УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року Справа № 876/5772/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючогосудді Сеника Р.П.,

суддів Хобор Р.Б., Попко Я.С.

з участю секретаря судового засідання Мартинишин Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові апеляційну скаргу Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради на постанову Сихівського районного суду міста Львова від 08.05.2015 року у справі № 464/3426/15а за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Сихівської районної адміністрації про скасування розпорядження, -

В С Т А Н О В И В :

23.04.2015 року позивачі звернулись до суду із позовом до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування розпорядження №482.

Позовні вимоги мотивує тим, що 11.12.2014 Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради винесла розпорядження №482 про самочинне перепланування квартири АДРЕСА_1, яким зобов'язано співвласників квартири привести планування квартири до попереднього стану. Вважають розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Зазначають, що у помешканні проводили поточний ремонт, під час якого здійснено перепланування внутрішнього квартирного простору за рахунок реконструкції не несучих перегородок, без збільшення нормативного корисного навантаження на перекриття та без пошкодження основних несучих та огороджуючи міжквартирних та зовнішніх конструкцій. Ремонтні роботи проведено у відповідності до будівельних норм з дотриманням вимог щодо надійності і безпечної експлуатації. Просять скасувати розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №482 від 11.12.2014 «Про самочинне перепланування квартири АДРЕСА_1».

Постановою Сихівського районного суду міста Львова від 08.05.2015 року позов задоволено.

Скасувано розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №482 від 11 грудня 2014 року «Про приведення планування квартири АДРЕСА_1».

Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апеллянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.

Просить скасувати постанову Сихівського районного суду міста Львова від 08.05.2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що розпорядженням Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради № 482 від 11.12.2014 «Про самочинне перепланування квартири АДРЕСА_1» затверджено висновок міжвідомчої комісії (протокол від 09.12.2014 №22) та зобов'язано співвласників квартири АДРЕСА_1», гр.гр. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 привести планування квартири до попереднього стану, оскільки роботи по її переплануванню виконано без погодженої проектної документації та дозволу органу місцевого самоврядування. У випадку невиконання п.2 цього розпорядження зобов'язано ЛКП «Житловик-С» подати документи в юридичний відділ районної адміністрації для підготовки позову до суду з вимогами про примусове виконання.

Згідно постанови № 170 від 27.11.2014 адміністративна комісія при Сихівській районній адміністрації Львівської міської ради визнала винною ОСОБА_6 у вчиненні порушення ст.150 КУпАП та притягнула ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності, наклавши адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 грн.

ОСОБА_6 штраф сплатила у повному об'ємі, що підтверджується копією квитанції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимогах у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірності винесення оскаржуваного розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №482 від 11 грудня 2014 року «Про приведення планування квартири АДРЕСА_1» та винесено передчасно, з порушенням прав позивачів та не відповідає вимогам законодавства щодо правової можливості узаконення самовільного будівництва

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Питання самочинного будівництва у м. Львові регулюється Положенням про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м. Львові, затвердженим рішенням виконкому Львівської міської ради від 09.09.2011 р. №835.

Як вбачається із п.1.1. положення, таке розроблялось з метою визначення можливості збереження самочинно збудованих (реконструйованих) об'єктів містобудування та архітектури.

Згідно п. 2.6. положення, на порушника уповноважена посадова особа складає акт-попередження, встановленої форми - Додаток №1 до положення, протокол про адміністративне правопорушення та скеровує його адміністративній комісії при районній адміністрації. Адміністративна комісія, розглянувши справу, виносить постанову по справі.

Постановою № 170 від 27.11.2014 адміністративна комісія при Сихівській районній адміністрації Львівської міської ради визнала винною ОСОБА_6 у вчиненні порушення ст.150 КУпАП та притягнула ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності, наклавши адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51 грн.

Згідно із копії квитанції ОСОБА_6 штраф сплатила у повному обсязі.

Копія акту представлена відповідачем не відповідає вимогам, передбаченим встановленою формою, вказаною у Додатку №1 до Положення, оскільки не містить дати і місця складання, пояснень порушника, відомостей про вручення особі, яка вчинила перепланування у помешканні. На переконання суду, вказана копія акту не може бути розцінена як належний доказ у справі.

Крім того, п. 2.7 даного Положення встановлено, що акт-попередження у всіх випадках самочинного будівництва складається на момент його виявлення, тобто негайно реєструється у журналі реєстру самочинного будівництва (довільна форма).

Вказані вимоги Положення відповідачем дотримано не було, оскільки із передбаченого пакету обов'язкових документів відповідачем було надано лише постанову про притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Поряд з чим, згаданим положенням передбачено можливість узаконення самочинної реконструкції житлових приміщень.

Так, відповідно до п.4.1 Положення фізична особа, яка здійснює (здійснила) самочинне будівництво, зобов'язана протягом 30 днів з дня складання акта-попередження подати заяву на ім'я директора департаменту містобудування про отримання висновку про можливість експлуатації проведеного або про можливість закінчення здійсненого самочинного будівництва.

Департамент містобудування, за заявою заявника, при наявності документів, зазначених у пункті 4.2, з обстеженням самочинно здійсненого будівництва (реконструкції) на місці, з залученням працівників ЛКП «Архбуднагляд» або КП «Відділ архітектурно-проектних робіт та оцінки землі» протягом 10 робочих днів готує висновок про можливість експлуатації здійсненого або про можливість закінчення самочинного здійснюваного будівництва (реконструкції). (п.4.3. Положення).

На підставі пункту 4.5. Положення висновок департаменту містобудування скеровується на розгляд міжвідомчої комісії при районній адміністрації відповідного району, у якому здійснено (здійснюється) самочинне будівництво.

Фізична особа, яка здійснює (здійснила) самочинне будівництво, отримавши висновок департаменту містобудування, зобов'язана подати заяву на ім'я голови районної адміністрації відповідного району, у якому здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, з клопотанням про надання дозволу на закінчення самочинно розпочатого будівництва (реконструкції), погодження самочинно здійсненого будівництва. (пункт 4.6. Положення).

Згідно розділу 4 згаданого Положення, особа, яка здійснила чи здійснює самочинне будівництво, вправі звернутися до повноважного виконавчого органу міської ради з клопотанням надання дозволу на його завершення та/або на експлуатацію самочинно збудованого об'єкта містобудування.

Однак такої можливості позивачам відповідачем забезпечено не було.

Згідно із матеріалів справи позивачем виготовлені документи, а саме звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій перепланованого об'єкта, що містить висновки на відповідність вимогам ДБН здійсненого перепланування квартири.

Із звіту вбачається, що проведене позивачами перепланування квартири АДРЕСА_1 відповідає вимогам надійності і безпечної експлуатації. Вказані документи свідчать, що власниками квартири АДРЕСА_1 на початку грудня 2014 року вживались заходи по узаконенню самовільного будівництва.

У відповідності до розділу 5 Положення, рішення про необхідність знесення самочинного будівництва може бути прийнято лише за умови встановлення порушення забудовником вимог державних будівельних норм і правил, які не може бути усунуто, або усунути які останній відмовляється.

Також судом апеляційної інстанції враховується той факт, що питання відповідності самочинного перепланування будівельним нормам і правилам, а також висновки спеціалістів з цього приводу на засіданні міжвідомчої комісії не розглядались, власники квартири АДРЕСА_1 на цьому засіданні не були присутні, тому не мали можливості надати відповідні документи та подати свої заперечення на скарги сусідів.

Таким чином розпорядження № 482 від 11 грудня 2014 року «Про приведення планування квартири АДРЕСА_1» головою Сихівської районної адміністрації було прийняте передчасно.

Згідно із змінами до Житлового кодексу України і законодавцем скасована необхідність отримання дозволів на внутрішнє перепланування у житлових приміщеннях приватного житлового фонду, які не передбачають втручання у несучі конструкції та інженерні системи загального користування.

В силу приписів ст.ст. 69-71 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів; докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування; сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень; обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи вищенаведене колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції, що відповідач не довів правомірності винесення оскаржуваного розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №482 від 11 грудня 2014 року «Про приведення планування квартири АДРЕСА_1».

Відповідно до ст. 200 КАСУкраїни суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає,що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення здодержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Сихівської державної адміністрації Львівської міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Сихівського районного суду міста Львова від 08.05.2015 року у справі № 464/3426/15а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Р.П. Сеник

Судді : Р.Б. Хобор

Я.С. Попко