У х в а л а

іменем україни

04 листопада 2015 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дем'яносова М.В.,

суддів: Маляренка А.В.,

Попович О.В.,-

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області про зміну формулювання причини звільнення, стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Біловодського районного суду Луганської області від 15 травня 2015 року та рішення апеляційного суду Луганської області від 24 червня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що з 02 лютого 2004 року вона була прийнята до відділення Фонду в м. Свердловськ, а з 25 березня 2010 року працювала на посаді головного спеціаліста відділу відшкодування шкоди потерпілим у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Свердловськ Луганській області. У зв'язку із порушенням відповідачем зобов'язань за трудовим договором щодо виплати заробітної плати та ст. 115 КЗпП України, вона 28 листопада 2014 року подала заяву про звільнення її за ч. 3 ст. 38 КЗпП України та пред'явила вимогу щодо проведення з нею розрахунку відповідно до ст. 116 КЗпП України, в тому числі, виплатити їй за ст. 44 КЗпП України вихідну допомогу у розмірі тримісячного заробітку. Подання в.о. начальника відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Свердловськ про її звільнення було оформлено заднім числом, подання відділення від 01 грудня 2014 року, наказ 28 листопада 2014 року № 369-К про звільнення її за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України - з 03 грудня 2014 року, при цьому своє рішення щодо зміни підстав її звільнення не пояснив. Позивач просила змінити формулювання причин звільнення її з роботи на «звільнена за власним бажанням у зв'язку із порушенням власником законодавства про працю на звільнення - за ч. 3 ст. 38 КЗпП України», стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі (з врахуванням збільшених позовних вимог) з компенсацією за затримку з урахуванням індексу інфляції у розмірі 17 262 грн 09 коп., компенсацію за час затримки виплати заробітної плати - 1 738 грн 84 коп., середнього заробітку за час затримки розрахунку - 11 290 грн 72 коп. та по 166 грн 04 коп. за кожний день затримки належних їй сум з дати звільнення по дату прийняття судом рішення, вихідної допомоги - 10 709 грн 58 коп. та моральну шкоду - 15 000 грн.

Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 15 травня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Зобов'язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Луганській області змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_2 з роботи у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Свердловськ Луганській області із «звільнена за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України» на «звільнена за власним бажанням у зв'язку із порушенням власником законодавства про працю, - ч. 3 ст. 38 КЗпП.

Стягнуто з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Луганській області на користь ОСОБА_2 заборгованість із заробітної плати у розмірі 17 262 грн 09 коп. та вихідну допомогу у розмірі 10 709 грн 58 коп.

У решті позову відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 24 червня 2015 року рішення Біловодського районного суду Луганської області від 15 травня 2015 року в частині стягнення з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Луганській області на користь ОСОБА_2 заборгованість із заробітної плати у розмірі 17 262 грн 09 коп. та вихідну допомогу у розмірі 10 709 грн 58 коп. та судового збору скасовано, та в цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

В інші частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди та рішення апеляційного суду в частині стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення Біловодського районного суду Луганської області від 15 травня 2015 року в частині, що залишена без змін рішенням апеляційного суду та рішення апеляційного суду Луганської області від 24 червня 2015 року та ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права при їх ухваленні та в основному зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками судів по їх оцінці.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Біловодського районного суду Луганської області від 15 травня 2015 року в частині залишення без змін рішенням апеляційного суду Луганської області від 24 червня 2015 року та рішення апеляційного суду Луганської області від 24 червня 2015 року та залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: М.В. Дем'яносов

Судді: А.В. Маляренко

О.В. Попович