Справа № 127/21125/15-ц

Провадження № 2/127/6544/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

11.11.2015 року м.Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Волошина С.В.,

при секретарі - Тонкопій Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Перша" до ОСОБА_1 про компенсацію страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Перша" 07.09.2015 року звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про компенсацію страхового відшкодування.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 24.02.2012 року між ПрАТ "Страхова компанія "Перша" та ОСОБА_2, відповідно до умов Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом АВ/ 1825873.

11.11.2012 року о 20.00 год. по вул. В.Киянка в м. Вінниці сталося ДТП за участю автомобіля ГАЗ-33023, д.н.з. НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_1 (власник автомобіля ОСОБА_2) та автомобіля Мерседес, д.н.з. НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3. Після ДТП ОСОБА_1 самовільно залишив місце пригоди.

Згідно постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 19.12.2012 року, ДТП сталося внаслідок порушення відповідачем ПДР України (ст.124 КУпАП). Внаслідок зазначеного ДПТ було завдано майнової шкоди власнику автомобіля Мерседес д.н.з. НОМЕР_2. На підставі Заяви, відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту ЦВ-24-5986 від 09.01.2013 року та на підставі вимог Закону, ПрАТ «Страхова компанія «Перша» (платіжне доручення №3525 від 16.01.2013 року) провела страхове відшкодування власнику потерпілого ТЗ ОСОБА_3 в розмірі 2 550,68 гривень.

У зв'язку із самовільним залишенням водієм, який спричинив ДТП, місця пригоди до ПрАТ "Страхова компанія "Перша" перейшло право вимоги на отримання від винної особи ОСОБА_1 100% компенсації страхового відшкодування, виплаченого потерпілій особі в розмірі 2 550,68 гривень.

18.06.2015 року за вих. СУ/1063/3 позивач звертався до відповідача з регресною вимогою з пропозицією сплатити вказані кошти в добровільному порядку, однак станом на дату подання позовної заяви до суду, відповідачем заборгованість не погашено.

Викладене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, в якому він просить стягнути з відповідача компенсацію сплаченого страхового відшкодування в розмірі 2 550,68 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 243,60 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, проте надіслав до суду засобами поштового зв'язку клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача, позов підтримав в повному обсязі, просив суд його задовольнити, проти винесення заочного рішення у справі не заперечив.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно у встановлений законом спосіб, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, з урахуванням приписів ст. 224 ЦПК України, суд прийшов до висновку про розгляд справи у відсутність відповідача в порядку заочного провадження, оскільки представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно полісу № АВ/1825873 від 24.02.2012 р. обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, забезпечений транспортний засіб ГАЗ-33023, д.н.з.НОМЕР_5, власником якого є ОСОБА_2, був застрахований в Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Перша" на строк до 23.02.2013р. включно (а.с.21).

За даним полісом, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну встановлений в сумі 50 000 грн. та франшиза - в розмірі 500,00 грн.

11.11.2012 року о 20 год. в м. Вінниці по вул. В.Киянка за причетності відповідача, який керував автомобілем ГАЗ-33023, д/н НОМЕР_5, була скоєна дорожньо транспортна пригода (а.с.8).

Згідно постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 19.11.2012 року у справі №232/2556/12, 11.11.2012 року о 20 год. в м. Вінниці по вул. В.Киянка водій ОСОБА_1, в порушення вимог п.2.10 Правил дорожнього руху України, керуючи автомобілем ГАЗ-33023, д/н НОМЕР_5, будучи причетним до ДТП, залишив місце пригоди. ОСОБА_1 в ході судового розгляду справи пояснив, що 11.11.2012 року о 20 год. в м. Вінниці по вул. В.Киянка під час паркування допустив дотичне зіткнення з автомобілем «Мерседес», д/н НОМЕР_2, після чого залишив місце події, свою вину у скоєному визнав повністю. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та застосованого до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 306 грн. (а.с.9).

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Слід зауважити, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої винесено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, це судове рішення є обов'язковим для суду в частині з'ясування питань чи мали місце такі дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи даний позов, який випливає зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі перевіряти обставини ДТП, обговорювати вину особи і робити висновки про відповідальність осіб, причетних до ДТП, а може лише вирішувати питання про розмір відшкодування, на що також звернув увагу Верховний Суд України та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, що зазнав пошкоджень в результаті ДТП, вбачається, що власником автомобіля Мерседес-Бенс, реєстраційний номер НОМЕР_2, 1998 року випуску, є ОСОБА_3 (а.с. 16).

Згідно Висновку експерта №617Е-11 автотоварознавчого дослідження від 22.11.2012 року, вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу заподіяного власнику автомобіля «Мерседес-Бенс С-180» внаслідок пошкодження під час ДТП в цінах станом на час завершення виконання даного дослідження складає 3 527,82 гривень (а.с.10-20).

Відповідно до Страхового акту від 09.01.2013 року та розрахунку суми страхового відшкодування у справі №ЦВ-24-5986 розмір страхового відшкодування ОСОБА_3 становить 2 550,68 гривень (а.с.6).

З платіжного доручення №3525 від 16.01.2013 року вбачається, що ПрАТ "Страхова компанія "Перша" було здійснено виплату потерпілому ОСОБА_3 страхового відшкодування в розмірі 2 550,68 гривень (а.с.5).

18.06.2015 року за вих. №СУ/1063/3 позивач звертався до відповідача з претензією про регресні вимоги з пропозицією сплатити кошти в сумі 2 550,68 гривень в добровільному порядку (а.с.27).

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"). В зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що подія яка сталася 11.11.2012 року є страховим випадком.

Таким чином, фактичні витрати страхової компанії, пов'язані з цим страховим випадком, складають 2 550,68 гривень.

Згідно ст.ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На це також звернув увагу Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Постанові Пленуму № 4 від 01.03.2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішення спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні ДТП встановлена постановою суду.

Відповідно до вимог ст.ст. 3, 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну в результаті ДТП.

Так, відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке Страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Пунктом 38.1.1. ст. 38 вищезазначеного Закону визначено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Згідно ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Правилами ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема відшкождування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Враховуючи викладене та сукупність доказів у справі, суд дійшов висновку про те, що вина відповідача у ДТП встановлена, позивачем здійснене страхове відшкодування потерпілому, у зв'язку з чим у позивача виникло право регресної вимоги про стягнення з відповідача виплаченої суми страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 243,60 грн. судового збору.

На підставі викладено, згідно ст. ст. 993, 1187, 1191, 1194 ЦК України, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 169, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний НОМЕР_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» (03118, м.Київ, проспект Червонозоряний, 150, код ЄДРПОУ 31681672) компенсацію сплаченого страхового відшкодування в розмірі 2 550,68 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний НОМЕР_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» (03118, м.Київ, проспект Червонозоряний, 150, код ЄДРПОУ 31681672) судові витрати у виді судового збору в розмірі 243,60 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: