Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Кривий Ріг)

м. Кривий Ріг, пр. Дзержинського, 31, 50007, (564) 92-18-72

Справа № 22ц-20319/11 Головуючий в 1-й інстанції

Категорія-37 (__4_) ОСОБА_1

Доповідач - Карнаух В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Карнаух В.В.,

суддів - Барильської А.П., Ляховської І.Є.

при секретарі - Євтодій К.С.

за участю: представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 03 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про встановлення юридичного факту та визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2010 року ОСОБА_2. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, в якому просив встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що він був непрацездатною особою на момент відкрито спадщини після смерті дружини ОСОБА_6, яка померла 26 березня 2008 року; визнати за ним право власності на обов’язкову частину у спадщині, що залишилася після смерті дружини ОСОБА_6, померлої 26 березня 2008 року, яка \обов’язкова частка складає 1\2 частину квартири, розташованої за адресою: м. Кривий Ріг, пр.. 200-річчя АДРЕСА_1.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу 03 лютого 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі.

Суд встановив, що станом на 26 березня 2008 року ОСОБА_2 був непрацездатною особою та визнав за ним право власності на 1\2 частину квартири 31 у будинку 30 по пр.. 200-річчя м. Кривого Рогу у м. Кривому Розі ; стягнув на користь позивача з ОСОБА_4 судові витрати: по сплаті судового збору - 150 грн., по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 120 грн. .

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, яка дії в інтересах ОСОБА_4С, ставить питання про скасування рішення суду, просить ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 В обгрунтування посилається на те, що суд дійшов помилкового висновку щодо визнання позивача непрацездатною особою, оскільки згідно положень ст. 12 Закону №1788 «Пенсії за віком на пільгових умовах», право на пенсію чоловіки мають після досягнення 60-річного віку.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2, вважаючи рішення суду таким, що відповідає чинному законодавству, просить залишити його без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, яка померла 26 березня 2008 року. Після її смерті залишилася спадщина - квартира №31 у буд. №30 по пр. 200-річчя ОСОБА_7 у м. Кривому Розі. Згідно заповіту, посвідченому П’ятою Криворізькою державною нотаріальною конторою 14.04.1998., померла заповідала належну їй квартиру ОСОБА_8 \на теперішній час - Іванова, яка, як вбачається із листа державного нотаріуса Сьомої криворізької державної нотаріальної контори \а.с.13\, спадщину за цим заповітом прийняла.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що позивач станом на 26 березня 2008 року був непрацездатною особою, оскільки на цей час отримував пенсію на пільгових умовах по досягненню 55 років, та як непрацездатна особа відповідно до положень ч.1 ст..1241 ЦК України, - непрацездатний вдівець, який незалежно від змісту заповіту, має право на обов’язкову частку у спадщині, тобто на половину частки, яка належала б кожному із спадкоємців у разі спадкування за законом.

А оскільки при відсутності заповіту позивач мав би успадкувати спірну квартиру в цілому, при наявності заповіту він спадкує 1\2 частку спірної квартири.

Однак, на думку колегії суддів, погодитися з такими висновками суду не можна з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 1241 ЦК України, неповнолітні, неповнолітні непрацездатні діти спадкоємця, непрацездатна вдова \вдівець та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, належала б кожному з них у разі спадкування за законом.

Згідно положень цієї статті до непрацездатних осіб відносяться особи, які досягли віку - жінки 55 років, чоловіки - 60 років, тобто віку, який дає їм підставу для одержання пенсії не за вислугою років чи на пільгових умовах, а за віком, незалежно від того, чи продовжують вони працювати.

Здатність особи \ в даному випадку позивача спадкувати за обов’язковою частиною визначається на час відкриття спадщини. Виходячи із роз’яснень, викладених у п.З постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» згідно з правилами ст.. 1220 ЦК України та ст.. 249 ЦПК України, часом відкриття спадщини слід вважати день смерті особи, зазначеній у свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану. На день відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 26 березня 2008 року позивачу виповнилося 59 років, що не є показником непрацездатності і досягнення ним пенсійного віку. Тому у позивача відсутні законні підстави для отримання обов’язкової частки у спадщині після смерті ОСОБА_6

Крім того, питання про визначення поняття пенсійного віку регламентується ст.. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788, в якому зазначено, що право на пенсію за віком мають чоловіки після досягнення ними 60-ти років при стажі роботи не менше 25 років. Тобто, право на отримання чоловіком пенсії настає при досягненні ним 60-ти років. Це положення відображено і в ч.3 ст. 75 Сімейного кодексу України.

Тому встановлення судом факту непрацездатності особи не ґрунтується на законі.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, оскаржуване рішення суду, як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням процесуального законодавства, підлягає скасуванню відповідно до положень п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, п.4 ч.1 ст. 309, ст.. ст.. 314, 316 ЦПК України, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_4, задовольнити.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 03 лютого 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий : В.В. Карнаух.

Судді: А.П. Барильська

ОСОБА_9