У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання будівництва самочинним  та знесення об'єкту самочинного будівництва, -

В С Т А Н О В И В:

 В апеляційній скарзі  ОСОБА_1 просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 березня 2009 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Оскаржуваним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 березня 2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що  зі  змісту рішення про надання відповідачу дозволу  на будівництво будинку вбачається, що йому   дозволено  будівництво  нового  житлового  будинку   на  місці старого, що в своїх запереченнях на позовну заяву фактично визнає відповідач. Насправді ведеться  будівництво не нового  будинку, а перебудова, але  дозвіл на виконання будівельних робіт щодо перебудови  відповідачу  не  надавався. В зв'язку з наведеним  апелянт  вважає, що  перебудова   проводиться  без   відповідного  дозволу.

Крім того, апелянт зазначає, що при  проведенні експертизи експерти  виходили  з того, що  будинок, який  знаходиться  на земельній  ділянці  ОСОБА_2  є частковою реконструкцією  житлових  будинків  і  споруд,  а не   повною перебудовою в межах однієї  садиби, однак  експерти не  вказали виходячи з яких матеріалів  справи  вони  прийшли  до  такого  висновку.  На думку  апелянта  зазначена  обставина  є важливою для правильного вирішення  справи,  оскільки при проведенні часткової  реконструкції   та  при  повній  перебудові  застосовуються   різні  державні  будівельні  норми, а тому просить призначити повторну судово-технічну експертизу.

Також апелянт вказує, що відповідач зніс  старий гараж, а новий будинок побудував на відстані 1,50 м від її гаражу не погоджуючи дане питання з нею як власницею суміжної земельної ділянки.

Апелянт не погоджується з висновком  суду першої інстанції,  що  позов  про визнання  будівництва  самочинним та його  знесення   з підстав  передбачених  ч. 7 ст. 376 ЦК України може бути заявлений лише  відповідним органом влади або місцевого самоврядування і вказує, що оскільки вона є власником суміжної земельної ділянки, тому вона має право звернутись до суду з таким позовом.    Апелянт зазначає, що  у зв'язку з тим, що будинок  будується з порушенням  будівельних норм  та прав  власника  суміжної земельної ділянки  він  суттєво впливає  на зовнішній вигляд, ринкову вартість її власності,  а також унеможливлює  будь-яке  майбутнє будівництво  на її земельній  ділянці.

    Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд  вважає, що апеляційна скарга  підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін, виходячи з таких підстав.

    Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 ведеться відповідачем на законних підставах згідно затвердженої проектної документації, існуючі відхилення від проекту не є істотними і зазначив, що порушення правил добросусідства, визначених ст. 103 ЗК України, позивачкою не доведено.

            Даний висновок суду ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам закону.

    З матеріалів  справи  вбачається, що  ОСОБА_1 звернулась  до  суду  з позов  до  ОСОБА_2  про визнання  будівництва двоповерхового житлового  будинку самочинним,    та просила   зобов'язати  відповідача  здійснити перебудову  самочинного будівництва відповідно  до  проекту, а в разі  неможливості  знести  об'єкт самочинного  будівництва   з підстав  передбачених  ч. 7 ст. 376 ЦК України

           По справі встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником земельної ділянки розміром 0,0523 га., яка знаходиться по АДРЕСА_2, та 3/5 частин житлового будинку за вказаною адресою на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 24 грудня 2007 року (а.с. 4,5).

          Відповідач ОСОБА_2 є власником житлового  будинку, який  знаходиться  по АДРЕСА_1, на підставі договору  купівлі - продажу  житлового  будинку  від 18.04.2006 року.(а.с.14/

      Відповідно  до  рішення  виконкому  Чернігівської міської  ради № 215  від 21.08. 2006 року  ОСОБА_2  дозволено проектно - пошукові   роботи  для будівництва  нового  житлового  будинку, а відповідно до  рішення  виконкому  Чернігівської міської  ради № 36 від 22.02. 2007 року  йому  дозволено проведення  будівельних робіт  по будівництву  житлового  будинку  на  власній земельній  ділянці згідно з розробленою проектно-кошторисною документацією.  (а.с.16, 17)   

            Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_2 був виданий дозвіл від 19 квітня 2007 року на виконання будівельних робіт з будівництва приватного житлового будинку (а.с. 18), а проектна документація затверджена головним архітектором м. Чернігова (а.с. 78-89).

     Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 09 січня 2009 року  вимоги державних будівельних норм при будівництві будинку ОСОБА_2 не порушені, будинок відповідає затвердженій проектній документації на нього, а існуючі відхилення не порушують вимог ДБН 360-92** (а.с. 62-65). Наведені висновки  експертизи  узгоджуються  з листами інспекції державного архітектурного будівельного контролю в Чернігівській області від 24.04.2008 року  від 20.05.2008 року, управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 24.06.2008 року, Деснянської районної у м. Чернігові ради від 27.06.2008 року (а.с. 73-76)

          Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

    Згідно  ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснює будівництво, провести відповідну перебудову.

           Враховуючи, що  будівництво вищевказаного будинку відповідачем ведеться на належній  йому земельній ділянці, згідно отриманих дозволів та відповідає затвердженій проектній документації, а існуючі відхилення від проекту не є істотними, а також   враховуючи, що  позивачкою, відповідно  до  вимог ч.3  ст. 10 ЦПК,  не доведено,  що в результаті будівництва  відповідачем житлового будинку   створюються їй  перешкоди у здійсненні права  користування  та розпорядження   майном, порушуються   права власника, апеляційний суд  погоджується   висновком  суду  1 інстанції про відмову  у задоволенні  позовних вимог ОСОБА_1.

    Доводи апеляційної скарги, що суд 1 інстанції  безпідставно відмовив в задоволенні клопотання позивачки про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи апеляційним судом не можуть бути взяті до уваги, оскільки  по справі, за клопотанням  позивачки,  проводилась   будівельно - технічна  експертиза, відповідно  до  висновків  якої  будівництво вищевказаного будинку ведеться згідно отриманих дозволів та відповідає затвердженій проектній документації, вимоги ДБН  при будівництві будинку  не порушені, а існуючі відхилення від проекту не є істотними. Наведені висновки експертизи  також підтверджується перевірками  відповідних контролюючих  органів.

    Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

                Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1    - відхилити.

    Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 березня 2009 року - залишити без змін.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий                                             Судді: