Справа № 2- 616  / 2009 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

      05  червня    2009   року Роменський міськрайоний суд Сумської області в складі:

головуючого: судді  Міленка М.П.

при секретарі: Шаповаленко Н.І.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Ромни справу  за  позовом ОСОБА_1   до ОСОБА_2 , третя особа : ОСОБА_3   про    відшкодування  шкоди  ,-

 

В С Т А Н О В И В :

08.04.2009 року   ОСОБА_1 , посилаючись   на положення  ст. 1200  ч. 1  ЦК України , ст. 182 , 191, 198-200 СК України ,  звернулась  до суду  з цим  позовом,    зазначивши , що   04 листопада  1995 року  внаслідок  спричинених   ОСОБА_2   умисних  тяжких тілесних ушкоджень помер її чоловік ОСОБА_4 ,  в зв»язку  з чим  відповідача було засуджено   і з нього  рішенням  суду   з 1996 року   стягнено шкоду , заподіяну  втратою годувальника. 31.03.2009 року   доньці позивачки ОСОБА_3   виповнилось 18 років,  вона  в даний час  навчається  в Сумському  вищому   училищі  мистецтва  і  культури , термін закінчення якого – 30 червня 2010 року, тому  потребує матеріальної допомоги, яку  відповідач відмовляється  надавати. Відповідач займається підприємницькою діяльністю, отримує доходи  і може  надати матеріальну допомогу  в розмірі 200 грн. щомісячно,  тому  просе  винести  судове рішення  і задовольнити її вимоги.

В судовому засіданні    позивачкою   підтримані   заявлені  вимоги,  її донька  -  третя особа  у справі,  увідомлена    про час  і місце  розгляду справи,  але  на даний час   перебуває на навчанні.           Відповідачем    заявлені  вимоги   не  визнані.  Спірні правовідносини  регулюються Цивільним кодексом  УРСР   1963 року ,  які  передбачали   відшкодування шкоди неповнолітнім дітям до досягнення  шістнадцятирічного віку ,  а  учень  вісімнадцятилітнього віку.  Закон,  а саме  ст. 1200  ч. 1  ЦК України   про  можливість відшкодування  шкоди   учню, студенту   до закінчення навчання,  але не більше  як  до досягнення ним  двадцяти  трьох років, зворотної сили не  має ,  тому   заявлені   вимоги  не ґрунтуються  на Законі    і підлягають   відмові.          

 Дослідженням матеріалів   справи  встановлено наступне.

 Вироком  Роменського міського  суду  від 20 лютого 1996 року  відповідача   ОСОБА_2  визнано винним   в  умисному   спричиненні   тяжкого тілесного ушкодження ,  яке потягло смерть   ОСОБА_4 , чоловіка позивачки,  за дії  , які  мали  місце  2 листопада 1999  року ,  із  застосуванням ст. 44  КК України  призначено  покарання   у вигляді   3 років  позбавлення волі   у ВТК   посиленого режиму.  Стягнуто  із засудженого на користь ОСОБА_1   150  млн. крб.  матеріальної  та моральної шкоди.

 Рішенням   Роменського міського суду  від 07 жовтня  1996  року    у справі   за позовом   ОСОБА_1   до ОСОБА_2   про відшкодування шкоди,  завданої  втратою годувальника ,   стягнуто   з відповідача   на користь   ОСОБА_3 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1  , щомісячно  по 33 грн. 60 коп.  до досягнення  нею   шістнадцятирічного  віку,  а  в разі  навчання -   до вісімнадцятирічного  віку.

  ОСОБА_3    на даний  час   є студенткою  третього курсу  Сумського вищого училища  мистецтв   і культури  імені Бортнянського  денного відділу    першого рівня акредитації , із закінченням   терміну  навчання  -  30 червня 2010  року.

 Зазначені   обставини  свідчать   про відсутність  законних підстав  для задоволення  позовних вимог   у зв»язку  з  їх  безпідставністю, враховуючи наступне.  

За  змістом  ч. ч. 1,2 ст. 5 ЦК  України  акти цивільного законодавства  регулюють правовідносини,   з  дня  набрання  ними чинності. Акт  цивільного законодавства  не має зворотної дії  у часі, крім випадків,  коли він пом»якшує  або  скасовує цивільну відповідальність особи.

Цей принцип  закріплений   і  у ч. 1  ст. 58  Конституції України.

Спірні  правовідносини  регулюються  Цивільним  кодексом УРСР 1963 року , а саме  частинами  2, 3 ст. 456 ,  відповідно  до яких   у разі  смерті потерпілого  право на відшкодування шкоди мають непрацездатні  особи ,  які перебували  на утриманні  померлого. Шкода відшкодовується неповнолітнім дітям до досягнення  шістнадцятирічного віку, а  учням -  вісімнадцятирічного віку. Саме на  цю норму  посилався суд  при винесенні   рішення   від  07 жовтня 1996  року.    

Цивільний  кодекс  України   набрав чинності   з 1 січня  2004 року, тому  його дія   на спірні правовідносини  не розповсюджується,  як  і норми   ст. ст. 182, 191 ч. 1,  198 – 200  Сімейного кодексу України    в редакції 2003 року, який набрав чинності одночасно з набранням чинності Цивільним кодексом України,  на норми якого  також  посилається   позивачка.      

Від  судових  витрат  позивачка  звільнена   відповідно   до  ст. 81  ЦПК України  та  Декрету  Кабінету Міністрів України « Про  державне мито».                                                                                

            На  підставі  викладеного,  керуючись   ст. ст.  11,60, 81, 212 – 215  ЦПК   України,  ст. 58 Конституції України,  ст. ст. 456 ч. 2,3   ЦК  УРСР  1963 року   суд ,-

В И Р І Ш И В:

         В  позовних  вимогах   ОСОБА_1   до ОСОБА_2 , третя особа : ОСОБА_3   про    відшкодування  шкоди  відмовити.

                      Рішення  суду  може бути оскаржене   в  апеляційному порядку  до  Апеляційного  суду  Сумської області     через  Роменський   міськрайсуд    шляхом   подачі  в  десятиденний     строк   з  дня   його  проголошення заяви   про   апеляційне   оскарження    і   подання  після  цього   протягом   двадцяти    днів    апеляційної   скарги,    або   в порядку   ч. 4  ст.  295  ЦПК   України.

        СУДДЯ: підпис...

     КОПІЯ ВІРНА:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ                                                                                                МІЛЕНКО  М.П.