Справа №22 -1|09 Головуючий у 1 інстанції Кучмар С.В. Категорія 19, 27 Доповідач Кривохижа В. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої: Кривохижі В.І.
Суддів: Черниш Т.В.
Чорнобривець О.С.
при секретарі Салабай М.В.
за участю адвоката Полежай Д.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Компаніївського районного суду від 29 травня 2007 року, додаткове рішення від 7 червня 2007 року,-
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до приватного багатогалузевого підприємства «Долорес» про стягнення боргу за договором позики в сумі 1 500 000 грн., 3 % річних за період прострочення в сумі 75 205 грн., суми інфляції - 254 218 грн. та штрафу за несвоєчасне повернення боргу в сумі 4 575 000 грн., а всього в сумі 6 404 423 грн.
Зазначав, що за договором позики від 15 січня 2003 року, укладеного між ним та відповідачем, він сплатив в касу підприємства-відповідача суму позики - 1 500 000 грн. Однак до обумовленого договором позики строку - 1 вересня 2005 року відповідач борг не повернув, що змусило його додатково до основної суми боргу поставити вимоги про стягнення з відповідача оговорених у договорі позики штрафних санкцій та проіндексувати суму боргу у відповідності до індексу інфляції.
Рішенням Компаніївського районного суду від 29 травня 2007 року у задоволенні позову про стягнення боргу в сумі 1 500 000 грн. відмовлено.
Суд дійшов висновку, що за договором позики від 15 січня 2003 року позивач передав відповідачу кошти в сумі 1 500 000 грн., які йому повністю повернуто.
Додатковим рішенням цього ж суду від 7 червня 2007 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1 649 грн.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування судових рішень через порушення судом норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи.
Зазначається, зокрема, що відповідачем не доведені обставини повернення боргу, а стосовно позовних вимог в частині стягнення з відповідача за несвоєчасне повернення боргу 3 % річних, суми з урахуванням індексу інфляції та штрафу, всупереч п.5 ст.214 ЦПК України рішення судом взагалі не прийняте.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, їх представників, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з таких підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення боргу в сумі 1 500 000 грн. та з вимогами про стягнення 3 % річних за період прострочення в сумі 75 205 грн., 254 218 грн. - суми інфляції, штрафу в розмірі 4 575 000 грн. (а.с.3,4).
Заперечуючи проти позову та посилаючись на те, що за межами строку повернуто лише 720 грн. 79 коп., відповідач звернувся з заявою про застосування позовної давності в частині вимог про стягнення штрафу відповідно до ст.267 ЦК України (а.с.78, 79).
Проте, на порушення ст.214 ЦПК України суд не звернув уваги на це питання.
Вирішуючи ж справу по суті, суд вимоги про стягнення 3% річних за період прострочення в сумі 75 205 грн., суми інфляції - 254 218 грн., штрафу в розмірі 4 575 000 грн. взагалі не розглядав, рішення по ним не ухвалював.
Відповідно до п.5 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Оскільки судом не розглянуті вимоги щодо стягнення 3 % річних за період прострочення, суми інфляції та штрафу, які перебувають у нерозривному зв»язку з вимогами про стягнення основного боргу, щодо яких ухвалено рішення, і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
У зв»язку із скасуванням основного рішення, скасуванню підлягає і додаткове рішення від 7 червня 2007 року щодо стягнення судового збору.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 313-315 ЦПК України, п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Рішення Компаніївського районного суду від 29 травня 2007 року та додаткове рішення від 7 червня 2007 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншому судді.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуюча:
Судді: