Радехівський районний суд Львівської області

м. Радехів, вул. Львівська, 14а, 80200, (03255) 2-29-75

Справа №2-368/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2010 року Радехівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - Міги Я.М.

при секретарі - Харків Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Радехові справу за позовом

ОСОБА_1

до

Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України, Державного

Казначейства України, Головного управління МВС України у Львівській області, Сокальського РВ ГУМВСУ у Львівській області, ОСОБА_2»яна Любомировича

про

відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства і прокуратури

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди,

завданої незаконними діями органів досудового слідства і прокуратури.

Вимоги обґрунтовує тим, що 31.08.2003 року, біля 4.год 00 хв. в м.Сокалі на вул. Шептицького трапилась ДТП під час якої відбулось зіткнення мотоцикла «ЯВА», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 з автомобілем «Фольксваген-Джета», реєстраційний номер 90-309 ТВ під керуванням позивача. Внаслідок ДТП водій мотоцикла ОСОБА_3 отримав легкі тілесні ушкодження, а пасажир мотоцикла ОСОБА_4 отримала тяжкі тілесні ушкодження. 3.09.2003 року слідчим Сокальського РВ ГУ МВСУ у Львівській області ОСОБА_2Л, була порушена кримінальна справа по факту вчинення дорожньо-транспортної пригоди, а 18.08.2004 року була порушена кримінальна справа проти нього за ознаками ст. 286 ч.2 КК України, на його прохання, що це помилка і його вини скоєнні ДТП немає, а потрібно більш фахово провести розслідування для встановлення дійсних обставин справи, слідчий проігнорував та навмисно перекрутив факти з метою притягнення його до кримінальної відповідальності. Зокрема, у вказаних вихідних даних для проведення судово-автотехнічної експертизи слідчий навмисно не вказав дорожніх знаків «в»їзд заборонено та «виїзд на дорогу з одностороннім рухом», що мало важливе значення для кінцевого висновку експертизи. 19.08.2004 року слідчим Сокальського РВ ГУ МВСУ у Львівській області ОСОБА_2Л винесено постанову про притягнення його як обвинуваченого у вчиненні цього злочину та обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд та незважаючи на невизнання ним своєї вини справа була направлена до суду. В процесі судового слідства були встановлені факти фальсифікації доказів слідчим Діжаком М.Л. та ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 30.11.2009 кримінальну справу повернуто на додаткове розслідування Під час додаткового розслідування начальником СВ Сокальського РВ ГУ Львівській області 30.12.2009 року винесено постанову про закриття кримінальної справи стосовно нього на підставі п.2 ст. 6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. Таким чином з 19.08.2004 року по 30.12.2009 року він незаконно перебував під слідством і судом за злочин, який він не вчиняв, у нього вилучено автомобіль, який знищено, здійснювався тиск на рідних, він був обмежений в пересуванні, а тому у зв'язку з цим йому завдано моральної шкоди, просить задовольнити вимоги.

Представник відповідача МВС України, ГУМВСУ у Львівській області в судовому засіданні проти позову заперечив та показав в судовому засіданні, що оскільки Сокальський РВ ГУ МВСУ у Львівській області має статус юридичної особи, саме в цьому райвідділі міліції

слідчий Діжак М.Л., то належним відповідачем по вказаній справі має бути Сокальський РВ ГУМВСУ у Львівській області.. Крім цього, позов не підлягає до задоволення оскільки, позивач звертаючись до суду не надав доказів, що підтверджують факт погіршення ним власних можливостей реалізації звичного способу життя , або погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Представник Генеральної Прокуратури України в судовому засіданні позов визнав частково, пояснивши це тим, що позивачем не наведено доказів заподіяння йому моральної шкоди в сумі 500 тис. грн., а тому погоджується із стягненням суми в розмірі 58048 грн. 00 коп., що відповідає мінімальному розміру заробітної плати за кожен місяць перебуванні позивача під слідством.

Представник Державного казначейства України в судовому засіданні позов не визнав пояснивши це тим, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства і прокуратури» до відшкодування підлягає шкода, завдана внаслідок незаконного притягнення як обвинуваченого, а оскільки дії слідчого не були визнані незаконними, то така шкода до відшкодування не підлягає.

Представник Сокальського РВ ГУМВСУ у Львівській області в судове засідання не з»являвся, про причини неявки суд не повідомляв , хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, а тому суд приходить до висновку про можливість слухання справи у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому проти позову заперечив, пояснивши що, при проведенні досудового слідства відносно позивача він жодних незаконних дій не вичиняв, які б могли послужити підставою для пред»явлення позову.

Суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено і цих обставин не заперечують інші учасники судового процесу, що 18.08.2004 року порушено кримінальну справу стосовно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, а 19.08.2004 року винесено постанову про притягнення як обвинуваченого у вчиненні цього злочину та обрано вигляді підписки про невиїзд. В результаті проведеного досудового слідства кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 по ст..286 ч. 2 КК України направлено до суду. Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 30.11..2009 року кримінальну справу повернуто на додаткове розслідування. Начальником СВ Сокальського РВ ГУ МВС України у Львівській області 30.12.2009 року винесено постанову про закриття кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 на підставі п.2 ст. 6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, а згодом порушено по цьому факту кримінальну справу відносно ОСОБА_5 по ст. 286 ч.2 КК України.

Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 12.07.2010 року кримінальну справу про обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України закрито в зв»язку з актом амністії.

Таким чином, судом встановлено , що кримінальна справа порушена відносно позивача по якій він був притягнутий в якості обвинуваченого та відносно нього була обрана міра запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд закрита відносно нього на підставі ст. 6 п.2 КПК України за відсутністю в діях особи ознак злочину.

Відповідно до ч.1 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, відшкодовується державою в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури і суду.

Згідно із п. 17 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, слідства, прокуратури і суду» передбачене ч. 5 ст. 4 Закону відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури іі суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до його нормальних життєвих зв язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема,

враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно зі ст.. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених Цивільним кодексом України. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць такого перебування.

Обов'язок доказування наявності шкоди та розміру відшкодування покладено на позивача відповідно до ст. 60 ЦПК України.

Виходячи з вищенаведеного суд приходить до висновку, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства і прокуратури і така шкода йому була завдана, оскільки з 19.08.2004 року по 30.12.2009 року він незаконно перебував під слідством і судом за злочин, який він не вчиняв, у нього вилучено автомобіль, який знищено, здійснювався тиск на рідних, він був обмежений в пересуванні. При цьому суд не приймає до уваги тверджень представника Державного Казначейства України, що до відшкодування підлягає шкода, завдана внаслідок незаконного притягнення як обвинуваченого, а оскільки дії слідчого не були визнані незаконними, то така шкода до відшкодування не підлягає, оскільки в розумінні Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» і що встановлено ч.2 ст. 1176 ЦК України право на відшкодування такої шкоди виникає в разі закриття кримінальної справи органом попереднього (досудового) слідства.

Що ж стосується розміру відшкодування такої шкоди, то відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» сума моральних страждань повинна бути визначена позивачем та представлена розрахунками з чого він виходив при визначенні саме такого розміру. Однак, позивачем не в повній мірі, на думку суду, проведено обгрунтування заподіяної моральної шкоди, а тому, на думку суду, вона підлягає до стягнення в розмірі 58048 грн. 00 коп.

Необхідно, на думку суду, стягнути на користь позивача і судові витрати за надання правової допомоги, відповідно до ст. 88 ЦПК України, оскільки як встановлено з договору за №912/27 про надання правової допомоги від 21.05.2010 року укладеного між адвокатом ОСОБА_6І, який виступає в справі в якості представника позивача та позивачем сума гонорару за надання правової допомоги становить 1500 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. 1176 ЦК України ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 58048 грн. 00 коп. шкоди, завданої незаконними діями органами досудового слідства і прокуратури.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1500 грн.00 коп. судових витрат за надання правової допомоги.

Стягнення провести з рахунку Державного бюджету України на якому обліковуються кошти призначені для виплат на відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства і прокуратури.

В решті частини позову відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з моменту отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий