АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи:667/1137/13-ц Головуючий в 1 інстанції: Біла-Кисельова А.А. Номер провадження 22ц/791/2898/15 Доповідач - Іванова І.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:

Головуючого - Іванової І.П.

суддів: Базіль Л.В., Полікарпової О.М.,

при секретарі -Прушинскій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 09 вересня 2015 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області, управління державної казначейської служби України у м.Херсоні, державного реєстратора реєстраційної служби Суворовського районного управління юстиції Морозової Ольги В'ячеславовни про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а:

У лютому 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 24 вересня 2012 року він був звільнений з роботи на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. Проте Херсонський міський центр зайнятості відмовив йому у взятті на облік як безробітного, оскільки за наданою центру державною податковою інспекцією у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - ДПІ у м. Херсоні) інформацією він зареєстрований в якості фізичної особи ? підприємця. Оскільки він ніколи не займався підприємницькою діяльністю та не реєструвався як фізична особа ? підприємець, а надання відповідачем недостовірних даних щодо нього перешкодило йому стати на облік у центрі зайнятості та протягом чотирьох місяців отримувати допомогу по безробіттю, а також звертатись з численними заявами до різних органів, позивач просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 10 608 грн. 37 коп. та моральну шкоду у розмірі 5 300 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 09 вересня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріально та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

Судом встановлено, що позивач працював заступником директора по виробництву державного підприємства «Експериментальна база «Херсонська». 24 вересня 2012 року він був звільнений з роботи на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.

ОСОБА_1, 26.09.2012 року звернувся до Херсонського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. 03.10.2012 року позивач у зв'язку з неявкою в зазначений день для надання статусу безробітного у відповідності до вимог абз.2 пп. 2 п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою КМУ від 14.02.2007 року № 219 (в редакції від 21.01.2012 року) був знятий з обліку.

ОСОБА_1 перебував на обліку в центрі зайнятості, як безробітний в період з 30.01.2013 року по 07.05.2013 року та отримував виплати допомоги по безробіттю з 06.02.2013 року по 06.05.2013 року.

Заслухавши доповідача, сторони, що з'явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів того, що у зв'язку з наданою центру зайнятості інформацією ДПІ про перебування ОСОБА_1 на обліку як ФОП його не взято центром зайнятості на облік як безробітного.

Такого висновку суд дійшов обґрунтовано.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. За своєю ініціативою суд не може витребувати докази, він лише сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Згідно ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст..61 ЦПК України цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, звертаючись з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні, зазначив, що незаконними діями відповідача йому спричинено матеріальну та моральну шкоду, оскільки у зв'язку з неправомірними діями відповідача його не поставили на облік в центрі зайнятості населення. В обґрунтування своїх вимог позивач надав наказ про звільнення з роботи від 24 вересня 2012року, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 9 січня 2013 року. Доказів відмови центру зайнятості у взятті на облік ОСОБА_1 як безробітного у вересні 2012 року, надано не було. Тільки на запит апеляційного суду Херсонської області від 27.11.2014 року Херсонський міський центр зайнятості дав відповідь, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся за сприянням у працевлаштуванні 26.09.2012 року. Знятий з обліку 03.10.2012 року у зв'язку з неявкою в зазначений день для надання статусу безробітного у відповідності до вимог Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року №219 (в редакції від 21.01.2012 року,чинної на момент звернення ОСОБА_1.).

Довід апелянта, що суд першої інстанції не встановив, чи приймалась центром зайнятості заява позивача, що він не зареєстрований як фізична особа-підприємець, не заслуговує на увагу. По-перше, звертаючись з позовом до суду, ОСОБА_1 не вказав як сторону по справі міський центр зайнятості. По-друге, у відповідності до частин 2,3 ст.10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Між тим в апеляції є посилання на відсутність наказу керівника центру зайнятості про зняття його з обліку. Про витребування такого наказу позивач клопотання не заявляв.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що в судовому засіданні не найшло підтвердження, що саме неправомірними діями Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області було спричинено шкоду ОСОБА_1

Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.303,п.1ч.1ст.307,ст.308, п.1ч.1ст.314, ст.315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 09 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :