ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                       ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "03" червня 2008 р.                                                                   Справа № 5/68

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Гушилик С.М, при секретарі Єршовій А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області

до Державного підприємства “Чернівецький зведений воєнізований аварійно-рятувальний загін постійної готовності”, м.Чернівці

про вжиття заходів щодо відшкодування плати за оренду квартири

За участю представників:

Від позивача –Голубова М.Г. –гол. спеціаліст-юрисконсульт (дов. від 22.11.2007р.)

Від відповідача –Савельєв С.П. –командир

В засіданні приймали участь

СУТЬ СПОРУ: Контрольно-ревізійне управління в Чернівецькій області звернулося з позовом до Державного підприємства “Чернівецький зведений воєнізований аварійно-рятувальний загін постійної готовності” про вжиття заходів щодо відшкодування плати за оренду квартири проведеної понад встановлену Житловим кодексом України норму жилої площі.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 18.10.2007 року працівниками КРУ було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства “Чернівецький зведений воєнізований аварійно-рятувальний загін постійної готовності” стану розрахункової дисципліни та стану виконання господарських угод, якою встановлено, що відповідачем протягом березня - грудня 2006 року коштами Загону, понад встановлену норму, відшкодовано вартість оренди колишнім командиром загону Бойко О.А. трьохкімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: вул. Руська, 227/69 в м.Чернівці, жилою площею 40,60кв.м., що на 26,95кв.м. перевищило норму, встановлену ст.47 Житлового кодексу України на одну особу, на загальну суму 2878,64 грн. На підставі вказаного акту ревізії винесено вимогу про усунення виявлених порушень від 22.10.2007 року № 24-282-14/4530. Дана вимога відповідачем не виконана.

Ухвалою від 21.02.2008 року (суддя Бутирський А.А.) відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд на 20.03.2008 року.

Ухвалою від 20.03.2008 року розгляд справи було зупинено за клопотанням представника відповідача та призначено судове засідання на 22.04.2008 року.

Згідно розпорядження голови господарського суду Чернівецької області від 18.04.2008 року розгляд справи доручено судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 22.04.2008 року провадження у справі було поновлено.

Ухвалами суду розгляд справи неодноразово було відкладено в зв’язку з клопотанням сторін.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що він виконав вимоги позивача в повному обсязі, а саме: пунктом 5 вимоги від 22.10.2007 року № 24-282-14/4530 було зобов’язано: “вжити заходів, в тому числі цивільно-позовного характеру, щодо відшкодування проведеної понад встановлену Житловим кодексом України норму жилої площі, оплати за орендну квартири на суму 2878,64 грн.” відповідач звернувся в Могилів-Подільський районний суд з позовом до гр. Бойка О.А. (колишнім командиром загону) про відшкодування плати за оренду квартири в сумі 2878,64 грн., а тому провадження у справі слід закрити.

Розглянувши подані документи, з’ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.10.2007 року працівниками КРУ було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства “Чернівецький зведений воєнізований аварійно-рятувальний загін постійної готовності” стану розрахункової дисципліни та стану виконання господарських угод.

За наслідками ревізії складено акт, яким встановлено, що згідно з договорами від 01.03.2006р. № 3 та від 14.12.2006р. на оренду житлового приміщення, укладеними колишнім командиром загону Бойко О.А. з фізичними особами Ричковською О.Є. та Веренько М.М. відповідачем, здійснювалось відшкодування орендної плати за найм квартири Бойко О.А., яка знаходиться за адресою: вул. Руська, 227/69 в м.Чернівці, жилою площею 40,60кв.м., що на 26,95кв.м. перевищило норму, встановлену ст.47 Житлового кодексу України на одну особу, на загальну суму 2878,64 грн.

Акт перевірки підписано відповідачем без будь-яких заперечень.

22.10.2007 року позивачем було направлено відповідачу вимогу, в якій (пункт 5) вимагалося вжити заходів, в тому числі цивільно-позовного характеру, щодо відшкодування проведеної понад встановлену Житловим кодексом України норму жилої площі, оплати за орендну квартири на суму 2878,64 грн.

Вказана вимога відповідачем виконана в повному обсязі, а саме останній звернувся з позовом в Могилів-Подільський районний суд з позовом до гр. Бойка О.А. (колишнього командира загону) про відшкодування плати за оренду квартири в сумі 2878,64 грн.

За таких обставин справи у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України ”Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Пунктом 10 статті 10 Закону України ”Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” передбачено право позивача звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів,

Разом з тим, обраний спосіб захисту (відновлення) порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав позивача щодо захисту інтересів держави.

Порядок стягнення коштів передбачено пунктом 8 статті 10 Закону України ”Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, який надає позивачу право у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.

Вимога про стягнення з відповідача в дохід держави коштів позивачем не заявлена.

У разі невиконання припису позивача вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, а не шляхом пред'явлення вимог про зобов’язання виконати вимоги припису. В даному випадку така вимога була виконана відповідачем.

Керуючись статтями 71, 159, 160, 161, 162, 163, 167, пунктами 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          У позові відмовити.

2.          Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

3. Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, встановлений цим кодексом, постанова набирає сили після закінчення цього строку.

У разі надання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                             С.М. Гушилик