У х в а л а
іменем україни
5 листопада 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Горелкіної Н.А., Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 21 липня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2012 року ПАТ «Універсал Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 21 липня 2015 року, позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором №093-2008-1881 від 4 червня 2008 року у сумі 561 200 грн 19 коп. (заборгованість по кредиту - 532 885 грн 25 коп; заборгованість по відсоткам - 28 314 грн 94 коп.).
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_4, просить скасувати ухвалені судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
За змістом ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, правильно виходив із того, що позичальник належним чином своїх зобов'язань за кредитними договорами не виконує, а тому є всі підставі для стягнення з нього та поручителів у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором.
Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_4 не була повідомлена про розгляд справи в суді апеляційної інстанції, що не дало їй можливості надати пояснення та докази по справі, не заслуговують уваги, оскільки в матеріалах справи містяться повідомлення про розгляд справи у апеляційному суді 21 липня 2015 року, які були отримані ОСОБА_4 та її представником (а.с. 164, 173).
Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.
Таким чином, касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 21 липня 2015 року відхилити.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_4, відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 21 липня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:Н.А. Горелкіна
І.М. Завгородня
Ю.Г. Іваненко