Справа № 2 – 537 /2009
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 червня 2009 року Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді Міленко М.П.., при секретарі Шаповаленко Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі Сумського регіонального управління « Слобожанщина » ( відділення № 31) про повернення депозитного вкладу та понесених судових витрат , -
встановив :
Позивач 25.03. 2009 року звернулась в суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (далі ВАТ КБ «Надра»), посилаючись на положення ЦК України, Закону України « Про захист прав споживачів», з вимогами стягнення з відділення № 31 Банку депозитного вкладу в сумі 17244 грн. 14 коп. та сплаченого судового збору в сумі 172 грн. і понесених витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. за договором НОМЕР_1 строкового банківського вкладу (депозиту) оформленого 19 січня 2009 року.
В судовому засіданні позивачкою підтримані позовні вимоги і обставини, викладені в позовній заяві, та просила провести розгляд справи в загальному, а не заочному порядку. Відповідно до п. 2.1, 2.2 Договору грошовий вклад внесений на один місяць. На її вимогу відповідачем відмовлено в поверненні вкладу у зв»язку із введенням тимчасового мораторію та відсутністю коштов.
Відповідач належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, але в судове засідання не прибув. Про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності та письмових заперечень проти позову не надав.
Враховуючи що строк розгляду справи, передбачений ст. 157 ЦПК України обмежений, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів на загальних підставах розгляду цивільної справи.
Суд, заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.
Дослідженням матеріалів справи, поясненнями позивачки встановлено, що згідно договору НОМЕР_1 строкового банківського вкладу (депозиту) оформленого 19 січня 2009 року позивачкою внесено Банку вклад в сумі 17244 грн. 14 коп. Відповідно до п.2.2. Договору строк вкладу – 12 місяців від дати надходження вкладу на Вкладний рахунок. Дата повернення вкладу - останній день строку Вкладу ( а. 7).
Згідно квитанції № 6703 від 19.11. 2009 року позивачка за тарифним пакетом ПП « Базовий « № 758946 перерахувала Банку 17 244 грн. 14 коп. депозиту.
Вказане свідчить, що між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов’язання, які регулюються ст. ст. 526, 530, 533, 610, 629, 633, 1058, 1060 ЦК України , ст. 11 Закону України « Про захист прав споживачів » від 01 грудня 2005 року № 3161 – ІV.
Відповідно до п.п. 5, 7 статті 110 ЦПК України підсудність справ про захист прав споживачів та позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред»являтись за місцем проживання позивача, а також за місцем знаходження філії або представництва юридичної особи.
Відповідно вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Частина 1 статті 633 ЦК України визначає, що публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв’язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Відповідно ч. 6 ст. 633 ЦК України умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, які є обов’язковими для сторін при укладенні і виконані публічного договору, є нікчемними.
Згідно ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Частиною 2 статті 1058 ЦК України визначено, що договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).
Відповідно ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Згідно ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Відповідно до п. 3.3. Положення «Про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами» затвердженого Постановою правління НБУ № 516 від 03.12.2003, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 р. за N 1256/8577, банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.
За договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст.56 Закону України «Про Національний банк України» нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом’якшують або скасовують відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст.56 Закону України «Про Національний банк України» нормативно-правові акти Національного банку України підлягають обов’язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України.
Постанова Правління Національного банку України № 59 від 10.02. 2009 року, на яку посилається Банк, не пройшла обов'язкової державної реєстрації в Міністерстві юстиції України та не набрала чинності відповідно до законодавства України (ст. 57 Конституції України, п. 15 "Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів" №731 від 28.12.1992р.).
Відповідно до статті 57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
Згідно зі ст.41 Конституції України: « Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану».
Позиція відповідача, яка виразилась у відмові повернення грошового вкладу позивачці на її вимогу, після строку дії вкладу в один місяць від дати його надходження на вкладний рахунок суперечить вимогам Закону, тому позовні вимоги підлягають до задоволення, так як кінець дії строку вкладу закінчився 19 лютого 2009 року.
Відповідно до ст.. 84,88 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача сплачені і документально підтверджені судові витрати: 30 грн. по оплаті витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи та сплачений судовий збір 172 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 10, 11,60,84, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 533, 610-612, 625, 1058, 1060 Цивільного кодексу України , ст. 11 Закону України « Про захист прав споживачів» , -
вирішив :
Позов задовільнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» в особі філії (відділення № 31) Сумського регіонального управління « Слобожанщина» ( м. Ромни, б. Свободи, 24, код ЕДРПОУ, МФО 337535) на користь ОСОБА_1 депозитний вклад в сумі 17244 ( сімнадцять тисяч двісті сорок чотири) грн. 14 коп. та сплачену суму судового збору 172 грн. і витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи 30 грн., а всього 17 446 грн. 14 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: підпис…
Копія вірна:
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ М.П. МІЛЕНКО