ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 листопада 2015 р. Справа № 903/804/15

за позовом прокурора міста Нововолинська в інтересах держави в особі комунального підприємства "Нововолинськтеплокомуненерго" житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 6 776,91 грн.

Суддя Кравчук В.О.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Оліферчук Н.П., службове посвідчення №032630 від 27.03.2015р.

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Права та обов'язки прокурору роз'яснені відповідно до ст.ст.20, 22, 29 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.

В судовому засіданні 04.11.2015р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення

СУТЬ СПОРУ: прокурор міста Нововолинська в інтересах держави в особі комунального підприємства "Нововолинськтеплокомуненерго" житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради звернувся з позовом до господарського суду Волинської області про стягнення з фізичної - особи підприємця ОСОБА_1 6 776,91 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 09.09.2015р. розгляд справи призначено на 07.10.2015р. та зобов'язано сторони та прокурора надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

В судових засіданнях 07.10.2015р. та 04.11.2015р. представник прокуратури позовні вимоги підтримав та просив суд їх задоволити.

Позивач у судові засідання 07.10.2015р. та 04.11.2015р. компетентного представника не направив,.

Відповідач вимог ухвал суду від 09.09.2015р. та 07.10.2015р. не виконав, в судові засідання 07.10.2015р. та 04.11.2015р. не з'явився, компетентного представника не направив, витребуваних ухвалами суду документів не надав, так як, ухвала суду від 09.09.2015р. повернулась до господарського суду Волинської області 23.09.2015р. з відміткою: "За терміном зберігання", а ухвала суду від 07.10.2015р. повернулась до господарського суду Волинської області з відміткою: "За терміном зберігання"-23.10.2015р. .

Вищевказані ухвали суду направлялись на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві , а саме: 45400, м. Нововолинськ, вул. Автобусна,2/7.

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно із ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальним правами у господарському судочинстві").

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв'язку з позначкою "за закінченням терміну зберігання" з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, а тому, беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, явку відповідача не було визнано обов'язковою, визнавши зібрані по справі матеріали достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами згідно зі ст.75 ГПК України, господарський суд, -

встановив:

01.03.2012 року між КП «Нововолинськтеплокомуненерго» житлово-комунального об`єднання Нововолинської міської ради (виконавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (споживач) укладено договір на надання послуг централізованого опалення №248, згідно якого виконавець зобов'язався своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач - своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором та договір про надання послуг з обслуговування внутрішньо будинкової системи теплопостачання від 01.07.2009 року №102-248, згідно якого КП «Нововолинськтеплокомуненерго» забезпечує надання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 послуг з обслуговування внутрішньо - будинкових теплових мереж у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, а споживач зобов'язаний здійснювати своєчасну оплату наданих послуг за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором (п.1 договору від 01.07.2009 року №102-248).

Пунктом 6 договору від 01.03.2012 року №248 та п.п.4,5 договору про надання обслуговування внутрішньо будинкової системи теплопостачання договору від 01.07.2009 року №102-248 передбачено, що розрахунковий період оплати послуг - один календарний місяць, термін внесення платежів - не пізніше 25 числа за поточний місяць щомісячно на протязі опалювального періоду.

За загальними нормами ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших актів, договору ,а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності із ч.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктами 6,7 ст.276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачити попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Згідно Закону України «Про теплопостачання» теплопостачальна організація має право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами. Частиною 6 ст.19 даного Закону та п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зобов'язано споживача послуг щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до «Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року послуги надаються споживачеві на підставі договору, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення.

Тарифи на оплату послуг із теплопостачання встановлені рішеннями виконавчого комітету Нововолинської міської ради №350 від 20.10.2011 року, постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, копії яких додано до позовної заяви.

Взяті на себе зобов'язання за договорами позивач виконав належним чином та в повному обсязі.

Так, за період 25.06.2012 року по 25.05.2015 року відповідачу надано послуг з централізованого опалення на суму 6 048,30грн., а з обслуговування внутрішньо будинкової системи теплопостачання на суму 351,72 грн., всього на 6 400,02 грн. Відповідачем частково було проведено сплату послуг на суму 1 827,24 грн. (03.04.2013р. - 200 грн., 22.04.2013р. - 200 грн., 17.09.2013р. - 410 грн., 03.01.2015р. - 900грн., 25.02.2014р. - 39.08 грн., 25.02.2014р. - 9,77 грн., 25.07.2014р. - 68,39грн.), внаслідок чого заборгованість по оплаті за теплову енергію станом на 17.06.2015 року склала: 4 572,78 грн.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором (ст.193 ГК України).

Згідно п.15.2 договору №248 від01.03.2012р. споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені та штрафних санкцій згідно законодавства.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу. Пунктом 9 договору від 01.03.2012 року №248 передбачено, що виконавець має право у разі порушення споживачем терміну внесення платежів, стягувати пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності із ст.ст. 610, 611, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд провівши власний перерахунок пені (неустойки) за період з 28.12.2014р. по 26.05.2015р. зазначає, що арифметично вірним розрахунком останньої є сума 1 287,44 грн. Відтак вимога про стягнення пені в розмірі 353,36 грн. підлягає задоволенню, оскільки суд, при прийняті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд провівши власний перерахунок 3% річних за період з 27.06.2012р. по 17.06.2015р. прострочення оплати встановив, що вимога про стягнення загальної суми 3% річних в розмірі 141,85 грн. за вищевказаний період підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 1 708,92 грн. за період прострочення заборгованості з 01.02.2013р. по 31.05.2015р., суд зазначає наступне.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що вимога позивача в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 1 708,92 грн. підлягає до задоволення.

При цьому судом було застосовано розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних, здійснені за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга Закон".

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами і іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги наявні в матеріалах справи документи, докази та письмові пояснення прокурора та позивача, що ґрунтується на всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до висновку про підставність та обґрунтованість пред'явленого позову, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 6 776,91 грн. заборгованості, з яких: 4 572,78 грн. - основного боргу, 141,85 грн. - 3% річних, 353,36 грн. - пені та 1 708,92 грн. - інфляційних втрат.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача з нього слід стягнути судовий збір в сумі 1 218,00 грн. в дохід державного бюджету України.

Керуючись ст.193,275,276 Господарського кодексу України, ст. ст. 526,692 Цивільного кодексу України, Закон України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд України,-

вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідент. код НОМЕР_1) в користь Комунального підприємства "Нововолинськтеплокомуненерго" житлово-комунального обєднання Нововолинської міської ради (45400, м.Нововолинськ, вул. Св. Володимира, 3, р/р 26002237895002 у ВГРУ Приват Банк, МФО 303440, ідент. код 00185382) 6 776,91 грн. заборгованості, з яких: 4 572,78 грн. - основного боргу, 141,85 грн. - 3% річних, 353,36 грн. - пені та 1 708,92 грн. - інфляційних втрат .

3.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідент. код НОМЕР_1) 1 218,00 грн. судового збору за розгляд справи в господарському суді Волинської області в дохід державного бюджету України отримувач коштів - УДКСУ у м. Луцьку Волинської області., код отримувача - 38009628, банк отримувача - ГУДКСУ у м. Луцьку Волинської області, код банку отримувача (МФО) - 803014, рахунок отримувача - 31219206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ суду - 03499885, призначення платежу "Судовий збір, за позовом Прокурора м. Нововолинська в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Нововолинськтеплокомуненерго" житлово-комунального обєднання Нововолинської міської ради до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено

09.11.2015

Суддя В. О. Кравчук