Справа № 2-а-3127 /2009 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 травня 2009 року Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого: судді Міленко М.П.
при секретарі: Шаповаленко Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Суми та автомобільно – технічної інспекції про скасування постанови інспектора ДПС ВДАІ м. Суми ОСОБА_2 від 12.03. 2009 року по справі про адміністративне правопорушення за ст. 122 ч. 1 КУпАП ,-
в с т а н о в и в:
07.04. 2009 року ОСОБА_1 , посилаючись на положення КАС , КпАП України, звернувся до суду з позовом про скасування постанови інспектора ДПС ВДАІ м. Суми ОСОБА_2 від 12.03. 2009 року по справі про адміністративне правопорушення за ст. 122 ч. 1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 грн. у зв»язку з тим, що правопорушення він не вчиняв , а застосування фіксації правопорушення технічним засобом « Візир» допущено з порушенням встановленого порядку. Свої вимоги мотивує тим, що оскаржувана постанова винесена інспектором взводу ДПС ВДАІ ОСОБА_2 відносно нього з грубим порушенням ст. 14-1 КУпАП, п.п. 12.2, 12.3, 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо - патрульної служби Державтоінспекції УМВС України, затвердженої наказом МВС 13.11.2006 року № 1111, ст. ст. 10 -15 Закону України « Про метрологію та метрологічну діяльність», так як технічний засіб « Візир» допущений до використання в Україні без належного допуску.
В судове засідання , викликані належним чином , сторони не з»явились. Позивачем надана суду письмова заява про розгляд справи у його відсутність, а від відповідача письмові заперечення до суду по заявленому позову не надходили.
Суд вважає можливим провести судовий розгляд за відсутності сторін за матеріалами адміністративного позову. Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
За адміністративним протоколом, в 11 год. 47 хв. 12.03.2009 року водій ОСОБА_1 на 331 км. а / ш Київ – Суми – Юнакіївка , керуючи автомобілем « Chevrolet Epika » LF 69 К д/н НОМЕР_1 , перевищив встановлену швидкість руху на 23 км., так як рухався зі швидкістю 113 км/ год. , чим порушив п. 12. 6 Г Правил дорожнього руху України.
Посилаючись на застосування приладу « Візир» НОМЕР_2 інспектор взводу ДПС ВДАІ м. Суми ОСОБА_2 12.03. 2009 року склав постанову про накладення по справі про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 122 ч. 1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 260 грн. ( а. 7) . У постанові, зокрема, зазначено витяг з КУпАП ( ст. 14-1) про відповідальність власників транспортних засобів , фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису.
На а. 6 справи знаходиться облікова картка приватного транспортного засобу « Chevrolet Epika » LF 69 К д/н НОМЕР_1 ,зареєстрованого на ОСОБА_1 , з правом керування : ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Дослідження матеріалів справи свідчать про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.
Відповідно до ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото - і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Фотоматеріали які були додані до постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.. 251-252 КУпАП не можуть бути доказом того, що саме ОСОБА_1 вчинив правопорушення. Фотографія зроблена на звичайному папері. На одному з фото не видно яка модель автомобіля та його реєстраційний номер. На іншому фото дійсно зафіксовано автомобіль « Chevrolet Epika » LF 69 К д/н НОМЕР_1 , але не можливо встановити на якому відрізку автодороги і якого населеного пункту зроблено це фото ( чи в межах чи за межами населеного пункту) і чи є в даному випадку порушення ПДР України. З постанови та доданих до неї матеріалів не вбачається, що технічний прилад «Візир» працював в автоматичному режимі, а не за допомогою сторонніх осіб. Належних і достатніх доказів перевищення швидкості руху ОСОБА_1 не надано. Тобто інспектор мав можливість зупинити водія і відповідно до вимог закону скласти адміністративний протокол, встановити всі обставини і винести постанову на місці виявлення. При застосуванні приладу « Візир» у ручному режимі не виключається можливість допущення похибки у встановленні швидкості руху автомобіля. Крім того, в постанові не зазначено про допуск зазначеного приладу для використання на території України в установленому порядку. В постанові також відсутні вказівки про те, хто саме проводив фото – фіксацію, дані про дату допуску зазначеного вимірювального засобу та дані чи має особа, яка ним користується , допуск до цією роботи і з якого часу.
Позбавивши ОСОБА_1 можливості бути присутнім при розгляді справи, та винесенні постанови, відповідачем були порушені його права, гарантовані ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме, о соба, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи, користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Допущені відповідачем, при провадженні у справі про адміністративне правопорушення, та винесенні постанови, порушення вимог чинного законодавства, які виразилися в безпідставному недопущенні позивача до участі в розгляді справи як особи, притягнутої до відповідальності, а також інше обмеження його прав у провадженні по справі про адміністративне правопорушення та її розгляду, зашкодило всебічному, повному, об’єктивному з’ясуванню обставин при розгляду справи, вирішенні її в точній відповідності до закону та вплинуло на винесення необґрунтованої та незаконної постанови за результатами її розгляду.
Таким чином, при провадженні у справі про адміністративне правопорушення та при винесенні оскаржуваної постанови, посадова особа Сумського взводу ДПС УДАІ м. Суми грубо порушила вимоги чинного законодавства, права позивача та його законні інтереси.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, інспектор Сумського взводу ДПС УДАІ м. Суми ОСОБА_2 , в порушення вимог ст.280 КУпАП, не з’ясував всіх обставин, що підлягали з’ясуванню при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Однак, в порушення вимог ст. 283 КУпАП, інспектор Сумського взводу ДПС УДАІ ОСОБА_2 в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення від 12.03.2009 р. не зазначив повного найменування органу та посади особи, яка її винесла. В резолютивній частині оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення взагалі не вказано прізвища, ім’я та по-батькові особи, яку визнано винною в скоєнні правопорушення та статті КУпАП, за якою правопорушника притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Відповідно до положень ст. 11 КАС України суд вважає, що для повного захисту порушених прав позивача необхідно прийняти рішення про визнання протиправною постанови ВМ № ( без номера) по справі про адміністративне правопорушення від 12.03. 2009 року, так як діями посадової особи органу відповідача вчинені протиправні дії відносно позивача при притягненні його до адміністративної відповідальності.
Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В порушення цих вимог відповідач не надав доказів і не довів правомірності свого рішення і своїх дій.
Постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 отримав 02.04. 2009 року і протягом встановленого законом терміну звернувся з позовом до суду. Таким чином, суд, не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права .
Виходячи з викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови – ВМ № ( без номера) по справі про адміністративне правопорушення від 12.03. 2009 року підлягають задоволенню.
Крім того, необхідно стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 7, 71, 86, 159, 163, 186 КАС України , ст. ст. 7, 14-1, 251-252,268, 276, 280,283,288 КпАП України, суд ,-
п о с т а н о в и в :
Позов задовільнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову – ВМ № (без номера) у справі про адміністративне правопорушення від 12.03. 2009 року, винесену інспектором взводу ВДАІ м. Суми ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КУпАП про накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя підпис:
Копія вірна:
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ М.П. МІЛЕНКО