Ухвала

іменем україни

22 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Хопти С.Ф., Луспеника Д.Д., Штелик С.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_4 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, заінтересовані особи: відділ державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_5, ОСОБА_6, управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп» за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 12 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 27 травня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 26 січня 2015 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві (далі - ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві) винесена постанова про розшук майна боржника. Відповідно до вказаної постанови за ним, як боржником, зареєстровано автомобіль марки КІА СЕRАТО, державний номер НОМЕР_1, місцезнаходження якого невідоме. Заявник вважав таку постанову протиправною, оскільки вказаний автомобіль було незаконно відчужено посадовими особами ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві, що має ознаки злочину, передбаченого ст. 186 КК України.

За таких обставин, ОСОБА_4 просив суд скасувати вказану постанову про розшук майна боржника та зобов'язати ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві повернути зазначений транспортний засіб та свідоцтво про його реєстрацію співвласникам вказаного майна, якими є він та ОСОБА_6

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 12 березня

2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від

27 травня 2015 року, у задоволенні скарги ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_4, суди, правильно застосувавши положення ст. ст. 383, 387 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли до вірного висновку про те, що дії державного виконавця направлені на розшук майна боржника, яке не виявлено у місці зберігання.

Доводи касаційної скарги свідчать лише про те, що державний виконавець повинен був вчинити і інші дії при виконанні рішення, у зв'язку з чим заявник не позбавлений можливості звернення до державного виконавця, але це не свідчить про те, що вчинені дії є неправомірними.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 12 березня

2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 27 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С.Ф. Хопта

Д.Д. Луспеник

С.П. Штелик