Справа № 2-603/2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

12 червня 2009 року                                                                                            м. Генічеськ

Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

                головуючого судді     Постола В.С.

                при секретарі         Бондар О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок та усунення перешкод в користуванні ним,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому посилається на те, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.06.2008 р. їй належить 7/8 часток житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1, інша 1/8 частка зазначеного майна належить її сину ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.06.2008 р. Та фактично в натурі спадкового майна вже не було, оскільки вона з покійним чоловіком ОСОБА_4 його знесли, побудували нові об'єкти нерухомості, але оформити право власності чоловік не встиг.

До цього часу вона проживала в м. Харкові. Після того як вона вирішила оселитися у збудованому будинку та зайнятися домашнім господарством на вказаній території, відповідач ОСОБА_2 безпідставно почав їй перешкоджати в цьому, не визнаючи її право власності на об'єкти нерухомого майна. Свої дії відповідач мотивує тим, що нібито за усною домовленістю з ОСОБА_4 він з 2007 року охороняє спірний житловий будинок взамін на безоплатне проживання в ньому. Вважає дії відповідача незаконними, так як будь-якого усного або письмового договору щодо цього ніколи не укладалось та нотаріально не посвідчувалося.

Просить суд визнати за нею право власності на нерухоме майно, а саме жилий будинок літ."А" жилою площею 154,2 кв.м., тамбур літ."а", літні кухні літ."Б,И", тамбур літ."б", душ літ."В", навіси літ."Г,3", сараї літ."Д,Ж,К", навіс літ."Е", гараж літ."Л", альтанку літ."М", вбиральню літ."Н", споруди № 1-2, розміщене за адресою: АДРЕСА_1, виділивши його в окремий об'єкт нерухомості. Зобов'язати ОСОБА_2 звільнити вищезазначений житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач позов визнав, проти задоволення позову не заперечує.

Суд, вислухавши позивача, дослідивши письмові докази та оцінивши досліджені докази у їх сукупності, вважає що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.06.2008 р. (а.с. 7) належить 413/800 часток житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1, ще 59/800 часток зазначеного майна належить її сину ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.06.2008 р. (а.с. 8). Але зазаначені частки житловий будинок у 2006 році було знесено, та побудовано на той же земельній ділянці новий жилий будинок, але вже в іншому місці, а господарські будівлі та споруди реконструйовано. Таким чином, відповідно до технічного паспорту, було побудовано жилий будинок літ."А" жилою площею 154,2 кв.м., тамбур літ."а", літні кухні літ."Б,И", тамбур літ."б", душ літ."В", навіси літ."Г,3", сараї літ."Д,Ж,К", навіс літ."Е", гараж літ."Л", альтанку літ."М", вбиральню літ."Н", споруди № 1-2 (а.с. 10-12)

Відповідач ОСОБА_2  вважає, що він правомірно   користується вищезазначеним нерухомим майном, оскільки за усною домовленістю з ОСОБА_4 він з 2007 року охороняє спірний житловий будинок взамін на безоплатне проживання в ньому , але не заперечує проти задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст.331 ЦК України, особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Згідно ст. 181 ЦК України  до нерухомих речей належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення  яких неможливо без їх знецінення.

    В даному випадку мова йде про об'єкти, які мають стаціонарний фундамент, переміщення яких  неможливо без руйнування, внаслідок чого знецінення, тому він є нерухомим майном.      

    Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може  пред'явити  позов  про  визнання  його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою,  а також у разі втрати ним документа,  який засвідчує його право власності.

Зважаючи на те, що визнання права власності на зазначене майно за позивачем не порушує прав і інтересів третіх осіб та відповідач згоден на визнання права власності на це майно за позивачем, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 11,213- 215 ЦПК України, ст.ст. 181, 331, 392 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок та усунення перешкод в користуванні ним задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно - жилий будинок літ."А" жилою площею 154,2 кв.м., тамбур літ."а", літні кухні літ."Б,И", тамбур літ."б", душ літ."В", навіси літ."Г,3", сараї літ."Д,Ж,К", навіс літ."Е", гараж літ."Л", альтанку літ."М", вбиральню літ."Н", споруди № 1-2, розміщене за адресою: АДРЕСА_1, виділивши його в окремий об'єкт нерухомості.

Зобов'язати ОСОБА_2 звільнити жилий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розміщених за адресою: АДРЕСА_1.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя Генічеського

районного суду                                     В.С.Постол