦПК України, не надано, тому, на думку суду, останні можуть бути покладені в основу судового рішення.

Отже, виходячи із зазначеного, позов ОСОБА_1 і в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати по справі.

На підставі викладеного, ст. ст. 526, 610, 611, 625, 629, 1046, 1049 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, штрафу та процентів за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2) суму заборгованості за договором позики від 25 травня 2012 року у розмірі 27 250 (двадцять сім тисяч двісті п'ятдесят) доларів США 00 центів, що в гривневому еквіваленті станом на 09 квітня 2015 року становить 640 656 (шістсот сорок тисяч шістсот п'ятдесят шість) грн. 62 коп., 45 495 (сорок п'ять тисяч чотириста дев'яносто п'ять) грн.. 39 коп. - 3% річних, а всього - 686 152 (шістсот вісімдесят шість тисяч сто п'ятдесят дві) грн. 01 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2) судовий збір у розмірі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Голосіївський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.С. Пасинок