АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження : 22ц/790/6558/15 Головуючий 1-ї інстанції - Караченцев І.В.

Справа № 2-625/2248/15 Доповідач - Шевченко Н.Ф.

Категорія : сімейне.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Шевченко Н.Ф.

суддів - Івах А.П., Пономаренко. Ю.А.

при секретарі - Каплаух Н.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 29 липня 2015 року по справі за позовом Височанської селищної ради Харківського району Харківської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2015 року Височанська селищна рада Харківського району Харківської області в особі виконавчого комітету Височанської селищної ради Харківського району Харківської області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про позбавлення їх батьківських прав відносно ОСОБА_3, 2007 року народження з покладанням функції опікуна щодо останнього на комунальний заклад «Харківський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей».

В обґрунтування позову посилалась на те, що батьки ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання та необхідного догляду за дитиною, що негативно впливає на її фізичний розвиток.

З вересня 2014 року ОСОБА_3 знаходиться у комунальному закладі «Харківський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей» за направленням служби у справах дітей Харківської обласної державної адміністрації.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проти позову заперечували.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Харківської районної державної адміністрації підтримала позовні вимоги, вважаючи за доцільне позбавити відповідачів батьківських прав.

Прокурор також підтримав позов , враховуючи інтереси малолітньої дитини.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 29 липня 2015 року позов задоволено.

Позбавлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_3, 2007 року народження.

Покладено функції опікуна щодо ОСОБА_3 на Комунальний заклад «Харківський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей».

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права та недоведеність обставин, що мають значення для вирішення питання по справі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце слухання справи, не перешкоджає розглядові справи.

З урахуванням вимог процесуального закону щодо дотримання розумних строків розгляду справи судом апеляційної інстанції та належного повідомлення учасників процесу про слухання справи, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача - Височанської селищної ради Харківського району Харківської області та третьої особи - служби у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області про позбавлення батьківських прав, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими зворотними повідомленнями.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2, ОСОБА_1 та її представника, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного.

Задовольняючи позовні вимоги про позбавлення батьківських прав, суд першої інстанції виходив з встановленого факту свідомого нехтування відповідачами своїми батьківськими обов'язками по відношенню до дитини.

Натомість колегія не може повністю погодитись з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

При цьому відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п. п. 16, 18 Постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30 березня 2007 року, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо.

Хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідними медичними висновками.

Як експлуатацію дитини слід розглядати залучення її до непосильної праці, до заняття проституцією, злочинною діяльністю або примушування до жебракування.

Якщо позов про позбавлення батьківських прав заявлений із декількох підстав, суди повинні перевіряти та обґрунтовувати в рішенні кожну з них.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний заклад.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 9 Конвенції ООН про права дитини від 27 лютого 1991 року визначено неможливість розлучення дитини з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків коли таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Пунктами 4,5 ст. 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Як вбачається з матеріалів справи, орган опіки та піклування Харківської районної державної адміністрації у висновку від 22 травня 2015 року зазначає про доцільність позбавити ОСОБА_1, ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.37-38).

Згідно ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Даний висновок є не достатньо обґрунтованим, не вказані передбачені законом підстави для позбавлення відповідачів батьківських прав.

Належними і допустимими доказами в передбаченому законом порядку, які б давали беззаперечні підстави для застосування крайнього заходу до батька та матері, як позбавлення батьківських прав, позивач не довів.

Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 пройшла курс лікування від алкогольної залежності і на протязі одного року перебуває у стані стійкої ремісії.

Із довідки Комунального закладу «Харківський обласний цент соціально-психологічної реабілітації дітей» вбачається, що ОСОБА_1 постійно відвідує сина, приносить дитині гостинці, дотримується режиму закладу та рекомендацій спеціалістів, підтримує зв'язок з адміністрацією центру, цікавиться успішністю у навчанні хлопчика, фізичним та духовним його розвитком, поведінкою та здоров'ям.

Крім того, ОСОБА_1, ОСОБА_2 бажають приймати участь у вихованні сина. Мають намір відразу забрати його із Комунального закладу «Харківський обласний цент соціально-психологічної реабілітації дітей».

Згідно характеристик, залучених до справи, підписаних та завірених в установленому порядку, депутатами сільської та селищної ради ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_1 характеризується у побуті позитивно, алкогольних напоїв не вживає, громадський порядок не порушує, скарг від сусідів у відношенні останньої не надходило займається господарством, в будинку де мешкає з чоловіком прибрано, затишно, є кімната для дитини.

Враховуючи зазначені обставини, а також зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не неналежно виконують батьківські обов'язки, колегія суддів приходить до висновку, що позбавлення ОСОБА_1, ОСОБА_2 батьківських прав є передчасним.

Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне попередити про необхідність змінити ставлення до виховання сина, виконуючи в подальшому обов'язки щодо виховання та утримання дитини, передбачені сімейним законодавством, поклавши контроль за виконанням ним батьківських обов'язків на органи опіки та піклування.

З урахуванням наведеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції про позбавлення ОСОБА_1, ОСОБА_2 батьківських прав щодо їх сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 з ухваленням нового рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 164, 192 СК України, ст. ст. 11, 303, 304, 309, 313-314, 316, 317, 324 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 29 липня 2015 року скасувати. Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Височанської селищної ради Харківського району Харківської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області про позбавлення батьківських прав відмовити.

Попередити ОСОБА_1, ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання сина, виконуючи в подальшому обов'язки щодо виховання та утримання дитини належним чином.

Покласти контроль за виконанням ОСОБА_1, ОСОБА_2 батьківських обов'язків щодо їх сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 на органи опіки та піклування Харківської районної державної адміністрації.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Судді