Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

м. Первомайськ, вул. К.Маркса, 18, 55213, (05161) 4-26-20

Справа № 2-391/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.05.2011 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого – судді Горбенко С.А.

при секретарі – Ляшко Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «БМВ-АГРО», 3-тя особа: ВІДДІЛ ДЕРЖКОМЗЕМУ У ПЕРВОМАЙСЬКОМУ РАЙОНІ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

31.01.2011 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача на її користь грошових коштів – орендної плати за користування належною їй земельною ділянкою, площею 9,88 га, протягом 2010 р. в розмірі 3288 грн. 84 коп. та пені в сумі 361 грн. 77 коп. та розірвання договору оренди землі, укладеного 04 травня 2006 р. між нею та ФГ «БМВ-АГРО» в особі голови ОСОБА_2, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач не виконує умов договору.

В судовому засіданні позивачка та її представники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позов підтримали в повному обсязі та пояснили, що 04 травня 2006 р. між позивачкою та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 9,88 га, яка належить їй на праві приватної власності. Дана земельна ділянка надавалась відповідачу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 8 років, тобто до 04.05.2014 р. Відповідно до умов договору (п. 1 розділу «Орендна плата») орендна плата за користування цією земельною ділянкою повинна сплачуватися в грошовій формі щороку протягом терміну дії договору, але не пізніше 01 грудня. На момент укладення договору орендна плата сплачувалась в розмірі 2 % від вартості земельної ділянки та становила 1688 грн. 95 коп. Згідно ст. 1 Указу Президента України № 92-2002 від 02.02.2002 р. «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» (в редакції Указу Президента № 830/2002 від 13.09.2002 р. та Указу Президента № 725/2008 від 19.08.2008 р.) запроваджено підвищення плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків, визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю). Тобто, станом на теперішній час розмір орендної плати повинен складати 3288 грн. 84 коп. Незважаючи на вищевказані умови договору та вимоги чинного законодавства, станом на 18.01.2011 р. ФГ «БМВ-АГРО» з позивачкою не проведено розрахунку по виплаті орендної плати за користування земельною ділянкою в 2010 р. Крім цього, п. 6 розділу «Орендна плата» вказаного Договору передбачено нарахування та сплата пені в розмірі 0,2 % від несплаченої суми за кожен день прострочення, тому станом на 24.01.2011 р. строк прострочки по виплаті орендної плати становить 55 днів, тобто розмірі пені за цей період становить 361 грн. 77 коп. Враховуючи, що відповідач на протязі двох років не виконує взяті на себе зобов’язання, передбачені Договором оренди, та не сплатив орендну плату за 2010 р., що є систематичним невиконанням умов договору оренди, тому вважають, що у позивачки є всі підстави для розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати (з урахуванням пені). Просять позов задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що до 2009 р. відповідач своєчасно у повному обсязі сплачував визначений угодою сторін розмір орендної плати – 2 %. В 2009 р., враховуючи рекомендації, надані Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту села» від 02.02.2009 р. № 92/2002, відповідач збільшив та сплатив позивачу орендну плату до 3 % від розміру грошової оцінки відповідного земельного паю, при цьому позивачу була надана та надіслана поштою додаткова угода «Про внесення змін до укладеного між сторонами договору оренди». Однак, враховуючи те, що в подальшому позивачка відмовилась від укладення додаткової угоди про внесення змін до укладеного договору оренди, відповідач з вини самої позивачки не міг сплачувати їй в подальшому орендну плату в розмірі 3 %. В той же час позивачка категорично відмовилася отримати орендну плату за 2010 р. в розмірі 2 % від розміру грошової оцінки земельного паю. Також пояснили, що на даний час Кабінет Міністрів України не розробив відповідний порядок розробки проектів землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. Тому у відповідача об’єктивно відсутня можливість скласти проект землеустрою щодо земельної ділянки, яка ним орендується. Також посилаються на те, що на період до 01 січня 2015 р. вимоги про обов’язкове виготовлення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни поширюються лише на тих власників та користувачів, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею більш як 100 га. Також пояснили, що відповідач постійно забезпечує збереження родючості ґрунтів, що підтверджується належними висновками кваліфікованих фахівців. Також пояснили, що готові переглянути умови договору та збільшити орендну плату.

Представник третьої особи – Відділу Держкомзему у Первомайському районі Миколаївської області – вважають, що позовні вимоги необґрунтовані.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 9,88 га, що розташована на території Тарасівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 6).

04 травня 2006 р. сторони уклали договір оренди вищевказаної земельної ділянки (далі Договір), строком на 8 років (а.с. 3).

Відповідно до умов договору орендна плата сплачується орендарем в розмірі 2 % від вартості земельної ділянки, що становить 1688 грн. 95 коп.

Згідно інших прав та обов’язків сторін, орендар земельної ділянки зобов’язаний протягом року виготовити та затвердити в установленому законом порядку проект сівозміни на термін дії Договору.

Частиною 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Судом достовірно встановлено, що земельна ділянка використовується за призначенням, знаходиться в задовільному стані, відповідач постійно забезпечує збереження родючості ґрунтів, що підтверджується належними висновками кваліфікаційних фахівців (еколого-агрономічні паспорти полів).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів» від 04 червня 2009 р., який регулював питання запровадження в сільському господарстві розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель, зазначено, що порядок розробки проектів вказаного землеустрою встановлюється Кабінетом Міністрів України (Розділ ІІІ вищевказаного Закону та ч. 3 ст. 52 закону України «Про землеустрій»).

На даний час Кабінет Міністрів України досі не розробив відповідний порядок, тому у відповідача об’єктивно відсутня можливість класти проект землеустрою щодо земельної ділянки, яка ним орендується.

Відповідно до п. 5 розділу 2 вищевказаного закону та пунктом 18 розділу Х Земельного кодексу України передбачено, що на період до 15 січня 2015 р. вимоги про обов’язкове виготовлення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни поширюються лише на тих власників та користувачів, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею більш як 100 га. Розмір орендованого земельного паю складає 9,88 га.

В судовому засіданні також достовірно встановлено, що позивачка на неодноразові вимоги відповідача відмовлялася від укладення додаткової угоди про збільшення відсотків виплати їй орендної плати, що підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також відмовлялася отримати виплату орендну плату в сумі 1785 грн., про що свідчить квитанція «Повернення переводу» та відомість про виплату грошей за 2010 р.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що позивачка не надала доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 60, 213, 214, 215, 216 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «БМВ-АГРО», 3-тя особа: ВІДДІЛ ДЕРЖКОМЗЕМУ У ПЕРВОМАЙСЬКОМУ РАЙОНІ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, про стягнення заборгованості та розірвання договору оренди земельної ділянки відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

С У Д Д Я :