УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Горелкіної Н.А.,

суддів: Євграфової Є.П., Євтушенко О.І.,

Маляренка А.В., Ситнік О.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед», ОСОБА_4 про відшкодування шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду м. Києва від 15 квітня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 8 квітня 2011 року з вини ОСОБА_4 сталася дорожньо-транспортна пригода, у результаті якої завдано шкоди його здоров'ю і пошкоджено належне йому майно. На час вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільна відповідальність ОСОБА_4 була застрахована у ПрАТ «Дніпроінмед» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Він вчасно звернувся до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування, однак ПрАТ «Дніпроінмед» свої зобов'язання не виконало.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 2 липня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «СК «Дніпроінмед» на користь ОСОБА_3 шкоду, спричинену в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка складається з: 930 грн. 44 коп. - шкода пов'язана з лікуванням; 4 294 грн. - шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності; 10 945 грн. - шкода спричинена пошкодженням велосипеда; 1 950 грн. - шкода, пов'язана з пошкодженням майна; 2 500 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Вирішено питання про судові витрати.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 15 квітня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив із того, що шкоду майну та здоров'ю позивача було завдано з вини ОСОБА_4, цивільно-правова відповідальність якої була застрахована ПрАТ «СК «Дніпроінмед», яке повинно відшкодувати спричинену ОСОБА_3 шкоду.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, виходив із того, що за змістом ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» про дорожньо-транспортну пригоду, місцезнаходження забезпеченого транспортного засобу та пошкодженого майна страховика має повідомляти особа, відповідальність якої застрахована, а страхувальником ОСОБА_4 такий обов'язок не виконано. До ОСОБА_4 позовні вимоги не заявлені.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.

Судом установлено, що 8 квітня 2011 року ОСОБА_4, керуючи автомобілем марки «Хонда», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Урлівській в м. Києві при виді велосипедиста ОСОБА_3, який рухався в попутному напрямку, не прийняла всіх можливих заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного об'їзду і скоїла на нього наїзд, що призвело до пошкодження транспортного засобу та особистого майна, чим порушила п. 12.3 ПДР.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 26 травня 2011 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

На час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована ПрАТ «СК «Дніпроінмед» згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до п. п. 33.1.4. п. 33.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися зокрема зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують (п. 35.1. Закону).

Згідно з п. п. 37.1.3., 37.1.4. п. 37.1. Закону підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди; неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

З матеріалів справи вбачається, що 14 квітня 2011 року ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ «СК «Дніпроінмед» із повідомленням про страховий випадок та виплату страхового відшкодування. Однак страхове відшкодування не отримав.

Таким чином, потерпілий виконав покладені на нього п. п. 35.1., 37.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язки у відповідний до Закону порядок та строк.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку. Наприклад, несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика без поважних на те причин про настання страхового випадку може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування у тому разі, якщо воно позбавило страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком.

Тобто, сам лише факт порушення страхувальником визначеного договором порядку повідомлення про настання страхового випадку за наявності повідомлення про настання такого випадку, не може бути підставою для відмови у здійсненні страхової виплати.

У такому разі неповідомлення страхувальником або водієм забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, страховика про страховий випадок відповідно до ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» становить підставу для звернення страховиком із регресною вимогою до указаної особи (осіб) після виплати страхового відшкодування відповідно до п. 38.1. цього Закону.

З огляду на наведені положення та обставини справи обґрунтованість позовних вимог позивача до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед» апеляційним судом не перевірена, висновок про відмову у задоволенні позову у зв»язку з тим, що ОСОБА_4 не зверталася до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед» з повідомленням про ДТП , помилковий.

Згідно із ч. 1 ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі в справі іншу особу як співвідповідача.

З огляду на залучення до участі у справі в якості відповідача ОСОБА_4 у разі, якщо обставини, яким позивач обґрунтовує вимоги вказують на те, що відповідальність повинна нести ця особа, а не та, до якої пред'явлено позов, суд відмовляє в позові до неналежного відповідача з цієї підстави і повинен вирішити позов по суті щодо іншого залученого судом до участі в розгляді справи відповідача. Таке роз»яснення містить п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції».

Ураховуючи вказані вимоги процесуального права, суд, залучивши до розгляду справи ОСОБА_4, не вирішив спору по суті відносно цієї особи.

За таких обставин в силу ч.3 ст. 338 ЦПК України рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 15 квітня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.А. Горелкіна

Судді: Є.П. Євграфова

О.І. Євтушенко

А.В. Маляренко

О.М. Ситнік