Справа № 1-201/11

Провадження № 1/2214/3110/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2011 року

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Мацюка Ю.І.,

при секретарі Дризік І.В.,

з участю прокурора Шуль І.М.,

адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Славутського міськрайонного суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженої, непрацюючої, жительки АДРЕСА_1, раніше не судимої,

відданої до суду за ст. 185 ч.1 КК України,

в с т а н о в и в:

Підсудна ОСОБА_2, в вечірній час 15 квітня 2011 року, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, шляхом вільного доступу, з корисливий мотивів, перебуваючи в квартирі № 52, що по вулиці Ізяславській, 17, що і мсті ОСОБА_3 області, таємно викрала мобільний телефон, марки «Нокіа-7230», вартістю 686 гривень, стартовий пакет «Київстар», який знаходився в середині телефону, вартістю 25 гривень, гроші в сумі 1280 гривень, золотий ланцюжок, 585 проби, вагою 8 грам, вартістю 350 гривень за один грам, а всього на суму 2800 гривень, заподіявши їх власнику, потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на суму 4791 гривня.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 частково визнала свою вину (в частині крадіжки мобільного телефону) і дала показання, що вона дійсно, перебуваючи 15 квітня 2011 року, в вечірній час під час перебування в будинку потерпілої ОСОБА_4, після розпивання спиртних напоїв, вчинила крадіжку мобільного телефону, який передала на зберігання своїй подрузі. Зокрема, підсудна дала показання, що скоїла крадіжку з квартири потерпілої, коли викликала автомобіль служби таксі з даного телефону, після чого поклала його в кишеню, і побачивши в приміщенні кухні коробку з під даного телефону, вирішила забрати її теж. Наступного дня зранку змінила стартовий пакет в телефоні та передала свідку ОСОБА_5 на зберігання.

Крім часткового зізнання вина підсудної ОСОБА_2 у вчиненні крадіжки повністю доведена зібраними на досудовому слідстві та у суді доказами.

Зокрема, за даними показань потерпілої ОСОБА_4, слідує доведення факту виявлення викрадення мобільного телефону, грошей та золотого ланцюжка з її квартири. Зокрема, потерпіла дала показання, що в неї гостювали ОСОБА_6 та ОСОБА_2, які після розпивання спиртних напоїв, залишилися на кухні, а потерпіла заснула в кімнаті під час перегляду кінофільму. Прокинувшись того ж дня близько 23 години, гостей вже не було, а потерпіла виявила зникнення грошей з гаманця в сумі 1280 гривень, який лежав в дерев’яній шафі на кухні, золотого ланцюжка та мобільного телефону з коробкою до нього.

Показання потерпілої ОСОБА_4 підтверджені даними показань свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6, які підтвердили факт перебування в квартирі підсудної ОСОБА_2 в день крадіжки та зникнення майна.

З показань свідка ОСОБА_5 слідує підтвердження факту передачі підсудною викраденого мобільного телефону на зберігання, про походження якого вона нічого не знала.

За даними показань свідка ОСОБА_8 слідує підтвердження факту збуту їй викраденого мобільного телефону рожевого кольору, марки «Нокіа-7230».

Об’єктивно вину підсудної підтверджено даними:

довідок про вартість викраденого, з яких слідує підтвердження вартості стартового пакету «Київстар», яка на квітень 2011 року становила 25 гривень, та вартості 1 грама золота «585» проби, яка на 15 квітня 2011 року становила 350 гривень;

протоколу огляду та добровільної видачі викраденого мобільного телефону свідком ОСОБА_8 для працівників Славутського РВ УМВС України в Хмельницькій області;

висновку товарознавчої експертизи, згідно яких залишкова вартість мобільного телефону, марки «Нокіа 7230», з врахуванням відсотку зносу, може становити 686 гривень 00 копійок.

Досліджуючи зібрані докази, суд прийшов до висновку про доведення вини підсудної ОСОБА_2 у вчиненні таємного викрадення чужого майна, за що підсудна повинна нести кримінальну відповідальність, передбачену ст. 185 ч.1 КК України.

Досліджуючи у судовому засіданні перебіг події вчинення злочину, пояснення підсудної ОСОБА_2, зокрема, зізнання у вчиненні злочину лише в частині виявленого слідством речового доказу – мобільного телефону, та невизнання вини у вчиненні крадіжки грошей в сумі 1280 гривень та золотого ланцюжка «585» проби, суд приходить до висновку про намагання підсудної уникнути від відповідальності за злочинні діяння.

Висновки суду ґрунтуються на фактах, зібраних досудовим слідством та судом, які беззаперечно доводять вину підсудної у вчиненні крадіжки грошей в сумі 1280 гривень та золотого ланцюжка.

Обираючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, пом’якшуючі та обтяжуючі покарання обставини справи.

Обставин, які пом’якшують покарання підсудної судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання підсудної, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

За місцем проживання підсудна характеризується посередньо, вчинила злочин середньої тяжкості, що суд враховує в сукупності з конкретними обставинами справи, даними про особу винної, ставлення до вчиненого, поведінку у суді, позицію прокурора, потерпілої, які у сукупності дають підстави для застосування покарання у громадських робіт.

Відповідно до ст. 93 КПК України з підсудної підлягають стягненню судові витрати в сумі 113 гривень, що становить вартість проведення судової товарознавчої експертизи.

Речові докази по справі – мобільний телефон, переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_4, суд визнав необхідним повернути потерпілій.

Керуючись ст. ст. 321-341 КПК України, суд,

Засудив:

ОСОБА_2 визнати винною за ст. 185 ч.1 КК України і призначити покарання у виді 240 годин громадських робіт.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_2 залишити попередню – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речовий доказ – мобільний телефон, переданий на зберігання потерпілій, повернути ОСОБА_4.

На вирок може бути подана апеляція у кримінальну палату апеляційного суду Хмельницької області через Славутський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Мацюк Ю. І.