Справа № 2-354/2009р.

                                             РІШЕННЯ

                                         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 червня 2009р.

           Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

Головуючої-судді:                   Єгорової Н.І.

При секретарі:                          Маковецькій Л.А.

За участю позивача:                 ОСОБА_1

Відповідача:                              ОСОБА_2

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доманівка цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та моральної шкоди,

                                              ВСТАНОВИВ:

               Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в сумі 1000грн. та моральної шкоди в розмірі 1000грн. посилаючись на те, що в листопаді 2008р. він позичив відповідачці 1000грн., про що була складена розписка. Відповідачка зобов*язалася повернути гроші в строк до 25.04.2009р. В визначений в розписці строк відповідачка гроші не повернула, хоча ОСОБА_1 неодноразово їй про це нагадував. Позивач просить стягнути з відповідачки суму боргу в розмірі 1000 грн. та неустойку в вигляді 3% річних, що складають 30 грн. Крім того, позивач вважає, що відповідачка причинила йому моральну шкоду, яку він оцінює в сумі 1000 грн. тим, що не повернула  кошти. Неповернення боргу вплинуло на матеріальне становище позивача, а саме: в квітні 2009р. йому відключили газопостачання і його діти, та він сам, деякий час хворіли від простудних захворювань. На лікування були витрачені певні кошти. Зазначеними діями відповідачка спричинила позивачу моральні страждання.

                В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю і наполягав на стягненні з відповідачки боргу в сумі 1000 грн., неустойки в розмірі 30 грн. та моральної шкоди в розмірі 1000грн.

                Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала і суду пояснила, що гроші в борг у позивача вона не брала. ОСОБА_1 вимагає повернення коштів, які були викрадені у нього його неповнолітнім  племінником ОСОБА_4 Підліток викрав гроші і витрачав їх спільно з сином відповідачки ОСОБА_3 Зазначені кошти її син не викрадав, а лише витрачав спільно з крадієм. Вона розуміє, що гроші які витрачав її син, вона повинна повернути позивачу, але коштів у неї не має, тому і написала розписку з зобов*язанням повернути гроші. Ніяких інших коштів вона в борг у позивача не брала.                        

                Вислухавши пояснення сторін, свідків, допитаних в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не найшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому задоволенню не підлягають.

                Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 зобов*язалася повернути ОСОБА_1 гроші в сумі 1000 грн. до 25.04.2009р., про що була складена розписка.

               Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що зазначені кошти ОСОБА_2 брала у нього в борг в листопаді 2008р. на нетривалий час, тобто на місяць. По закінченню строку борг вона не повернула і в березні 2009р. написала розписку про повернення коштів до 25.04.2009р.

              Відповідачка ОСОБА_2 заперечує отримання коштів в борг і  наполягає на тому, що вона  дійсно  зобов*язувалася повернути  гроші в сумі 1000 грн., які витратив її  неповнолітній син разом з племінником позивача, викрадені тим же племінником у ОСОБА_1

              Ствердження позивача про укладення з відповідачкою договору позики, спростовується самою розпискою, в якій не зазначена причина повернення коштів.

              Згідно ст..1046 ЦК України за договором позики одна сторона- позикодавець передає у власність другій стороні- позичальнику  грошові кошти, а позичальник зобов*язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.

              Доказів про передачу коштів в борг  позивачем не надано.

              Пояснення  відповідачки про викрадення грошей у позивача неповнолітнім племінником ОСОБА_4 підтверджується постановою від 11.02.2009р. про відмову в порушені кримінальної справи.

              Із дослідженої в судовому засіданні зазначеної постанови вбачається, що 02.02.2009р. до Доманівського РВ УМВС надійшла письмова заява від ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 не повертає гроші.

              В ході перевірки дільничим інспектором заяви ОСОБА_1 встановлено, що в листопаді 2008р. неповнолітній ОСОБА_4 таємно викрав гроші в сумі 2000 грн. у свого дядька ОСОБА_1, якими поділився із своїм товаришом ОСОБА_3, мати якого ОСОБА_2 забрала в сина 450 грн., які використала на власний розсуд. При цьому вона не знала, що гроші крадені. Даною постановою було відмовлено в порушені кримінальної справи за відсутністю складу злочину.

              Таким чином, позивачу була спричинена майнова шкода, завдана внаслідок злочину. В даному випадку  вимога позивача про повернення коштів  за договором позики суперечить цивільному законодавству.

              Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_8 не були свідками передачі коштів в борг. З якої причини ОСОБА_2 зобов*язалася повернути ОСОБА_1 гроші їм не відомо. Про факт крадіжки грошей в листопада 2008р. у ОСОБА_1 їм відомо, так як по даному факту проводилася перевірки правоохоронними органами.

              Аналізуючи досліджене, суд приходить до висновку, що позивач не надав доказів щодо підтвердження укладення договору позики з відповідачкою, а тому в задоволені позову в даній частині позову належить відмовити.

              Крім того, позивачем пред*явлений позов до відповідачки про відшкодування нею моральної шкоди за спричинені моральні страждання від неповернення коштів.

              Враховуючи, що основний позов про стягнення боргу за договором позики не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, то підстав для задоволення моральної шкоди у суда не має, так як. моральну шкоду, як вважає позивач, він отримав у зв*язку з невиконання умов договору позики.

              На підставі викладеного, керуючись ст..ст.1046, 1047,1051,23 ЦК України, ст..5,6,8,10,11,609,209, 212-215 ЦПК України, суд

                                                      ВИРІШИВ:

              В задоволені позову  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в сумі 1000 грн. та моральної шкоди в розмірі 1000 грн. - відмовити.

              Рішення суду набирає чинності після закінчення  строку подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути подана до суду протягом 10 днів з моменту проголошення рішення суду. Апеляційне оскарження проводиться в порядку ст..294 ЦПК України.

Суддя:                    підпис                                                                              Н.І.Єгорова

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: