ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" листопада 2015 р.Справа № 921/898/15-г

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК"

про стягнення 72132,17 грн.;

Суддя Горячук Н.О.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: за дов. Баліцька Ю.С.;

Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з відповідача Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" грошових коштів за договором банківського вкладу №ЮД-139251/4 від 12.12.2014р. та відшкодування шкоди у сумі 72132,17грн. в тому числі 47900,00грн. основного боргу, 5748,00грн. відсотків, 3165,23грн. інфляційних витрат, 15318,94грн. пені.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 02.09.2015р. позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 передано за встановленою територіальною підсудністю до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.09.2015р. порушено провадження у справі №921/898/15-г.

02.11.2015р. за вх.суду№27162/15 позивач звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутністю.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позов.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

12.12.2014р. між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" (відповідач, Банк, ПАТ "ІМЕКСБАНК") та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач, Вкладник, ФОП ОСОБА_1.) укладено договір банківського вкладу №ЮД-1392251/4 („Класичний") (далі договір) за яким Вкладник передає у користування Банку вільні грошові кошти у сумі 47900,00грн., шляхом їх перерахування з власного поточного рахунку на депозитний рахунок НОМЕР_2, відкритий в АТ "ІМЕКСБАНК". Договір укладається на термін з 12.12.2014р. по 12.01.2015р. Відсоткова ставка встановлюється у розмірі 12% річних на протязі дії договору (п.п. 1.1, 1.2. договору).

Перерахування нарахованих відсотків станом на передостанній день дії договору на поточний рахунок Вкладника НОМЕР_1 здійснюється у день його закінчення. Після закінчення строку дії договору або його дострокового припинення, Банк на протязі двох робочих днів перераховує суму депозиту та нараховані за ним відсотки за останній період на поточний рахунок, зазначений у п.2.2. договору. У разі дострокового припинення дії договору з ініціативи Вкладника, банк утримує компенсацію, згідно п.4.1. договору (п.п. 2.2., 2.3. договору).

Відповідно до п.3.1.3. Банк зобов'язаний повернути суму депозиту та нараховані відсотки на поточний рахунок Вкладника у випадках та порядку, передбачених договором.

Позивач зазначає, що 12.01.2015р. в день припинення договору банківського вкладу, він звернувся до відповідача з заявою про видачу коштів та про виплату передбачених договором відсотків, однак відповідачем було відмовлено у видачі коштів.

У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача 72132,17грн. в тому числі 47900,00грн. основного боргу, 5748,00грн. відсотків, 3165,23грн. інфляційних витрат, 15318,94грн. пені.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 12.12.2014р. між позивачем та відповідачем укладено договір банківського вкладу №ЮД-1392251/4 („Класичний") за яким позивач передав у користування відповідачу вільні грошові кошти у сумі 47900,00грн., шляхом їх перерахування з власного поточного рахунку на депозитний рахунок НОМЕР_2, відкритий в АТ "ІМЕКСБАНК". Договір був укладений на термін з 12.12.2014р. по 12.01.2015р. з відсотковою ставкою у розмірі 12% річних на протязі дії договору.

12.01.2015р. в день припинення договору банківського вкладу, позивач звернувся до відповідача з заявою про видачу коштів у сумі 47900,00грн. та про виплату передбачених договором відсотків, однак відповідачем було відмовлено у видачі коштів.

Статтею 1058 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно статті 1061 Цивільного кодексу України Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом (стаття 1074 Цивільного кодексу України).

Матеріали справи свідчать, що у відповідача Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" з 27.01.2015р. по 26.05.2014р. запроваджена тимчасова адміністрація, що підтверджується рішенням №16 від 16.01.2015р. Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішенням №105 від 27.05.2015р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вирішено розпочати ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК".

За приписами ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.

Положеннями ст. 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Статтею 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" унормовано, що цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Питання запровадження та здійснення тимчасової адміністрації регулюються розділом VII Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Так, п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банків, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, нарахування неустойки (штрафів, пені), інших економічних, фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та ін.

Визначення поняття "кредитор банку" містять приписи Закону України "Про банки і банківську діяльність". Так, відповідно до статті 2 Закону, кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Оскільки, на день звернення Клієнта з позовом до суду в Банку було запроваджено тимчасову адміністрацію, виконання вказаної операції зі списання грошових коштів обмежувалось повноваженнями ПАТ "ІМЕКСБАНК", передбаченими п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

У подальшому, 26.01.2015р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з підстав прийняття Правлінням НБУ 26.01.2015р. постанови №50 „Про віднесення ПАТ "ІМЕКСБАНК" до категорії неплатоспроможних", прийнято рішення про початок ліквідації Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію - ОСОБА_4.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №189 від 19.10.2015р. відкликано всі повноваження ліквідатора АТ „ІМЕКСБАНК" ОСОБА_4 та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ „ІМЕКСБАНК" ОСОБА_5

Статтею 17 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачена заборона на здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії.

Крім того, порядок ліквідації банку регулюється розділом VIII Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Так, ч. 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.

З дня призначення уповноваженої особи Фонду:

1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється;

2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;

4) припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку;

5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;

6) укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону;

7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається (ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури (ч. 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Положеннями статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено повноваження уповноваженої особи Фонду, зокрема, відповідно до пункту 4 частини 1 вказаної статті, уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження: складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи:

1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду (частина 1 та 2 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Частиною 4 вказаною вище статті передбачено, що будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

До того ж, відповідно до п. 4.27 Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 року №2 "Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку", уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за винятком погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують здійснення процедури ліквідації.

Таким чином, з системного аналізу вищевикладеного, враховуючи прийняте рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про ліквідацію ПАТ "ІМЕКСБАНК", задоволення вимог кредиторів банку, зокрема Вкладника, здійснюється виключно у межах процедури ліквідації банку та у порядку передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Оскільки позивач є кредитором банку щодо майнового зобов'язання з перерахування грошових коштів та з урахуванням встановленої Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" заборони на задоволення вимог кредиторів банку щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку, підстави для задоволення позову відсутні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України по справі №910/9228/14 від 23.12.2014р.

Судові витрати, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 05 листопада 2015 р.

Суддя Н.О. Горячук