УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Горелкіної Н.А.,

суддів: Євграфової Є.П., Євтушенко О.І.,

Маляренка А.В., Ситнік О.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу «Євминка» до ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно за касаційною скаргою ОСОБА_5 на окрему ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 21 липня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2014 року СВК «Євминка» звернувся до суду з указаним позовом, у якому з урахуванням уточнень просив суд визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, оформлене на ОСОБА_3, на комплекс нежитлових будівель за адресою: АДРЕСА_1 площею 1 411,1 кв.м., оскільки зазначене свідоцтво видано з порушенням норм чинного законодавства.

Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 16 лютого 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 21 липня 2015 року рішення суду першої інстанції змінено в частині мотивів відмови у задоволенні позову.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Окремою ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 21 липня 2015 року постановлено довести до відома голови Козелецького районного суду Чернігівської області про факти порушення суддею ОСОБА_5. норм процесуального права.

У касаційній скарзі суддя Козелецького районного суду Чернігівської області ОСОБА_5 просить скасувати окрему ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 21 липня 2015 року, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Апеляційний суд, постановляючи окрему ухвалу, виходив із того, що головуючим у суді першої інстанції при розгляді справи допущено порушення норм цивільного процесуального права під час здійснення правосуддя.

Однак з висновками, викладеними в окремій ухвалі апеляційного суду, погодитись не можна.

Відповідно до ст. 320 ЦПК України апеляційний суд у випадках і в порядку, встановлених ст. 211 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу. Суд може також постановити окрему ухвалу, в якій зазначити порушення норм права і помилки, допущені судом першої інстанції, які не є підставою для скасування рішення чи ухвали суду першої інстанції.

Згідно з п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» апеляційні суди постановляють окремі ухвали та направляють їх відповідним особам і органам для вжиття ними необхідних заходів у порядку, встановленому ст. 211 ЦПК України, як щодо виявлених при розгляді справи причин та умов, що сприяли порушенню закону, так і щодо порушення норм права та помилок, зокрема тяганини, інших недоліків під час розгляду справи, допущених судом першої інстанції, що не фіксуються в судовому рішенні апеляційного суду.

Окремі ухвали про допущені судом першої інстанції порушення норм права і помилки направляються для їх усунення та з метою запобігання їх виникненню (залежно від характеру та кількості) до суду першої інстанції чи судді, які розглядали справу, або до відповідної кваліфікаційної комісії суддів.

З матеріалів справи не убачається, що суддею ОСОБА_5. було допущено навмисне порушення закону чи несумлінність при розгляді справи.

З матеріалів справи вбачається, що апеляційним судом рішення місцевого суду змінено в частині підстави для відмови в позові, тобто спір вирішено по суті.

Разом з тим, з тексту рішення апеляційного суду не вбачається підстав зміни правових висновків суду, що унеможливлювало визначити, які саме порушення були допущені судом першої інстанції.

У зв'язку з цим, беручи до уваги те, що окрема ухвала - це форма впливу на суддю за порушення закону, що сприяли вчиненню порушення, колегія суддів не погоджується з тим, що в апеляційного суду були підстави для постановлення окремої ухвали. Зокрема, доводи апеляційного суду на наявність у справі замість оригіналу квитанції про сплату судового збору копії, незавіреної копії посвідчення адвоката, на наявність у справі кількох примірників одного й того ж документа, які надіслані поштою, не є тими порушеннями цивільно-процесуального права, які можуть бути підставою для постановлення окремої ухвали.

Доводи апеляційного суду про порушення розумного строку розгляду справи є неконкретними, при цьому не проаналізовано категорію спору, складність справи, процесуальні дії сторін у справі.

Ураховуючи викладене, у апеляційного суду не було передбачених законом підстав для постановлення окремої ухвали відносно судді Козелецького районного суду Чернігівської області ОСОБА_5.

Оскільки окрема ухвала не відповідає правилам ст. ст. 211, 320 ЦПК України, то підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу судді Козелецького районного суду Чернігівської області ОСОБА_5 задовольнити.

Окрему ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 21 липня 2015 року скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.А. Горелкіна

Судді: Є.П. Євграфова

О.І. Євтушенко

А.В. Маляренко

О.М. Ситнік