Ухвала
іменем україни
05 листопада 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого судді Зубара В.В.,
суддів Бех М.О., Пойди М.Ф.,
при секретарі Медицькій У.І.,
за участю прокурора Гаврилюка С.М.,
розглянула в судовому засіданні кримінальне провадження №12014150190002112 відносно ОСОБА_1 за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Миколаївської області від 24 березня 2015 року.
Вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 січня 2015 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз
23 вересня 2008 року вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області за ч. 3 ст. 185 КК із застосуванням ст. 71 КК до 5 років 6 місяців позбавлення волі,
визнано винуватим за ч. 1 ст. 187 КК та призначено покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк 1 рік 3 місяці.
Вирішено питання щодо цивільного позову.
Вироком Апеляційного суду Миколаївської області від 24 березня 2015 року зазначений вирок місцевого суду в частині призначення покарання скасований. Призначено ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 187 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
В решті вирок суду першої інстанції залишений без зміни.
Згідно з вироком суду першої інстанції, 02 жовтня 2014 року близько 01 год. в м. Вознесенську Миколаївської області на вул. Жовтневої революції в районі міського автовокзалу ОСОБА_1, маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, наздогнав потерпілого ОСОБА_3, який йшов по вулиці попереду ОСОБА_1, після чого наніс йому декілька ударів в область обличчя, спричинивши йому легкі тілесні ушкодження, що призвели до короткочасного розладу здоров'я, і відкрито заволодів майном останнього, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальні збитки на загальну суму 1390 грн.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 просить вирок апеляційного суду змінити та, застосувавши положення ч. 1 ст. 69 КК, пом'якшити засудженому покарання до 1 року 3 місяців позбавлення волі. В обґрунтування зазначає, що апеляційний суд безпідставно спростував висновки суду першої інстанції про активне сприяння ОСОБА_1 у розкритті злочину та щодо повного добровільного відшкодування засудженим завданих потерпілому збитків.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає з таких підстав.
Суд першої інстанції, розглянувши матеріали кримінального провадження, визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК, та, застосувавши положення ч. 1 ст. 69 КК, призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 3 місяці.
На вказаний вирок місцевого суду прокурором подано апеляційну скаргу, в якій прокурор, не оскаржуючи висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини та кваліфікації дій ОСОБА_1, просив скасувати вирок та ухвалити новий через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначення ОСОБА_1 покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. При цьому посилався на те, що суд першої інстанції необґрунтовано послався як на обставини, що пом'якшують покарання - активне сприяння розкриттю вчиненого кримінального правопорушення, повне відшкодування завданого збитку та усунення заподіяної матеріальної шкоди потерпілому. Також зазначав, що судом першої інстанції належним чином не враховано обставини, що обтяжують покарання, а саме, що ОСОБА_1 вчинив нове кримінальне правопорушення, маючі дві непогашені судимості та через незначний проміжок часу з моменту звільнення з місць позбавлення волі, що обвинувачений характеризується негативно, не працює.
Апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження за вказаною апеляційною скаргою, визнав доводи апеляційної скарги прокурора, з наведенням у вироку відповідних мотивів, обґрунтованими, скасував вирок місцевого суду в частині призначення покарання і постановив свій вирок, яким ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 187 КК призначив покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Висновки апеляційного суду належним чином мотивовані. Вважати ці висновки необґрунтованими чи сумнівними підстав немає.
При призначенні засудженому покарання суд апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст. 65 КК, врахував: ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, який відноситься до категорії тяжких, особу ОСОБА_1, який негативно характеризується, обставину, що обтяжує покарання, - рецидив злочину, та обставину, що пом'якшує покарання, - щире каяття.
Призначене ОСОБА_1 покарання, на думку колегії суддів, є необхідним та достатнім для виправлення засудженого і попередження нових кримінальних правопорушень.
Вирок апеляційного суду відповідає вимогам ст. 420 КПК.
З огляду на викладене, доводи касаційної скарги захисника щодо застосування ч. 1 ст. 69 КК є необґрунтованими, а тому підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_1 апеляційним судом покарання колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність судом касаційної інстанції не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 376, 434, 436 КПК, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Миколаївської області від 24 березня 2015 року відносно ОСОБА_1 - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
В.В. Зубар М.О. Бех М.Ф. Пойда