Справа № 474/969/15-ц

Провадження № 2/474/332/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.15 року смт. Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Сокола Ф.Г.

при секретарі судового засідання Тодосьєвій А.С.

за участю відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (ПАТ КБ "ПриватБанк") до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 23 537 грн. 13 коп., -

встановив:

29.09.2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що у нього з відповідачем був укладений кредитний договір № NKXRRC02390046 від 19.12.2008р., за яким відповідач отримала кредит у розмірі 4 932 грн. 39 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.12.2009р. Посилаючись на те, що відповідач, всупереч норм закону та умов договору зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, станом на 07.08.2015 року наявна заборгованість в розмірі 23 537 грн. 13 коп., з яких 21 940 грн. 12 коп. - заборгованість за пенею; 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина); 1 097 грн. 01 коп. - штраф (процентна складова).

Представник позивача двічі в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судових засідань.

Крім того, ухвалою суду від 02.11.2015р., в порядку п. 4 ч. 1 ст. 169 ЦПК України, представника позивача було викликано в судове засідання 10.11.2015р. на 14 год. 00 хв. для дачі особистих пояснень щодо розрахунку заборгованості за кредитним договором № NKXRRC02390046 від 19.12.2008р. з урахуванням рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області у справі № 2/474/62/2013 від 09.04.2013р. щодо періоду нарахування заборгованості по договору до рішення суду від 09.04.2013р. та після нього, визначення суми заборгованості за кредитом, процентами, пенею, комісією, штрафом, до рішення суду від 09.04.2013р. та на час подачі позову до суду. Вказана ухвала була направлена позивачу, за його заявою, в електронному вигляді на його електрону адресу та поштовою кореспонденцією. Представник позивача для дачі пояснень не з'явився та не повідомив суд про причини неявки.

Відповідач в судовому засіданні заперечила проти позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

29.12.2008р. між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № NKXRRC02390046, згідно умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 4 932 грн. 39 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 19.12.2009р.

Вказаний договір був укладений шляхом підписання відповідачем заяви, яка разом з Умовами надання кредиту фізичним особам "Розстрочка" складає договір.

Згідно розрахунку ПАТ КБ "ПриватБанк" у відповідача станом на 07.08.2015 року наявна заборгованість з пені за кредитним договором в розмірі 25 186 грн. 12 коп., при цьому позивач визначає розмір заборгованості, яку не обхідно стягнути з відповідача, віднімаючи від вищевказаної суми 3 246 грн. 00 коп., які були стягнуті з відповідача рішенням Врадіївського районного суду від 09.04.2013р.

09.04.2013р. Врадіївським районним судом у справі № 2/474/62/2013 за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості ухвалено рішення, яке набрало законної сили 20.04.2013р.

Вказаним рішенням з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість по кредитному договору № NKXRRC02390046 від 19.12.2008р. станом на 26.12.2012 р. в сумі 3 246 грн. 00 коп., з яких 127 грн. 42 коп. - заборгованість за відсотками, 325 грн. 56 коп. - заборгованість з комісії, 2 000 грн. 00 коп. - заборгованість з пені, 500 грн. 00 коп. - штраф (фіксована частина) та 1 293 грн. 10 коп. - штраф (відсоток від суми заборгованості).

Крім того, даним рішенням, в порядку ч. 3 ст. 551 ЦК України, судом було зменшено розмір пені з 25 409 грн. 00 коп. до 2 000 грн. 00 коп.

Таким чином, позивач визначає заборгованість по неустойці за кредитним договором станом на 07.08.2015р. в розмірі 23 537 грн. 13 коп., з яких 21 940 грн. 12 коп. - заборгованість за пенею; 500 грн. 00 коп - штраф (фіксована частина); 1 097 грн. 01 коп. - штраф (процентна складова), з урахуванням судового рішення, яким була стягнута заборгованість по відсоткам, комісії, пені та штрафу станом на 26.12.2012р.

З вищевикладеного вбачається, що мало місце стягнення всієї суми кредитної заборгованості по кредитному договору № NKXRRC02390046 від 19.12.2008р., яку позивач, враховуючи умови договору та свою економічну зацікавленість, визначив станом на 26.12.2012р., а відтак, строк договору закінчився, а між сторонами існують лише невиконані зобов'язальні правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (ст.ст. 530, 631 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року № 6-116цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У абз. 1, 2 п. 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику розгляду судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" судам роз'яснено, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.

Таким чином, оскільки ухвалене судове рішення про стягнення всієї заборгованості за кредитним договором, то нарахування відсотків за користування кредитом, неустойки та комісійних по договору поза строком дії кредитного договору законом не передбачено.

Крім того, суд зазначає, що згідно п. 5.1. Умов надання кредиту фізичним особам ("Розстрочка") ("Стандарт"), у випадку не своєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує банку пеню, в розмірі 1,25% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 гривні. При цьому відсотки за користування кредитом на суму простроченої заборгованості додатково до вищевказаної пені банком не нараховуються.

Відповідно до п. 5.3. Умов надання кредиту фізичним особам ("Розстрочка") ("Стандарт"), при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

З розрахунку заборгованості по кредитному договору № NKXRRC02390046 від 19.12.2008р. зробленого ПАТ КБ "ПриватБанк" не вбачається, за порушення якого зобов'язання застосовано неустойку. Згідно розрахунку у відповідача перед позивачем з 22.12.2009р. не було поточної заборгованості по кредиту, з 14.04.2011р. не було простроченої заборгованості по кредиту, з 22.12.2009р. не нараховувалося відсотків на поточну заборгованість та взагалі не нараховувались відсотки на прострочену заборгованість.

Водночас, згідно вказаного розрахунку у відповідача перед позивачем станом на 21.12.2009 року існувала заборгованість по відсоткам в сумі 127 грн. 42 коп., яка була сталою до 13.04.2011р. В подальшому вказана заборгованість зменшилась та станом на 14.04.2011р. становила 126 грн. 62 коп.

Водночас, суд відмічає, що заборгованість по відсоткам в сумі 127 грн. 42 коп. була визначена позивачем станом на 26.12.2012р. та стягнута рішенням Врадіївського районного суду від 09.04.2013р.

Вказаним рішенням також було стягнуто всю заборгованість по кредитному договору станом на 26.12.2012р., в тому числі пеню та штраф за неналежне виконання умов договору.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, враховуючи вимоги чинного законодавства, умови договору, розрахунок заборгованості та рішення суду від 09.04.2013р. в позивача відсутні правові підстави для нарахування неустойки.

На підставі викладеного в сукупності, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість вимог позивача, а відтак позов не підлягає задоволенню.

На підставі вимог ст. 88 ЦПК України, судові витрати в сумі 1 218 грн. 00 коп., сплачені позивачем при подачі позову до суду, залишаються за ним.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 23 537 грн. 13 коп. - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Врадіївський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ф.Г. Сокол