У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Горелкіної Н.А.,

суддів: Євграфової Є.П., Маляренка А.В.,

Євтушенко О.І., Ситнік О.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест» про відшкодування майнової та моральної шкоди, зобов'язання перерахувати тариф, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Одеської області від 08 липня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що він є споживачем телекомунікаційних послуг (зв'язок по двох телефонних лініях та інтернет) на підставі договору № 804072, укладеного 14 листопада 2008 року між ним та Приватним акціонерним товариством «Фарлеп-Інвест» (далі - ПАТ «Фарлеп-Інвест») в особі Південної філії (особистий рахунок № НОМЕР_1). У результаті надання відповідачем неналежної якості послуг позивач неодноразово у грудні 2014 року звертався до філії ПАТ «Фарлеп-Інвес» з відповідними заявами щодо ремонту та поновлення якості послуг зв'язку й інтернету, які залишилися без відповіді.

Просив стягнути з відповідача 5 тис. грн на відшкодування майнової шкоди, 10 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, зобов'язати відповідача перерахувати тариф за неповне користування телекомунікаційними послугами згідно з договором № 804072 та відповідно до Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 року № 295, та повернути йому переплачену суму виплат.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 травня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Фарлеп-Інвест» на користь ОСОБА_6 1 тис. грн на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 08 липня 2015 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 травня 2015 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що касаційна скарга має бути задоволена частково.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Зазначеним вимогам рішення апеляційного суду не відповідає.

Судами встановлено, що ОСОБА_6 є споживачем телекомунікаційних послуг (зв'язок по двох телефонних лініях та інтернет) на підставі договору від 14 листопада 2008 року № 804072 (а. с. 3).

У грудні 2014 року позивач звертався до Південної філії ПАТ «Фарлеп-Інвест» з вимогами щодо усунення несправностей зв'язку та інтернету, що надавалися відповідачем відповідно до вказаного договору (а. с. 4, 6).

У січні 2015 року ОСОБА_6 отримав листа від Південної філії ПАТ «Фарлеп-Інвест», у якому зазначено, що компанією вжито всіх необхідних заходів щодо усунення несправностей зв'язку, однак закінчити ремонт спеціалісти не змогли через небажання ОСОБА_6 впустити ремонтну бригаду в належний йому будинок, де пошкоджені телекомунікації, які потребують ремонту (а. с. 5).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_6 зазначав, що відповідач порушив його права споживача телекомунікаційних послуг, та на підставі вимог Закону України «Про захист прав споживачів» просив задовольнити його позовні вимоги про відшкодування майнової та моральної шкоди (а. с. 1, 2).

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, права споживачів, а також механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів урегульовані Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 3 ст. 22 названого Закону споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Згідно з п. 4 ст. 88 ЦПК України у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду заяви позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави.

У абз. 7 п. 35 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду заяви позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави.

Згідно з п. 6 названої постанови пленуму позивачі, які звільнені від сплати судового збору при пред'явленні окремих позовів, і деякі категорії осіб незалежно від виду позову звільняються від сплати судового збору не лише при пред'явленні позову, а й при поданні апеляційних чи касац <http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0010740-14?nreg=v0010740-14&find=1&text=%EA%E0%F1%E0%F6>ійних скарг, заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами та Верховним Судом України.

Такі висновки також узгоджуються з правовою позицією колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 30 червня 2015 року у справі № 21-1090а15, відповідно до якої позивачі звільняються від сплати судового збору, а відтак розмір ставки судового збору для звернення з апеляційною або касаційною скаргою дорівнює нулю, тобто судовий збір в таких випадках сплаті не підлягає.

На вказані вимоги закону апеляційний суд уваги не звернув та безпідставно стягнув з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Фарлеп-Інвест» судовий збір за подачу відповідачем апеляційної скарги у розмірі 121 грн 80 коп.

Крім того, рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ЦПК України.

Відповідно до ч. ч. 1−3, 7 ст. 209 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду − суддями, які розглядали справу. У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, але вступну і резолютивну частини суд має проголосити в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи. Рішення суду, що містить вступну та резолютивну частини, має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи. Виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.

Згідно зі ст. 313 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення та постановляє ухвалу за правилами статті 19 <http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran131> і глави 7 розділу III <http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran1355> цього Кодексу з винятками і доповненнями, зазначеними у ст. ст. 314−316 цього Кодексу. Рішення апеляційного суду оформлюється суддею-доповідачем і підписується усім складом суду, який розглядав справу.

Відповідно до п. 5.23 Вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затверджених наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55, які поширюються на організаційно-розпорядчі документи органів державної влади України, у томі числі й рішення, підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ (повної, якщо документ надруковано не на бланку, скороченої − на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціалу(-ів) і прізвища. Реквізит розміщують під текстом документа або під відміткою про наявність додатків. Якщо документ підписують кілька (дві або більше) осіб, то їхні підписи розташовують один під одним відповідно до підпорядкованості посадових осіб.

Виходячи з указаної вимоги можна зробити висновок, що підпис посадової особи, у тому числі й судді, має розміщатися під текстом, і не передбачено можливості розміщення підпису на пустому аркуші паперу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями згідно зі ст. 11-1 ЦПК України цивільну справу № 522/2814/15-ц за позовом ОСОБА_6 до ПАТ «Фарлеп-Інвест» про відшкодування майнової та моральної шкоди передано на розгляд колегії суддів у складі: Фальчука В.П. (головуючий), Оверіної О.В., Таварткіладзе О.М. (а. с. 73).

З матеріалів справи вбачається, що оригінал судового рішення підписаний тільки головуючим суддею - Фальчуком В.П. (а. с. 101). Інші підписи розміщені не під текстом, а на окремому пустому аркуші паперу (а. с. 102), у зв'язку із чим виникають сумніви, який саме текст підписаний суддями.

Апеляційний суд порушив норми матеріального та процесуального права, тому рішення апеляційного суду не може вважатися законним і обґрунтованим і має бути скасоване з передачею справи на новий розгляд до апеляційного суду.

Керуючись ст. ст. 333, 335, 336, 338, 343, 344, 345, 349 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 08 липня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Н.А. Горелкіна

Судді: Є.П. Євграфова

О.І. Євтушенко

А.В. Маляренко

О.М. Ситнік