Ухвала
іменем україни
21 жовтня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Гвоздика П.О.,
суддів: Євтушенко О.І., Завгородньої І.М.,
Кафідової О.В., Ситнік О.М.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_3 про відстрочку виконання рішення суду в справі за позовом Обʼєднання співвласників багатоквартирного будинку «Кайзервальд-Львів» до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про усунення перешкод, знесення паркану та зобовʼязання вчинити дії,
за касаційною скаргою Обʼєднання співвласників багатоквартирного будинку «Кайзервальд-Львів», поданою представником Пеленичкою Ігорем Степановичем, на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від
13 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від
02 квітня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
Обʼєднання співвласників багатоквартирного будинку «Кайзервальд-Львів» (далі - ОСББ «Кайзервальд-Львів») звернулось до суду з позовом до
ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про усунення перешкод, знесення паркану, демонтаж гаража та зобов'язання вчинити дії.
Посилалось на те, що відповідачі на земельній ділянці, що перебуває у користуванні позивача, самовільно встановили металевий гараж та огорожу, чим перекрили доступ позивача до іншої частини ділянки та порушили його права як користувача.
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 17 липня
2013 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_4 та ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСББ «Кайзервальд-Львів» у користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинно збудованої металевої огорожі з бетонною основою між будинками № № 19 та 21. В задоволенні позовних вимог про демонтаж гаража та вивезення ґрунту відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 03 вересня
2013 року рішення Личаківського районного суду м. Львова від 17 липня 2013 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 грудня 2013 року рішення Личаківського районного суду м. Львова від 17 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 03 вересня 2013 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання демонтувати гараж скасовано та в цій частині справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про відстрочку виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від
17 липня 2013 року до набрання законної сили рішенням Личаківського районного суду м. Львова у справі за позовом ОСОБА_4,
ОСОБА_5, ОСОБА_3 до ОСББ «Кайзервальд-Львів» про припинення юридичної особи.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 13 січня 2015 року заяву задоволено. Відстрочено виконання рішення Личаківського районного суду м. Львова від 17 липня 2013 року про зобов'язання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСББ «Кайзервальд-Львів» у користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинно збудованої металевої огорожі з бетонною основою між будинками № № 19 та 21 до набрання законної сили рішенням Личаківського районного суду м. Львова в справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 до ОСББ «Кайзервальд-Львів» про припинення юридичної особи.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 02 квітня
2015 року ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 13 січня 2015 року залишено без змін.
У касаційній скарзі представник ОСББ «Кайзервальд-Львів» - Пеленичка І.С. - просить скасувати оскаржувані ухвали судів попередніх інстанцій та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви відмовити, мотивуючи свої вимоги порушенням норм процесуального права.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України <nau://ukr\1618-15|st324> підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Задовольняючи заяву про відстрочку виконання рішення суду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в разі задоволення позову про припинення юридичної особи в майбутньому демонтаж металевої огорожі за рішенням суду від 17 липня 2013 року може порушити права заявника та завдати збитків, які в разі припинення юридичної особи - стягувача, залишаться невідшкодованими.
З такими висновками судів погодитись не можна.
Статтею 213 ЦПК України <nau://ukr\1618-15|st213> передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до положення ст. 373 ЦПК України <nau://ukr\1618-15|st373> за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Судами встановлено, що рішенням Личаківського районного суду
м. Львова від 17 липня 2013 року позовні вимоги ОСББ «Кайзервальд-Львів» задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_4 та ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСББ «Кайзервальд-Львів» у користуванні земельною ділянкою на АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинно збудованої металевої огорожі з бетонною основою між будинками № № 19 та 21.
Рішення набрало законної сили 08 травня 2014 року.
За даним рішенням видано виконавчий документ, відкрито виконавче провадження і Личаківським ВДВС Львівського МУЮ боржникам надано строк до 05 січня 2015 року для добровільного виконання рішення суду.
В обґрунтування заяви про розстрочку виконання судового рішення ОСОБА_3 зазначав, що Личаківським районним судом м. Львова відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСББ «Кайзервальд-Львів» про визнання недійсними рішення установчих зборів співвласників квартир про створення ОСББ, статуту ОСББ «Кайзервальд-Львів», державної реєстрації і цієї юридичної особи та визнання її припиненою.
Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» <nau://ukr\606-14|st11> передбачено, що державний виконавець повинен здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом.
Відповідно до ст. 14 ЦПК України <nau://ukr\1618-15|st14> при набранні рішенням законної сили воно є обов'язковим до виконання на всій території України, а державна виконавча служба як єдиний орган примусового виконання зобов'язана вжити всіх необхідних заходів для його виконання.
У ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» <nau://ukr\606-14|st36> зазначено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу порядку виконання.
У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» роз'яснено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Таким чином, системне тлумачення положень ст. 373 ЦПК України <nau://ukr\1618-15|st373>, ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» <nau://ukr\606-14|st36> дає підстави дійти висновку, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
У порушення зазначених вимог процесуального закону суд не навів в ухвалі передбачених законом підстав для визнання обставини такою, що унеможливлює виконання рішення суду та не послався на встановлені обставини, що утруднюють виконання ухвали, не навів в ухвалі обставин, які можна вважати винятковими і такими, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Крім того, суди не врахували, що відповідно до ст. 373 ЦПК України заяву про відстрочку виконання рішення суд розглядає заяву в межах справи, а не відкриває окреме провадження.
За таких обставин судами допущені порушення норм процесуального права, оскільки заява розглянута без матеріалів справи за позовом Обʼєднання співвласників багатоквартирного будинку «Кайзервальд-Львів» до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про усунення перешкод, знесення паркану та зобовʼязання вчинити дії.
Ураховуючи викладене, оскаржувані судові рішення не можуть вважатися законними й обґрунтованими, тому підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України <nau://ukr\1618-15|st342>.
Керуючись ст. ст. 336 <nau://ukr\1618-15|st336>, 342 ЦПК України <nau://ukr\1618-15|st342>, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Обʼєднання співвласників багатоквартирного будинку «Кайзервальд-Львів», подану представником Пеленичкою Ігорем Степановичем, задовольнити частково.
Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 13 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 02 квітня 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий П.О. Гвоздик
Судді:О.І. Євтушенко І.М. Завгородня О.В. Кафідова О.М. Ситнік