ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Головуючий у 1-й інстанції: Гордійчук І.О.

                                        Суддя-доповідач:ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

іменем України

"12" липня 2012 р. Справа № 2-а-1116/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Євпак В.В.

ОСОБА_2,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області на постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від "05" вересня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 05 вересня 2011 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_4 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі двох мінімальних заробітних плат та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком за період з 25 січня 2011 року по 22 липня 2011 року. Зобов'язано ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 невиплачене підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі двох мінімальних заробітних плат та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком за період з 25 січня 2011 року по 22 липня 2011 року включно з урахуванням фактично виплачених сум протягом вказаного часу. Постанову звернуто до негайного виконання.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області про проведення донарахування та виплати йому коштів за ст.ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позивач, є пенсіонером та перебуває на обліку в ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року віднесено до зони гарантованого (добровільного) відселення, а також є потерпілим від аварії на ЧАЄС 3-ї категорії, що підтверджується відповідним посвідченням.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата - у зоні гарантованого (добровільного) відселення - у розмірі двох мінімальних заробітних плат.

За змістом ст. 51 зазначеного Закону передбачено, що особам, віднесеним до 3 категорії, додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2010 року - 869,00 грн., з 01.04.2010 року - 884,00 грн., з 01.07.2010 року - 888,00 грн., з 01.10.2010 року - 907,00 грн.

Всупереч ст. ст. 39, 51 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, відповідно до ПКМУ № 530 від 28.05.2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.

З огляду на те, що ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має вищу юридичну силу в порівняні з ПКМУ № 530 від 28.05.2008 року відповідач не правомірно виплачував доплату до пенсії та додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №497 "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов"язок щодо виплати пенсій та доплат до пенсій, які передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Також, апеляційна інстанція приходить до висновку і про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії в розмірі передбаченому ст.ст.39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги позивача.

Однак, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України, постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів виконуються негайно - у межах суми стягнення за один місяць.

Отже, постанова суду в частині допуску до негайного виконання підлягає зміні.

Керуючись ст.ст.195, 197, 201, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області задовольнити частково.

Постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від 05 вересня 2011 року в частині допуску до негайного виконання змінити.

Допустити до негайного виконання постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від 05 вересня в межах суми стягнення за один місяць.

У решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: ОСОБА_5 ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Мартинович Мефодій Павлович вул. 40-річчя Перемоги, буд. 31,с. Осова,Дубровицький район, Рівненська область,34100

3- відповідачу ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області вул. Миру,8,м. Дубровиця,Дубровицький район, Рівненська область,34100