АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6329/15 Справа № 412/11802/2012 Головуючий у 1 й інстанції - Черновськой Г.В. Доповідач - Гайдук В.І.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Гайдук В.І.,

суддів Міхеєва В.Ю., Єлізаренко І.А.,

за участю секретаря Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2015 року

по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості кредитними договорами; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про визнання договорів припиненими, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2012 року ПАТ «Банк Кредит Дніпро» звернулось до суду з вказаним позовом, зазначаючи, що 16 серпня 2005 року між банком та ОСОБА_3 було укладено договір про надання кредитної лінії № 160805/1 та договір про обслуговування міжнародної дебетової пластикової картки НОМЕР_1 від 07 липня 2003 року, згідно умов яких відповідач отримала кредит у розмірі 10000 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на пластикову картку. Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_3 умов договору, станом на 07 вересня 2012 року утворилася заборгованість в розмірі 100498,47 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача, а також покласти на нього судові витрати по справі (т.1 а.с. 3-5).

У грудні 2014 року ОСОБА_3, звернулась із зустрічним позовом, в якому з урахуванням уточнень просила визнати договір про надання кредитної лінії № 160805/1 від 16 серпня 2005 року таким, що припинив свою дію з серпня 2007 року; визнати договір НОМЕР_1 від 07 липня 2003 року про обслуговування міжнародної дебетової пластикової картки та договір НОМЕР_2 від 11 серпня 2005 року про обслуговування міжнародної дебетової пластикової картки, укладені між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк Кредит Дніпро» такими, що припинили свою дію з лютого 2009 року. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 11 квітня 2011 року між сторонами була укладена мирова угода, відповідно до якої банк відмовився від усіх позовних вимог до ОСОБА_3 щодо стягнення заборгованості договором про надання кредитної лінії № 160805/1 від 16 серпня 2005 року та за договором НОМЕР_1 від 11 серпня 2005 року. Дана мирова угода була прийнята судом та провадження по відповідній цивільній справі - закрито (т. 2 а.с. 48, 65-66).

Справа розглядалась судами неодноразово, рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2015 року у задоволенні позовних вимог ПАТ «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_3 було відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ПАТ «Банк Кредит Дніпро» про визнання договорів припиненими - задоволено.

Визнано договір про надання кредитної лінії № 160805/1 від 16 серпня 2005 року таким, що припинив свою дію з серпня 2007 року .

Визнано договір НОМЕР_1 від 07 липня 2003 року про обслуговування міжнародної дебетової пластикової картки та договір НОМЕР_2 від 11 серпня 2005 року про обслуговування міжнародної дебетової пластикової картки, укладені між ОСОБА_3 та ПАТ «Банк Кредит Дніпро» такими, що припинили свою дію з лютого 2009 року.

Стягнуто з ПАТ «Банк Кредит Дніпро» на користь держави судовий збір у сумі 243,60 грн. (т.2 а.с. 130).

В апеляційній скарзі ПАТ «Банк Кредит Дніпро» посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні судового рішення, неповне з'ясування судом обставин у справі, у зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог (т.2 а.с. 135-139).

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та задовольняючи зустрічні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що вимоги позивача були предметом судового розгляду в іншій справі та є ухвала суду про визнання мирової угоди між сторонами.

Проте погодитись з такими висновками суду не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 липня 2003 року між ЗАТ КБ «Кредит-Дніпро» (правонаступником якого є ПАТ «Банк Кредит Дніпро») та ОСОБА_3 було укладено договір про обслуговування міжнародної дебетової пластикової картки НОМЕР_1, за умовами якого банк видає клієнту пластикову картку Visa Electron, а також для здійснення розрахунків відкриває спеціальний картковий рахунок № НОМЕР_1 та здійснює його обслуговування, що підтверджується копією даного договору, наявною в матеріалах справи (т. 1 а.с. 15-18, 85-86).

В подальшому, 11 серпня 2005 року між сторонами було укладено договір про обслуговування міжнародної дебетової пластикової картки НОМЕР_2, за умовами якого банк видає клієнту пластикову картку Visa Electron Instant Issue, а також для здійснення розрахунків відкриває спеціальний картковий рахунок № НОМЕР_2 та здійснює його обслуговування (т. 1 а.с. 19-22).

Також, між сторонами був укладений договір про надання кредитної лінії №160805/1, відповідно до умов якого банк зобов'язався відкрити позичковий рахунок № НОМЕР_3 та надати кредит в межах 10000 грн. строком до 15 серпня 2007 року шляхом видачі коштів з карткового рахунку згідно договору № НОМЕР_2 від 11 серпня 2005 року.

Згідно п. 7.1 даного договору нарахування та сплата відсотків за користування кредитними ресурсами здійснювалось шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів з карткового рахунку позичальника згідно додаткової угоди №1 від 16 серпня 2005 року, якою сторони внесли до основного договору наступні пункти:

п.1.5 У відповідності з договором про надання кредитної лінії №160805/1 від 16 серпня 2005 року Банк надає Клієнту споживчий кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії в сумі 10000 грн. під 20% річних. Для здійснення розрахунків за договором про надання кредитної лінії №160805/1 від 16 серпня 2005 року Клієнту відкривається ссудний рахунок НОМЕР_3;

п. 2.11 У відповідності з договором про надання кредитної лінії №160805/1 від 16 серпня 2005 року Банк здійснює розрахунок та утримання відсотків щомісяця в останній робочий день місяця. Клієнт зобов'язаний забезпечити необхідну суму на Рахунку для щомісячного погашення кредиту та відсотків за його використання;

п. 3.2.15 Клієнт зобов'язується забезпечити на Рахунку, в оговорений п.2.11 термін, суми необхідні для погашення частини споживчого кредиту та відсотків за його використання у відповідності з договором про надання кредитної лінії №160805/1 від 16 серпня 2005 року (т. 1 а.с. 12-13, 23, 89).

Окремо слід зауважити, що в екземплярі договору № 160805/1 від 16 серпня 2005 року, який надала ОСОБА_3 відсутня інформація стосовно позичкового та карткового рахунків за допомогою яких повинно відбуватись надання та погашення кредиту (т. 1 а.с. 88).

Також, з матеріалів справи вбачається, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходилася справа № 2-5862/11 за позовом ПАТ «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та розірвання договору.

Предметом позову у наведеній вище цивільній справі було стягнення боргу за кредитним договором, який існував станом на 03 квітня 2007 року в сумі 11399,50 грн., з урахуванням уточнень (т.1 а.с. 141-142).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2011 року у зазначеній вище справі визнано мирову угоду, укладену між сторонами (т.1 а.с. 78-83, 92-93).

23 січня 2013 року сторони уклали договір про розірвання договору про обслуговування міжнародної дебетової пластикової картки НОМЕР_1 від 07 липня 2003 року, відповідно до якого також було закрито картковий рахунок № НОМЕР_1 (т.1 а.с. 114).

Отже, виходячи з умов вищенаведених договорів та додаткових угод до них, 11 серпня 2005 року сторони укладають договір про обслуговування міжнародної дебетової пластикової картки НОМЕР_2, за яким банк відкриває ОСОБА_3 картковий рахунок № НОМЕР_2 для обслуговування дебетової пластикової картки, на який також повинні були бути спрямовані кредитні кошти за договором кредитної лінії №160805/1 в розмірі 10000 грн. з кінцевим строком повернення 15 серпня 2007 року. Нарахування та списання відсотків за позикою повинно було проводитись по рахунку № НОМЕР_1 (п. 7.1. договору №160805/1).

Разом з тим, відповідно наданих банком розрахунків заборгованості та виписок по рахункам № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 фактично грошові кошти, які ОСОБА_3 знімала з карткового рахунку, обліковувались на рахунку № НОМЕР_3, так само і відсотки нараховувались та списувались з карткового рахунку НОМЕР_1.

Також, 15 серпня 2007 року з даного рахунку (НОМЕР_1) банк зробив списання заборгованості в сумі 9980 грн. (т.1 а.с. 25-28, т.2 49-53, 55-61, 211, 217-218).

Більш того, данні стосовно номерів карткових рахунків за допомогою яких повинно відбуватись надання та погашення кредиту в копії договору №160805/1, що був наданий Банком, вписані від руки у розпечатаний за допомогою технічних засобів текст договору, в той же час такі данні відсутні у екземплярі договору який надала ОСОБА_3 Оригінал договору Банк суду не надав.

Розрахунків за картковим рахунком № НОМЕР_1 на якому повинно відбуватись нарахування та списання відсотків за позикою Банком не надано, а згідно до наявної в матеріалах справи копії виписки за цим рахунком, заборгованість по ньому відсутня, крім того, 23 січня 2013 року за згодою сторін договір з обслуговування даного рахунку було розірвано (т.1 а.с. 91, 114).

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що під час розгляду справи Банк не навів належних доказів на підтвердження своїх доводів стосовно наявності у ОСОБА_3 заборгованості за кредитом, оскільки надані розрахунки по картковим рахункам № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 не відповідають умовам укладених між сторонами договорів.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині підстав та обґрунтування відмови у позовних вимогах ПАТ «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_3

Перевіряючи оскаржуване рішення в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_3, судова колегія також не може погодитись з висновками місцевого суду.

Відповідно до вимог уточненої зустрічної позовної заяви, ОСОБА_3 просить суд визнати вищевказані договори такими, що припинили свою дію, посилаючись на положення статей 598, 601, 605 ЦК України.

За положеннями ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно до ст. 605 ЦК України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Приймаючи до уваги, що наявність між сторонами зустрічних однорідних вимог в судовому засіданні не встановлена, а можливість розцінювати укладену між сторонами мирову угоду, як факт звільнення (прощення боргу) в повному обсязі, ОСОБА_3 недоведена, враховуючи, що предметом позову у справі де укладено мирову угоду була заборгованість станом на 03 квітня 2007 року в сумі 11399,50 грн.

Отже, рішення суду в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 до ПАТ «Банк Кредит Дніпро» про визнання договорів припиненими підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову у задоволені зустрічної позовної вимоги ОСОБА_3 у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Вирішуючи питання судових витрат та приймаючи до уваги положення ст.88 ЦПК України, судова колегія вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь Банка сплачений ним судовий збір у розмірі 121,80 грн. (т. 2 а.с. 141).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» - задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2015 року змінити в частині підстав та обґрунтування відмови у позовних вимогах публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості кредитними договорами.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2015 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про визнання договорів припиненими - скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні цих вимог.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» у рахунок відшкодування судових витрат - 121,80 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: