Деражнянський районний суд Хмельницької області

м. Деражня, вул. Миру, 43, 32200, (03856) 2-10-24

Справа №2-а-1448

2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2010 року Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого – судді Зарєчної І.В.

при секретарі Данилишиній М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Деражні справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1 до ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

В позовній заяві ОСОБА_1 стверджує, що згідно з постановою інспектора дорожньо-патрульної служби від 26 квітня 2010 року на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн. за ст. 122 ч. 1 КУпАП. Як вбачається зі змісту постанови, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало те, що він, керуючи 24 квітня 2010 року о 2 год. 10 хв. автомобілем «Шевроле», номерний знак НОМЕР_1, на 136 км. автодороги Устилуг-Луцьк-Рівне, в зоні дії дорожнього знаку 5.45. перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 27 км/год. Проте, вказує ОСОБА_1, швидкість руху вказаній ділянці автодороги він не перевищив, дотримавши п. 12.4 Правил дорожнього руху України, а тому просить задовольнити його позов та поновити строк звернення до суду на тій підставі, що він отримав копію постанови по справі про адміністративне правопорушення по закінченню строку на її оскарження.

В судове засідання позивач не з'явився, проте подав до суду письмову заяву, в якій підтримує позов та просить провести розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подавши до суду письмову заяву, в якій просить відмовити в задоволенні позову та провести розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в силу наступних підстав.

Згідно із п. 12.4 Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

Відповідно до ст. 122 ч.1 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 км/год., тягне за собою накладення штрафу від п"ятнадцяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 26 квітня 2010 року керував автомобілем «Шевроле», номерний знак НОМЕР_1, на 136 км. автодороги Устилуг-Луцьк-Рівне, оскільки він сам підтвердив цю обставину.

Із постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1, в порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України, рухався на вказаному відрізку автодороги, при обмеженні швидкості 60 км./год., з перевищенням швидкості на 27 км./год.

Зі змісту рапорту, доданого відповідачем до матеріалів справи, видно, що перевищення швидкості руху автомобілем під керуванням позивача зафіксовано із застосуванням приладу "Візир" №0711242, що має функції фото-, кінозйомки та відеозапису.

Згідно із ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Порядок збирання доказів при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, визначений ст. 14-1 КУпАП та Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державної інспекції МВС України, затвердженою наказом МВС України від 13 листопада 2006 року № 1111.

Відповідно до п. 13. 1 та абзацу першого п. 13.2 вказаної Інструкції спеціальні контрольно-вимірювальні прилади для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок у документах, інші спеціальні технічні засоби застосовуються згідно з інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів. До роботи зі спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Перевірка знань правил експлуатації спеціальних технічних засобів здійснюється щокварталу. Працівники, які не склали заліків, до роботи з такими засобами не допускаються.

Однак відомості про те, що працівник, який використовував технічний засіб "Візир" при вимірюванні швидкості автомобіля під керуванням позивача, вивчив ці Інструкцію та методичні рекомендації і склав відповідні іспити, у справі відсутні, що викликає сумнів у правильності його використання, зокрема й у тому, що швидкість автомобіля «Деу», номерний знак НОМЕР_2, вимірювалася в автоматичному режимі, про що зазначено у рапорті працівника ДПС.

Немає у справі і даних про те, що пристрій „Візир” надавався на відповідну експертизу або сертифікацію і з цього приводу є позитивний висновок експертизи чи сертифікат відповідності.

У витребуваних у відповідача матеріалах наявний фотознімок належного позивачу автомобіля, проте, де вчинена зйомка, зі знімку не вбачається. Будь-яких інших доказів, котрі б підтверджували факт перевищення позивачкою обмеження швидкості руху на вказаному відрізку автодороги, відповідачем не подано, а тому постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню із закриттям справи.

Підлягає задоволенню вимога позивача щодо поновлення строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення на тій підставі, що копія постанови ОСОБА_1 була отримана по закінченню строку на її оскарження.

Керуючись ст. ст. 289, 293 КУпАП та ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -

постановив:

поновити ОСОБА_1 строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову інспектора дорожньо-патрульної служби Рівненської роти ДПС для ОДДЗ від 26 квітня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 300 грн. скасувати і справу закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Зарєчна І.В.