Справа № 135/1060/15-ц

Провадження № 2/135/328/15

РІШЕННЯ

іменем України

03.11.2015 року Ладижинський міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Корнієнка О.М.,

при секретарі Когаль А.В.,

з участю позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Зазначила, що в провадженні Ладижинського міського суду перебуває цивільна справа № 135/791/15-ц за позовом ОСОБА_3 до неї про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме: автомобіля марки "ВАЗ-2107" 2006 року випуску, колір сірий, двигун НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_3, що зареєстрований на ім 'я нині покійного ОСОБА_6. Із вказаним позовом не погоджується, вважає себе одним із спадкоємців померлого ОСОБА_6 Але діти ОСОБА_6 претендують на все спадкове майно, хоча про розгляд цивільної справи про розподіл спадкового майна після смерті ОСОБА_6 вона взагалі нічого не знала.Для об'єктивного вирішення цієї справи необхідно встановити юридичний факт її проживання як чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

В 2000 році вона створила сім' ю з ОСОБА_6 - батьком ОСОБА_3. З ним разом проживали однією сім' єю без шлюбу в її квартирі за адресою: АДРЕСА_1 з 2000 року до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 року, хоча він формально був зареєстрований в інший квартирі. На протязі 14 років спільного життя з ОСОБА_6 вони проживали однією сім'єю та вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет. За цей час ними спільно, за спільні кошти та особистою працею було набуто спільне майно подружжя.

Тому вона звернулася до суду, та згідно з уточненою позовною заявою просила встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу її та ОСОБА_6, з січня 2005 року та до дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Позивач додатково пояснила, що вона разом з ОСОБА_6 брала кредит в банку, за який в 2006 році купили автомобіль, вона ще додатково позичала кошти в людини. Вони разом жили, святкували всі свята, ювілеї. ОСОБА_6 на протязі останнього року дуже хворів, лікувався, вона йому допомагала. Те, що ОСОБА_6 був одружений перший раз в 1971 році з ОСОБА_7, вона знала з його слів, але він не знав де його перша дружина. Вони жили недовго, доки він не пішов в армію. Зараз вона десь в Донецькій області. Одного разу, коли вони вже проживали разом з ОСОБА_6, він десь знайшов її номер і телефонував їй. Вдруге ОСОБА_6 не одружувався, хоча жив із жінкою, від якої мали трьох дітей.

Представник позивача додатково пояснила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 створили сім'ю в 2000 році, проживали разом на протязі 14 років в квартирі позивача. ОСОБА_6 виховував дочку та онучку позивача. В них були чітко розподілені обов'язки як подружжя, спільний бюджет. Вона допомагала батькам ОСОБА_6, допомагала доглядати їх будинок в АДРЕСА_2, допомагала його дочкам. При оформленні кредиту ОСОБА_6 вказував у документах її як дружину. Під час спілкування по телефону із ОСОБА_7, яка проживає в м. Іловайськ Донецької області, остання повідомила, що офіційно розірвала шлюб із ОСОБА_6.

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти позову. Зазначив, що ОСОБА_6 перебував у шлюбі із ОСОБА_7, який вони зареєстрували 24.10.1971 року. Шлюб не було розірвано до дня смерті ОСОБА_6. Тому вважає, що позовні вимоги суперечать моральним засадам суспільства, оскільки в нашій державі передбачена одношлюбність. Із ОСОБА_1 у ОСОБА_6 були дружні відносини літніх людей.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, згідно поданої суду заяви відмовилася від дачі показів та пояснень по даній справі в порядку ст. 63 Конституції України. Просила розглядати справу в її відсутність.

Вислухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 СК України, сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Частиною 4 ст. 3 СК України передбачено, що сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Згідно роз'яснень п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при застосуванні ст. 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Судом встановлено, що 24.10.1971 року Харпацькою сільською радою Гайсинського району Вінницької області було зареєстровано шлюб ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, про що складено актовий запис № 7 від 24.10.1971 року. Прізвище дружини та чоловіка після реєстрації шлюбу - «ОСОБА_7».

Вказаний факт підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, сформованим відділом державної реєстрації актів цивільного стану РС по м. Ладижину Тростянецького МРУЮ у Вінницькій області, станом на 26.08.2015 року. А також ксерокопією паспорта ОСОБА_6 (а.с. 59-61).

Про те, що ОСОБА_6 перебував у шлюбі з ОСОБА_7, шлюб між ними не було розірвано, було достеменно відомо позивачу, що підтверджується її поясненнями даними в судовому засіданні.

Доказів того, що ОСОБА_7 розірвала шлюб із ОСОБА_6, про що зазначила представник позивача у судових дебатах, позивачем не надано, хоча відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України це є її обов'язком.

Відомостей про те, коли, яким органом було розірвано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_6, того, що шлюб було припинено з інших підстав, позивачем не зазначено. Посилання лише на телефонну розмову позивача з ОСОБА_7 суд не вважає належним доказом по справі. А тому посилання позивача на те, що шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 було розірвано ґрунтується на припущеннях, що заборонено ч. 4 ст. 60 ЦПК України.

Враховуючи викладене, а також положення ст. 3, 74 СК України, суд вважає, що в задоволенні позову про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_6 слід відмовити. Оскільки спільне проживання та створення сім'ї чоловіка та жінки, якщо один з них перебуває в будь-якому іншому шлюбі, суперечить моральним засадам суспільства.

А тому встановлена судом обставина про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 проживали разом з січня 2005 року до дня смерті ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_4 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи фотокартками, показами свідків: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, - не спростовують вищевикладених висновків суду.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Виходячи з правової природи справ окремого провадження, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 256 ЦПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України та роз'яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Оскільки позивач просила встановити саме факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_6 з метою визнання майна об'єктом спільної сумісної власності подружжя та його поділу, однак судом було встановлено, що ОСОБА_6 перебував у шлюбі із іншою жінкою, тому суд вважає, що в задоволенні позову про встановлення такого факту слід відмовити, зокрема й тому, що від встановлення цього факту не залежить можливість визнання набутого за час спільного проживання майна спільною сумісною власністю жінки та чоловіка, оскільки чоловік перебував у іншому шлюбі. Встановлення вказаного факту не матиме ніяких юридичних наслідків для позивача.

На підставі викладеного та керуючись 3, 74 СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст.ст. 1, 3, 10, 11, 60, 61, 64, 212-215 ЦПК України суд ,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення через Ладижинський міський суд Вінницької області до Апеляційного суду Вінницької області.

Суддя: