У х в а л а

іменем україни

29 жовтня 2015 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Горелкіної Н.А., Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод та виселення за касаційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 11 серпня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення.

Заочним рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10 березня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 11 серпня 2015 року, позов задоволено.

Зобов'язано ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не перешкоджати ОСОБА_4 у користуванні квартирою АДРЕСА_1.

Виселено ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з жилої кімнати площею 12 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалені судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За змістом ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, правильно виходив із того, що відповідачі чинять йому перешкоди у користуванні його частиною квартири, яку було виділено рішенням апеляційного суду Одеської області від 12 грудня 2012 року.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.

Таким чином, касаційну скаргу на заочне рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 11 серпня 2015 року відхилити.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Заочне рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 11 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:Н.А. Горелкіна

І.М. Завгородня

Ю.Г. Іваненко